24 травня 2016 року м. Київ К/800/36453/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Маслія В.І.
Суддів: Розваляєвої Т.С., Єрьоміна А.В.
При секретарі Головко О.В.
За участю представників відповідачів - Гуленко Ю.М., Левковського О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенка Костянтина Володимировича, третя особа: ОСОБА_6, про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Уповноваженої особи Тимошенка К.В. щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, для здійснення виплати суми вкладу в розмірі - 200 000 гривень за банківським вкладом, що належить ОСОБА_4 із усіма майновими правами та обов'язками, які мав ОСОБА_6 як вкладник (сторона) за Договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014 року на підставі Договору дарування від 18.11.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим за № 3837;
- зобов'язати Уповноважену особу Тимошенка К.В. включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, для здійснення виплати суми вкладу в розмірі 200 000 гривень за банківським вкладом, що належить ОСОБА_4 із усіма майновими правами та обов'язками, які мав ОСОБА_6 як вкладник (сторона) за Договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014 року на підставі Договору дарування від 18.11.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим за №3837;
- зобов'язати Уповноважену особу Тимошенка К.В. визначити розрахункову суму відшкодування позивачу за вкладами за рахунок Фонду, для здійснення виплати вкладу, що належить ОСОБА_4 на підставі Договору дарування від 18.11.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим за №3837;
- зобов'язати Уповноважену особу Тимошенка К.В. подати до Фонду інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду;
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Фонду щодо не включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, для здійснення виплати суми вкладу в розмірі 200 000 гривень за банківським вкладом, що належить ОСОБА_4 із усіма майновими правами та обов'язками, які мав ОСОБА_6 як вкладник (сторона) за Договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014 року на підставі Договору дарування від 18.11.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим за № 3837;
- зобов'язати Фонд вжити заходів щодо відшкодування позивачу коштів за вкладом, що належить ОСОБА_4 із усіма майновими правами та обов'язками, які мав ОСОБА_6 як вкладник (сторона) за Договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014 на підставі Договору дарування від 18.11.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим за №3837, за рахунок Фонду у встановленому порядку;
- відповідно до частини 1 статті 267 КАС України, зобов'язати відповідачів подати до Окружного адміністративного суду міста Києва у місячний строк звіт про виконання судового рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, представників сторін, щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.02.2014 року між ОСОБА_6 та ПАТ «Міський Комерційний Банк» укладено договір акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 в гривні в сумі 800 000 грн. строком до 21.02.2015 року.
18.11.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстрований за № 3837, згідно якого ОСОБА_6 подарував ОСОБА_4, а останній прийняв у власність безоплатно грошові кошти в сумі 200 000 гривень, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «Міський комерційний банк» відділення № 8 з усіма правами та обов'язками в частині подарованої грошової суми, в тому числі майнові права, які мав ОСОБА_6 як вкладник (сторона) за Договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014 року.
18.11.2014 року ОСОБА_4 звернувся зі спільною заявою-вимогою з ОСОБА_6 до ПАТ «Міський комерційний банк» щодо: реєстрації на ім'я ОСОБА_4 переходу права власності на грошові кошти (вклад) у сумі 200 000 грн., які знаходяться на рахунку ОСОБА_6 НОМЕР_1 в ПАТ «Міський комерційний банк»; відкриття ОСОБА_4 поточного рахунку у ПАТ «Міський комерційний банк» та перерахувати на нього належні йому за договором дарування від 18.11.2014 року грошові кошти в сумі 200 000 грн.
20.11.2014 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 732 «Про віднесення ПАТ «Міський комерційний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 124 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний банк», згідно з яким з 21.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Міський комерційний банк».
12.01.2015 року позивач звернувся із заявою до Уповноваженої особи про виплату гарантованої суми відшкодування за банківським вкладом та включення до списку і переліку вкладників, які мають право на таке відшкодування.
23.01.2015 року листом № 057027-08/Д-600-3783 Фондом надано позивачу відповідь, якою повідомлено про відсутність правових підстав для включення позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів, оскільки банківський рахунок на ім'я ОСОБА_4 банком не відкривався, вкладником у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є ОСОБА_6
Вважаючи протиправними зазначені дії відповідачів щодо не включення позивача до переліку та загального реєстру вкладників та невідшкодуванні коштів за рахунок Фонду за вкладом, позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з доводами якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вкладником, у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є ОСОБА_6, так як позивач не укладав договір банківського вкладу, а лише набув право вимоги на кошти за вкладом згідно договору дарування від 18.11.2014 року, а тому положення абзацу 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюються на позивача. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Фондом виплачено ОСОБА_6 гарантовану суму вкладу в розмірі 200 000 грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій погоджується із огляду на наступне.
Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).
Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду, визначено в Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням № 14 Виконавчої дирекції Фонду (далі - Положення № 14).
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Частиною 1 статті 26 Закону передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно положень частин 1 та 2 статті 27 Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно частини 5 статті 27 Закону протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду, як передбачено частиною 6 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначає, що протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вкладник - це фізична ocoбa (крім фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014 року був укладений між ОСОБА_6 та ПАТ «Міський Комерційний Банк». В свою чергу, ОСОБА_6 отримав суму гарантованого відшкодування за вкладом у розмірі 200000 тис. грн., що підтверджується банківськими виписками від 17.03.2015 року та від 20.03.2015 року по рахунку № 2630/09/156053.
Договір дарування, укладений 18.11.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не дає підстав для визнання позивача особою, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Оскільки позивачем чи на користь позивача не укладались договори банківського вкладу (депозиту) або банківського рахунку, а також позивач не являється власником іменного депозитного сертифіката, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач не являється вкладником ПАТ «Міський комерційний банк» та, відповідно, не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховую вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального права та прийшли до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України
Судді: