25 травня 2016 року м. Київ К/800/64483/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
розглянувши в порядку письмово провадження
касаційну скаргу Машівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 9)
на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р.
у справі № 816/3449/14
за позовом Машівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 9)
до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про скасування рішення,
У вересні 2014 року Машівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 9) (далі - позивач, Машівська виправна колонія № 9 ) звернулась до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, Карлівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області), в якому просила скасувати рішення про застосування штрафних санкцій Машівського відділення Карлівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 26.11.2013 р. № 2.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р., позовну заяву Машівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області про скасування рішення залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Залишаючи вказану позовну заяву без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущений місячний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, встановлений ч. 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222Кодексу адміністративного судочинства України.
З такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 05.11.2013 р. по 11.11.2013 р. уповноваженими особами Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку Машівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 р. по 05.11.2013 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 р. по 05.11.2013 р. та дотримання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Міндоходів за період з 01.01.2013 р. по 05.11.2013 р.
18.11.2013 за результатами перевірки складено акт № 000175/16-19/08564251, у якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI .
26.11.2013 на підставі даного акту перевірки Машівським відділенням Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26 листопада 2013 року № 2, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 11 768,97 грн.
Позивач не погодився із вищезазначеним рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
26.12.2013 Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області прийнято рішення про результати розгляду скарги на рішення Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 26 листопада 2013 року № 2, яким відповідну скаргу залишено без задоволення. При цьому збільшено суму штрафних санкцій на 2 353,79 грн. Дане рішення отримано позивачем 02.01.2014 р.
16 квітня 2014 року Машівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства доходів і зборів України Головне управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003231619 від 27.11.2013 р., № 1901/10/16-31-10-04-06 від 26.12.2013 р. та рішення про застосування штрафної санкції 26.11.2013р. № 2.
18 квітня 2014 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву у справі № 816/1466/14 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено строк до 30 квітня 2014 р.
06 травня 2014 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку із неусуненням у визначений судом строк недоліків позовної заяви.
02 липня 2014 року Машівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства доходів і зборів України Головне управління Міндоходів у Полтавській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26 листопада 2013 року № 2, скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2013 року № 1901/10/16-31-10-04-06, від 27 грудня 2013 року № 0003231619.
07 липня 2014 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву у справі № 816/2605/14 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено строк до 16 липня 2014 року.
21 липня 2014 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву у справі повернуто позивачеві у зв'язку із неусуненням у визначений судом строк недоліків позовної заяви.
18 липня 2014 року Машівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Машівського відділення Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 26 листопада 2013 року № 2.
21 липня 2014 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву у справі № 816/2802/14 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено строк до 04 серпня 2014 року.
07 серпня 2014 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву у справі № 816/2605/14 повернуто позивачеві у зв'язку із неусуненням у визначений судом строк недоліків позовної заяви.
01 вересня 2014 року Машівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області знову звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 26 листопада 2013 року № 2.
17 вересня 2014 року ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду відкрито провадження, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням викладеного приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.
За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржується. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).
Слід зазначити, що відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зазначений пункт Податкового кодексу України встановлює місячний строк для оскарження податкових повідомлень-рішень, який, за змістом цієї норми, починає перебіг з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
При цьому пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України регулює ті самі правовідносини, що й абзац другий пункту 56.18 цієї ж статті. Пряме порівняння змісту абзацу другого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України із змістом пункту 56.19 цієї ж статті свідчить, що обидва правила повинні застосовуватися в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження.
Водночас пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначає, що строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги. Натомість пункт 56.19 статті 56 цього ж Кодексу визначає, що місячний строк для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення лише починає перебіг від дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Тобто відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України строк судового оскарження продовжується на час процедури адміністративного оскарження, в той час як згідно з пунктом 56.19 цей строк під час відповідної процедури ще не почав перебіг.
Крім того, якщо норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначає строк судового оскарження податкових повідомлень-рішень шляхом відсилання до строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, то пункт 56.19 статті 56 цього Кодексу прямо передбачає, що відповідний строк становить один місяць.
Таким чином, обидва зазначених приписа Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному. За таких обставин пункти 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України не можуть застосуватися судами одночасно, натомість перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм.
При розв'язанні розглядуваної законодавчої колізії суди повинні виходити з такого.
Пункти 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України містяться в одному і тому самому нормативно-правовому акті, прийняті одночасно і регулюють ті самі відносини. Тому суперечність між ними не може бути розв'язана за рахунок застосування загальновизнаних прийомів тлумачення законодавчих норм (надання переваги нормі, яку прийнято пізніше або яка є спеціальною). Отже, вони припускають неоднозначне (множинне) трактування змісту права платників податків на судове оскарження рішень про нарахування грошових зобов'язань у частині тривалості й початку перебігу строків для відповідного оскарження.
У цій ситуації судам слід керуватися пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України. Цією нормою встановлено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до наведеного при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).
Строк звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, як це передбачено пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Відповідно до цього пункту зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).
За таких обставин норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України не може використовуватися при обчисленні строків звернення платника податків до суду, оскільки її застосування суперечить правилам пункту 56.21 цієї ж статті, яка вимагає прийняття рішень на користь платників податків. Тому строк для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення починає перебіг відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України - від дня отримання платником податків цього повідомлення-рішення.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про порушення позивачем строків на звернення до суду з позовом.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Машівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 9) - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 р. у справі № 816/3449/14 скасувати.
Справу № 816/3449/14 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справ.
Головуючий суддя підпис І.В. Приходько
Судді підпис І.О. Бухтіярова
З оригіналом згідно підпис М.І. Костенко