19 травня 2016 року м. Київ К/800/49671/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач),
Амєліна С.Є.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі - ГУ МВС) України в Донецькій області, Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі - Дзержинське МВ ГУ МВС) України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Микитівського районного відділу Горлівського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області, у званні капітана міліції. Наказами начальника ГУ МВС України в Донецькій області від 12 вересня 2014 року № 1621 та від 07 жовтня 2014 року № 393о/с його звільнено з органів внутрішніх справ в запас за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114). Вважаючи своє звільнення незаконним, просив суд визнати незаконним рішення в частині його звільнення зі служби за порушення дисципліни, скасувати вказані накази, поновити на посаді, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, відшкодувати завдану моральну шкоду та витрати на оскарження до МВС України незаконного звільнення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, вважає, що судами не взято до уваги норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут ОВС).
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Микитівського районного відділу Горлівського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області, у званні капітана міліції.
Як стверджував позивач під час розгляду справи, у червні 2014 року він написав рапорт про надання щорічної відпустки з 14 липня 2014 року, який підписав його безпосередній керівник Стадченко С.О.
При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій не знайшли свого підтвердження обставини про прийняття керівництвом Горлівського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області наказу про надання позивачу у липні 2014 року чергової щорічної відпустки.
За поясненнями позивача, 14 липня 2014 року він вибув з м. Горлівки та поїхав до АР Крим (у м. Алушту), вважаючи при цьому, що він знаходиться у щорічній відпустці.
Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 21 липня 2014 року № 271 о/с «Про відкликання з чергових відпусток атестованих працівників МУ, МВ, РВ, ЛВ ГУ МВС України в Донецькій області у зв'язку із суспільно-політичною ситуацією, що склалася в регіоні проведення в Донецькій області антитерористичної операції, переведенням працівників ГУ МВС України в Донецькій області на посилений варіант несення служби та у зв'язку із службовою необхідністю наказано викликати із чергових відпусток атестованих працівників МУ, МВ, РВ, ЛВ ГУ МВС України в Донецькій області (чоловічої статі) з 21 липня 2014 року.
Рапортом від 07 серпні 2014 року т.в.о. начальника Микитівського РВ Горлівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області підполковник міліції Варнаков В.В. повідомив т.в.о. начальника Дзержинського МВ ГУ МВС України в Донецькій області полковника міліції Приступу Г.Л. про те, що на виконання наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 21 липня 2014 року № 271 о/с та усної вказівки Приступи Г.Л. в період з 29 липня 2014 року по 07 серпня 2014 року у телефонному режимі здійснено виклик всіх працівників Микитівського районного відділу Горлівського міського управління до Дзержинського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області, однак деякі працівників Микитівського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецької області відмовились прибути до нового місця проходження служби - Дзержинського МВ ГУ МВС України в Донецькій області, зокрема старший оперуповноважений сектору ДСБЕЗ Микитівського РВ капітан міліції ОСОБА_4
Відповідно до довідки про покладання тимчасового виконання обов'язків, яка видана начальником СКЗ Дзержинського міськвідділу ГУМВС України в Донецькій області майором міліції Ашихміним Р.М., згідно наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 29 липня 2014 року № 1407 на полковника міліції Приступу Г.Л., заступника начальника міського управління - начальника кримінальної міліції Горлівського ГУ МВС України в Донецької області покладено тимчасове виконання обов'язків за невакантною посадою начальника Дзержинського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області строком до 4 місяців. Згідно із наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 13 листопада 2014 року № 400 о/с полковника міліції Приступу Г.Л. призначено на посаду начальника Дзержинського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області.
Відповідно до доповідної від 05 червня 2015 року № 8734 начальника Дзержинського МВ ГУ МВС України в Донецькій області полковника міліції Приступи Г.Л., у зв'язку з обставинами, які мали місце в м. Горлівка, та у зв'язку з захопленням невідомими особами адміністративних будівель Горлівського міського управління та трьох підпорядкованих йому райвідділів, співробітники Горлівського МУ ГУ МВС України в Донецькій області, Микитівського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області, Центрально-Міського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області, Калінінського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області за усною вказівкою начальника ГУМВС України в Донецькій області 27 липня 2014 року прибули до нового місця дислокації для несення служби, а саме: до Дзержинського МВ ГУ МВС України в Донецькій області. Про нове місце дислокації усно були повідомлені всі співробітники Горлівського міського управління та підпорядкованих йому райвідділів.
В матеріалах справи наявний висновок службового розслідування (проведений на підставі наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 11 вересня 2014 року № 1619) за фактом порушення моральних норм, службової дисципліни окремими працівниками Макіївського, Горлівського, Донецького МУ та підпорядкованих їм райвідділів, Кіровського, Докучаєвського, Сніжнянського, Харцизького, Шахтарського, Ясинуватського МВ, Новоазовського і Тельманівського РВ та підрозділів Г УМВС України в Донецькій області, затверджений начальником ГУ МВС України в Донецькій області Пожидаєвим К.М. 12 вересня 2014 року.
Цим службовим розслідуванням встановлено, що, зокрема, старший оперуповноважений сектору ДСБЕЗ Микитівського РВ Горлівського МУ ГУ МВС України в Донецькій області капітан міліції ОСОБА_4 не виявив бажання прибути до нового місця дислокації та відсутній на службі без поважної причини.
Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 12 вересня 2014 року № 1621 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ОВС Макіївського, Горлівського МУ, Донецького МУ, Кіровського, Докучаєвського, Сніжнянського, Харцизького, Шахтарського, Ясинуватського, Краматорського МВ, Новоазовського, Тельманівського РВ, підрозділів апарату ГУ МВС України в Донецької області та покарання винних» за особисту недисциплінованість, порушення вимог статті 10 Закону України «Про міліцію», статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, п.п. 2.2, 4.1 (Розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, що виразилося в невиході на службу 23-25 серпня 2014 року до часу видання наказу, старшого оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Микитівського РВ Горлівського МУ капітана міліції ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Наказом начальника ГУ МВС України в Донецькій області від 07 жовтня 2014 року № 393о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення №114.
Вирішуючи спір, суди правильно керувались Дисциплінарним статутом ОВС та Положенням №114.
За умовами статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна це - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно із підпунктом «є» пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 цього Статуту (стаття 2 Дисциплінарного статуту ОВС).
Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Суди правильно вважали доведеним факт порушення дисципліни позивачем, оскільки ним порушено вимоги статті 10 Закону України «Про міліцію», статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, п.п. 2.2, 4.1 (Розділ ІІІ) Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155, що виразилося у невиході на службу 23-25 серпня 2014 року до часу видання наказу про звільнення.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Оцінюючи докази, які є у справі, в тому числі висновки службового розслідування, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що суб'єкт владних повноважень, вирішуючи питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення врахував характер проступку, обставини, за яких його вчинено. Тому, відповідач, накладаючи на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність рішення відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги перевірялись судами, їм дана належна оцінка і вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, якщо визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук
С.Є. Амєлін
Ю.К. Черпак