23 травня 2016 року К/800/13978/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до неї не додано документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати такого збору.
Розміри ставок судового збору, встановлені Законом України «Про судовий збір», зокрема, згідно із підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 01 січня - 1378,00 гривень.
Скаржник заявив клопотання про зменшення розміру судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, надав довідку з лікарні та довідки міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітної і отримання доходів за період з 01 липня по 21 березня 2016 рік.
Розглянувши клопотання, вважаю, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи те, що наведені обставини не свідчать про відсутність коштів у позивача, а надані нею документи містять інформацію про доходи до 21 березня 2016 року, а скаргу подано у травні 2016 року, підстави для задоволення клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Крім того, за приписами статті 15 КАС України мова адміністративного судочинства України визначається статтею 14 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики».
Відповідно до частини 3 статті 14 вказаного Закону сторони, які беруть участь у справі, подають письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. Згідно з частиною 1 статті 6 цього Закону державною мовою України є українська мова.
Отже, текст касаційної скарги не відповідає вимогам статті 15 КАС України.
За таких обставин, у відповідності з частиною третьою ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно з якими вона підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк до 07 червня 2016 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
3. Попередити ОСОБА_1, що в разі не усунення недоліків скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук