25 травня 2016 року м. Київ К/800/62753/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,
за участю представників сторін: від позивача - Бевза Я.В., Карманніков М.О.,
від відповідача - Павленко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 р.
у справі № 823/2258/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Логістик»
до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Логістик» (далі - позивач, ТОВ «Богдан-Логістик») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Черкасах), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.06.2013 р. № 0003032301 та № 0003042301.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 р., позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення від 12.06.2013 р. № 0003032301 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4 000 920 (чотири мільйони дев'ятсот двадцять) грн., у т.ч. за основним платежем - 3 200 736 (три мільйони двісті тисяч сімсот тридцять шість) грн. та за штрафними фінансовими санкціями - 800 184 (вісімсот тисяч сто вісімдесят чотири) грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 12.06.2013 р. № 0003042301 форми «П» про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 404 281 (один мільйон чотириста чотири тисячі двісті вісімдесят одна) грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 13.05.2013 р. по 24.05.2013 р., на підставі наказу від 24.04.2013 р. № 724 та направлень від 13.05.2013р. № 212/22-0, № 211/22-0, № 128/01-1 від 16.05.2013 р. № 293/17-0, №294/17-0, згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка на ІІ квартал 2013 р. проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами ДПІ у м. Черкасах була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Богдан-Логістик» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 30.05.2013 р. № 220/22-11/35755009 та встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 8.3.1, підпункту 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон № 334), підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.257, підпункту 14.1.258 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.4 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 пункту 138.8, підпункту 138.10.50 пункту 138.10 статті 138, пункту 141.1 статті 141, статті 146, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2012 р. на суму 3 200 736 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 1 404 281 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 12.06.2013 р. винесені податкові повідомлення-рішення: № 0003032301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 4 000 920 грн., з яких 3 200 736 грн. - за основним платежем та 800 184 грн. - за штрафним (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0003042301, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 404 281 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Богдан-Логістик» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.04.2008 р. з ТОВ «Автомобільна група «Богдан».
Відповідно до умов договору ціна майна становить 33 600 000 грн. з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 5 600 000 грн. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів протягом 10 календарних днів з дня укладення та нотаріального посвідчення цього договору. В якості оплати покупець може протягом 10 календарних днів видати продавцю простий вексель на суму 33 600 000 грн. зі строком платежу за пред'явленням, який передається за актом прийому передачі векселя.
Так, 11.04.2008 р. ТОВ «Богдан-Логістик» для ТОВ «Автомобільна група «Богдан» на підставі акта приймання-передачі векселя виданий простий вексель серії АА 0211294 номінальною вартістю 33 600 000 грн. Місце складання векселя: м. Київ, підлягає сплаті (місце платежу за векселем) в м. Київ ВАТ ВТБ, Банк м. Києва, р/р 26000301004018, МФО 321767; строк платежу - за пред'явленням. Вексель пред'явлений до платежу згідно акту від 06.04.2009 р.
Згідно картки рахунку 621 бухгалтерського обліку вбачається, що станом на 01.05.2012 р. кредиторська заборгованість по вищевказаному векселю складала 16 385 037 грн. Як зазначено у пунктом 6.1 статті 6 Закону № 334 : якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334 валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Підпунктами 8.3.1, 8.3.2 пункту 8.3 Закону № 334 встановлено, що сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (надалі - розрахункові квартали).
Пунктом 135.1 ст.135 Податкового Кодексу України (далі Кодекс) передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пунктах 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Згідно пункту 137.4 статті 137 Податкового Кодексу України датою отримання доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 вищезазначеного кодексу встановлено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пункти 138.2, 138.11 цієї статті, пункти 140.2 - 140.5 статті140, статті 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства у межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, що включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (підпункт 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Кодексу).
До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку (пункт 141.1 статті 141 Кодексу).
За твердженням податкового органу ТОВ «Богдан Логістик» у зв'язку із закінченням терміну позовної давності (квітень 2012 року) за простим векселем серії АА0211294 повинно було включити до інших доходів суму безповоротної фінансової допомоги у 2 кварталі 2012 року у сумі 16 385 037 грн. та зменшити залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-23), у сумі 2 730 840 грн.
Судами попередніх інстанцій було встановлено факт проведення розрахунків між позивачем та ТОВ «Автомобільна група «Богдан» згідно платіжних документів: від 26.10.2009 №10 у сумі 3 680 000 грн.; від 27.10.2009 №11 у сумі 4 045 920 грн.; від 30.10.2009 №13 у сумі 3 877 000 грн.; від 29.01.2010 №16 у сумі 1 000 000 грн.; від 17.02.2010 №18 у сумі 1 200 000 грн.; від 19.02.2010 №19 у сумі 1 323 238 грн. 37 коп.; від 22.02.2010 №20 у сумі 676 761 грн. 63 коп.; від 24.02.2010 №21 у сумі 788 043 грн.; від 21.06.2011 у сумі 624 000 грн.; від 30.08.2012 у сумі 3 000 000 грн.; від 26.09.2012 №6 у сумі 3 500 000 грн.; від 05.10.2012 №11 у сумі 489 852 грн.; від 30.10.2012 №12 у сумі 1 750 000 грн.; від 30.10.2012 №13 у сумі 1 750 000 грн.; від 01.11.2012 №28 у сумі 5 895 185 грн..
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
Особливості обігу векселів в Україні визначено Законом України «Про обіг векселів в Україні», Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та Женевською конвенцією 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевською конвенцією 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.
Відповідно до статті 77 Женевської конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються до переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.
Згідно зі статтями 33 та 34 Женевської конвенції переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними; переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.
Відповідно до статті 70 Женевської конвенції позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
Разом з тим, частиною першою статті 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Поняття «переривання» строків позовної давності є відмінним від понять «зміна строків позовної давності за угодою сторін», «зупинення строків позовної давності», «відновлення строків позовної давності», відтак жодних обмежень щодо можливості переривання строків позовної давності за вимогами, що випливають із векселя, законодавством не передбачено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було здійснено з 06.04.2009 року до 11.04.2012 року платежі за векселем, строк позовної давності у момент здійснення таких платежів переривався і починав свій перебіг заново. Про переривання строку позовної давності і визнання цього факту учасниками цивільно-правових відносин свідчить також ділова переписка між ТОВ «Автомобільна група «Богдан» (надалі за текстом - ТОВ «АГ «Богдан») та ТОВ «Богдан-Логістик» (листи від 19.01.2012 року № 6/1-Б, від 25.01.2012 №14/12, від 01.02.2012 №42/1-Б) де останнім визнано заборгованість за оплатою векселя у сумі 16 385 037, що виникла на підставі векселя серії АА 0211294; ТОВ «Богдан - Логістик» заявлено клопотання про розстрочення сплати боргу; ТОВ «АГ «Богдан» надано згоду на розстрочення погашення боргу до 31.12.2012 року.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що платежі за векселем тягнуть за собою переривання строків позовної давності, а час що минув до переривання перебігу позовної давності, у відповідності до вимог частини третьої статті 264 Цивільного кодексу України до нового строку не зараховується.
Крім того, за висновками акту перевірки ТОВ «Богдан - Логістик» було укладено договори позики із ТОВ КУА «Ф'южн Капітал Партнерз», що діє від імені та за рахунок ВАТ «ЗНВКІФ «Богдан Капітал».
Згідно висновків перевіряючих суми отриманих позик використано не для провадження господарської діяльності платника податку, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та не спрямована на отримання доходу. Витрати пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями - позиками, на думку перевіряючих не пов'язані з веденням господарської діяльності платника, що призвело до завищення інших витрат у вигляді фінансових витрат у сумі 1 043 254 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами договорів позики від 21.04.2011 р. №П-13/11 та від 29.04.2011 р. №П-14/11 передбачено обов'язок позивача сплачувати проценти від суми позики, отриманої відповідно до виписок банку і даних акта перевірки. Відповідно до розрахунків за позиками нараховані суми процентів і віднесено до складу інших витрат за ІІ квартал 2011 р. - 336 780,62 грн., за ІІІ квартал 2011 р. - 437 081, 92 грн., за ІV квартал 2011 р. - 245 025 грн. , за І квартал 2012 р. - 6 058, 36 грн., ІІ квартал 2012 р. - 6 058,36 грн., за ІІІ квартал 2012 р. - 6 124, 93 грн., за ІV квартал 2012 р. - 6 124, 93 грн.. Згідно оборотно-сальдової відомості (контрагент - ВАТ «ЗНВКІФ «Богдан-Капітал») за 2011 р. сальдо на кінець періоду за кредитом становило - 186 124,93 грн., за 2012 рік - 210 491, 51 грн.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позику взято на поповнення обігових коштів, про що свідчать договори позики від 21.04.2011 р. №П-13/11та від 29.04.2011 р. №П-14/11.
Судами також встановлено, що позику отримано у квітні 2011 року у сумі 12 845 000 грн. та використано на погашення поворотної безпроцентної фінансової допомоги ПАТ «АК «Богдан Моторс», що підтверджує здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем. Залучення грошових коштів у вигляді позик та кредитів, було використано позивачем для погашення векселя, що був наданий у рахунок придбання у власність нежитлових будівель, використання яких здійснювалось позивачем у господарській діяльності.
Придбання нерухомого майна підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, що укладено ТОВ «Богдан - Логістик» з ТОВ «АГ «Богдан» від 03.04.2008 року, актом приймання-передачі майна та витягами про реєстрацію права власності, договорами оренди та додатковими угодами, актами приймання-передачі, актом перевірки від 21.03.2011 року №767/23-2/35755009.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що твердження відповідача про неправомірності віднесення процентів за позиками до складу витрат має характер припущень та спростовується матеріалами справи.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги щодо скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення були задоволені обґрунтовано.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 р. у справі № 823/2258/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько
Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова
(підпис) М.І. Костенко