26 травня 2016 року м. Київ К/800/53412/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 по справі № 817/3164/13-а
за поданням Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний молочний дистриб'ютор"
про стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція 10.09.2013 звернулася до суду з поданням щодо стягнення заборгованості з Товариства з рахунків у банках в сумі 13 640,59 грн.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 подання Державної податкової інспекції повернуто заявнику з підстав ненадання доказів, які б підтверджували повноваження особи, яка підписала подання, як законного представника Державної податкової інспекції.
Не погодившись із зазначеним рішенням Державна податкова інспекція до суду апеляційної інстанції 17.09.2013 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції, з тих підстав, що нормами ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливості оскарження ухвали про повернення подання.
Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Так, у ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1), а провадження в адміністративних справах - відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2).
Як вбачається з матеріалів справи Державна податкова інспекція звернулась до суду з поданням до Товариства про стягнення коштів з рахунків у банківських установах за податковим боргом в порядку визначеному ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Провадження у справах, за зверненням органів Державної податкової служби, поданих на підставі ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).
Частиною 9 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку за загальною процедурою. Проте, зазначена норма не регулює оскарження ухвал суду апеляційної інстанції, постановлених за результатами розгляду подання податкового органу.
Водночас згідно з ч. 2 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Наведене правило є загальною нормою Кодексу адміністративного судочинства України і кореспондується з приписами п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, якими гарантовано право на забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи з викладеного, касаційному оскарженню підлягають усі ухвали суду першої інстанції, переглянуті в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, крім тих, щодо яких Кодексом адміністративного судочинства України встановлено неможливість касаційного перегляду.
Водночас ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлює випадків, коли ухвала суду першої інстанції, переглянута в апеляційному порядку, або ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, з урахуванням ч. 2 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України будь-які ухвали суду апеляційної інстанції, а також ухвали суду першої інстанції після їх апеляційного перегляду можуть переглядатися в касаційному порядку в тому разі, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2013.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-3, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити.
Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 по справі № 817/3164/13-а скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко