26 травня 2016 року м. Київ К/800/9096/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 по справі № 2а-1870/7876/12
за позовом Публічного акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія «Сумигазмаш»
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби
до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
Товариством до суду заявлений позов про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції щодо не підготовки у встановлений законодавством строк висновку про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та подання зазначеного висновку до виконання відповідному органу Державного казначейства України; повернення позивачу надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 49 400,00 грн., шляхом їх перерахування на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на доходи фізичних осіб.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати прийняти нове, яким відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до акту звірки від 17.08.2012 № 37342/10/20-247 між ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» та Державною податковою інспекцією, сума надміру сплаченого позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток станом на 13.08.2012 склала 221 031,12 грн.
У зв'язку із наявністю надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, позивач звернувся до податкового органу із заявою від 03.08.2012 № 46/07-06-130 про перерахування частини надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 49 400,00 грн. в рахунок погашення податкової заборгованості зі сплаті податку з доходів фізичних осіб.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на адресу позивача надійшов лист-відповідь від податкового органу від 23.08.2012 № 38311/10/20-247, в якому зазначено, що згідно поданих податкових декларацій у період з 2009 року по І півріччя 2012 року позивач декларує від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку па прибуток, зокрема, за І півріччя 2012 року задекларовано збитки в сумі 732 018,00 грн., а на запит контролюючого органу Товариством не було надано обґрунтованого пояснення причин збитковості за вказаний період.
Вказаний лист не містить відомостей щодо рішення податкового органу, прийнятого про перерахування надміру сплаченого грошового зобов'язання.
Позивачем також 04.09.2012 направлено запит № 46/07-06-182 до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, яке листом від 06.09.2012 № 06-35/730-5770 повідомило про те, що висновок про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 49 400,00 грн. в рахунок погашення поточного зобов'язання Товариства з податку на доходи фізичних осіб від податкового органу не надходив.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що право платника податків на повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань не залежить від показників його господарської діяльності, зокрема, від наявності або відсутності у підприємства збитків.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Так, пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (ч. 2 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України визначено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Пунктом 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про проведення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.
На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до п. 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 № 974/1597/499 (далі - Порядок № 974), платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку подається заява в довільній формі, обов'язковим реквізитом якої є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково або надміру сплачені, зокрема, і погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів.
А, згідно з п. 7 вказаного Порядку за платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.
Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу державної податкової служби.
Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України.
Пунктом 10 Порядку № 974 визначено, що на підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 №226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за №1000/7288.
Таким чином, судова колегія зазначає, що отримавши заяву про перерахування надміру сплачених коштів в рахунок інших платежів, податкова інспекція, була зобов'язана підготувати відповідний висновок для здійснення перерахування надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 49 400,00 грн. в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за заявою позивача та що фактично контролюючим органом зроблено не було, а отже висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог Товариства є обґрунтованим та правомірним.
Крім того, судами попередніх інстанцій також вірно зазначено, що право платника податків на повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань жодним чином не залежить від показників його господарської діяльності.
За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби відхилити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 по справі № 2а-1870/7876/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко