"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/31300/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В. Бухтіярової І.О.
Костенка М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 р.
у справі № 826/19388/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВ-Інжиніринг»
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними дій та скасування наказу, -
У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІВ-Інжиніринг» (далі - позивач, ТОВ «СІВ-Інжиніринг») звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Шамчук Ж.І. № 592-П від 30.10.2013 року про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «СІВ-Інжиніринг»; визнати протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «СІВ-Інжиніринг», за наслідками якої був складений акт перевірки № 1393/26-51-22-03/31923108 від 06.11.2013 року; зобов'язати ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити інформацію про задекларований податковий кредит з податку на додану вартість за період січень - березень 2012 року, травень, вересень, жовтень, грудень 2012 року, січень, березень, квітень, травень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «АНТАРДІ» на суму 291 592, 65 грн. та по зазначеним операціям, задекларовані ТОВ «СІВ-Інжиніринг» податкові зобов'язання по контрагентам ПАТ «БДМЗ» та ТОВ СП «Голографія» відповідно до податкової звітності ТОВ «СІВ-Інжиніринг» за вказаний період в базах даних відповідача (АС Аудит, АС Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України тощо).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2014 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2014 р. та задоволено адміністративний позов.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.10.2013 року ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві керівнику ТОВ «СІВ-Інжиніринг» направлено запит про надання пояснень та копій первинних документів щодо взаємовідносин з ТОВ «АНТАРДІ» за період 01.08.2011 року по 30.09.2013 року.
Позивачем на зазначений запит 30 жовтня 2013 р. заступнику начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві було направлено інформацію щодо взаємовідносин з ТОВ «АНТАРДІ» за період 01.08.2011 р. по 30.09.2013 р., в тому числі відповідні пояснення із завіреними фотокопіями підтверджуючих документів (податкові накладні, договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення), що були отримані відповідачем 30 жовтня 2013 р..
Також, 31 жовтня 2013 р. додатково на запит від 29.10.2013 р. було надано відповідачу завірені фотокопії податкових накладних, які підтверджують податкові зобов'язання з ПДВ відображені у Декларації з податку на додану вартість.Додаткові документи були отримані ДПІ 01.11.2013 р.
Крім того, 5 листопада 2013 року позивачем податковому органу було направлено додаткові пояснення.
Відповідачем 30.10.2013 р. на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1 та 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України було видано наказ про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «СІВ-Інжиніринг» по взаємовідносинам з ТОВ «АНТАРДІ» за період з 01.08.2011 р. по 30.09.2013 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства з 31.10.2013 р. та в період з 31.10.2013 р. по 06.11.2013 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СІВ-Інжиніринг» з питань фінансово-господарських взаємовідносин за період діяльності з ТОВ «АНТАРДІ» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з вересня 2011 р. по вересень 2013 р., за результатами якої складено акт від 06.11.2013 р. № 1393/26-51-22-03/31923108.
Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції було скасовано та задоволено позовні вимоги з тих мотивів, що позивачем в межах встановлено строку була надана відповідь на запит податкового органу, тому у відповідача не було наявних підстав для прийняття оскаржуваного наказу, а відтак дії по проведенню перевірки є протиправними. Крім того, так як за результатами вказаної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися у податкового органу не було підстав для коригування показників податкової звітності, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 78.1.1 та 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо податковий орган вважає, що ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з наказу від 30.10.2013 р. № 592-П та акту від 06.11.2013 р. № 1393/26-51-22-03/31923108, що підставою для призначення такої перевірки був не лише підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, а й підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, а саме отримання постанови слідчого управління Головного управління МВС України в м. Києві від 30.09.2013 р. про призначення позапланової перевірки ТОВ «СІВ-Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з серпня 2011 р.у, у тому числі по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Антарді».
Таким чином, при прийнятті оскаржуваного наказу податковий орган діяв в межах наданих йому Податковим кодексом України повноважень та з дотриманням процедури призначення такої перевірки, а відтак у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для визнання протиправним оскаржуваного наказу та визнання протиправними дій по проведенню такої перевірки.
Крім того, Статтею 74 ПК України установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2 згаданої статті).
Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий акт, відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Відтак дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
На підставі аналізу вказаних норм права колегія суддів дійшла висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовано ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків.
Таким чином, вимоги про зобов'язання ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити інформацію про задекларований податковий кредит з податку на додану вартість за період січень - березень 2012 року, травень, вересень, жовтень, грудень 2012 року, січень, березень, квітень, травень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «АНТАРДІ» на суму 291 592, 65 грн. та по зазначеним операціям, задекларовані ТОВ «СІВ-Інжиніринг» податкові зобов'язання по контрагентам ПАТ «БДМЗ» та ТОВ СП «Голографія» відповідно до податкової звітності ТОВ «СІВ-Інжиніринг» за вказаний період в базах даних відповідача (АС Аудит, АС Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України тощо) не підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України на підставі положень статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 р. скасувати.
Залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2014 р.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько
Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова
(підпис) М.І. Костенко