23 травня 2016 року м. Київ К/800/27658/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_2
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013
у справі № 6480/13
за позовом ОСОБА_2
до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.03.2013 по справі №099/4875/12 за позовом ОСОБА_2 до Коломийської ОДПІ Івано-Франківської області про визнання дій протиправними залишено без руху.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, з підстав порушення норм процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції апеляційна скарга позивача була залишена без руху у зв'язку з недотримання при її поданні вимог ч.6 ст.187 КАС України, а саме судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-УІ сплачений не у повному обсязі. Підставою для таких висновків зазначено те, що предметом адміністративного позову є стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000 грн., тобто даний позов носить майновий характер.
Судова колегія не може погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Разом із цим частиною четвертою цієї статті встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (у сфері публічно-правових відносин - суб'єктами владних повноважень).
Із зазначеного вбачається, що вимога про відшкодування моральної шкоди є способом компенсації втрат, завданих особі порушенням особистих немайнових прав, та не є вимогою майнового характеру.
Оцінка заподіяної моральної шкоди у грошовій сумі чи іншій матеріальній формі не змінює її правового характеру та не перетворює спір із такими вимогами на майновий.
Таким чином, за подання до суду адміністративного позову з вимогою про відшкодування моральної шкоди, заявленою разом із вимогою вирішити публічно-правовий спір, судовий збір сплачується у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру.
З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги позивача без руху для сплати нею судового збору в розмірі, встановленому ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» для позовів майнового характеру, підлягає скасуванню, з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 скасувати.
Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун