Ухвала від 25.05.2016 по справі 813/1982/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року м. Львів № 876/7510/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавель Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

апелянта: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, в.о. начальника фінансового відділу Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулися в суд із позовом до Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, в.о. начальника фінансового відділу Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Апелянт ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи позивач вважає, що відповідачі неправдиво та протиправно повідомили листом № 480 від 17.01.2013 р. (через прокуратуру м. Червонограда ) про комісійне знищення бухгалтерських та інших документів згідно актів знищення справ, картотек, журналів) 2 від 26.02.2008 р. та № 6 від 05.01.2012 р. Дії відповідачів призвели до неможливості судовому експерту провести дослідження та надати відповідні висновки по поставленим питанням у постанові «Про призначення судово-економічної експертизи» за матеріалами кримінального провадження № 42012150150000001.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 зазначеного Кодексу встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії ), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. ( п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України ).

Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, наведено в частині 3 ст. 17 КАС України. Це, зокрема, справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно - правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Тобто, наявність органу державної влади як сторони у справі та оскарження при цьому її дій та/або бездіяльності не є імперативною умовою, що такий спір виник у сфері публічно-правових відносин та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З матеріалів справи видно, що позивач оскаржує дії відповідачів при проведенні судово-бухгалтерської експертизи в кримінальній справи.

Здійснення провадження у кримінальних справах регулюється нормами КПК України тому, саме в порядку, визначеному КПК України, позивач і має право оскаржити дії досудового слідства тощо.

Відповідно до ст. 157 п.1 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

ст. 203 п.1 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав встановлених ст. 155 і 157 цього кодексу.

За таких обставин колегії суддів дійшла висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства оскільки, спірні правовідносини виникли на підставі та в рамках кримінальної справи які не належать до управлінської діяльності суб'єктів владних повноважень на що суд першої інстанції не звернув увагу.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Із врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що із-за порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, постанову суду слід скасувати та прийняти ухвалу якою провадження у справі закрити.

Керуючись ст. 157, ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст. 203, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року у справі за № 813/1982/14 - скасувати.

Провадження у справі № 813/1982/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, в.о. начальника фінансового відділу Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2 про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: М.В. Костів

ОСОБА_3

Ухвала складена в повному обсязі 26.05.2016 року.

Попередній документ
57957858
Наступний документ
57957860
Інформація про рішення:
№ рішення: 57957859
№ справи: 813/1982/14
Дата рішення: 25.05.2016
Дата публікації: 28.05.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів