26 травня 2016 року м. Київ К/9991/29390/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєтастіл» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 по справі № 2а-918/11/1270
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєтастіл»
до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
про визнання протиправними дій,-
Товариством до суду заявлений позов про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції щодо проведення невиїзної документальної перевірки та складення акту перевірки «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Мєтастіл» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість з 01.07.2010 по 31.08.2010» від 31.12.2010 № 924/23/36637848.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2011 позовні вимоги задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою СВ ПМ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 13.12.2010 по кримінальній справі № 02/10/8037 призначено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Мєтастіл» з питань повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.08.2010.
Державною податковою інспекцією 28.12.2010 прийнято наказ № 1687 про проведення перевірки позивача та на підставі направлення від 28.12.2010 № 1468 здійснено виїзд за юридичною адресою Товариства з метою проведення позапланової перевірки. За результатами виїзду було встановлено відсутність платника податків за юридичною адресою, про що складено акт від 28.12.2010 № 1417 та акт про неможливість проведення перевірки від 28.12.2010 № 3005.
Службовими особами контролюючого органу 31.12.2010 проведено перевірку Товариства, про що складено акт від 31.12.2010 № 924/23/36637848 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Мєтастіл», з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.08.2010».
Так, відповідно до ч.2 ст. 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На момент спірних правовідносин повноваження органів державної податкової служби України були визначені Законом України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні".
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Згідно з п. 7 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.
Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується (ч. 7 ст. 110 КПК України).
Отже, законодавством чітко встановлено, що однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є постанова слідчого, а у відповідності до вимог норм КПК України така постанова є обов'язковою до виконання.
Згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.
Складання акту за результатами проведеної перевірки, з відображенням в ньому відповідної інформації, саме по собі не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов'язків.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що фахівці контролюючого органу при проведенні перевірки господарської одиниці позивача та оформлення результатів такої перевірки діяли у межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанцій у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мєтастіл» залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 по справі № 2а-918/11/1270 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко