"26" травня 2016 р. Справа № 917/2711/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Пуль О.А.
при секретарі Курченко В.А.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність №25 від 15.05.16),
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №02/2024 від 25.05.16),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1018 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 15.03.16 у справі № 917/2711/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліки Полтавщини", м.Полтава,
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії
Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.03.16 у справі №917/2711/15 (Суддя Киричук О.А.) відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним рішення №02/150-рш від 10.11.15 адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Позивач, ТОВ "Ліки Полтавщини", з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 15.03.16 у справі №917/2711/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зокрема зазначає, що вимога відповідача від 01.09.15 (за неповне виконання якої до позивача було накладено штраф згідно з рішенням №02/150-рш від 10.11.15 адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення АМК України) стосувалася надання динаміки закупівельних та роздрібних цін окремо по кожному аптечному закладу (аптеці, аптечному пункту) на лікарські засоби та вироби медичного призначення по кожній поставці із наданням електронних копій прибуткових накладних; надання інформації вимагалося в електронному вигляді у форматі Ехеl за формою, наведеною в додатку до вимоги. Отже, за твердженням позивача, враховуючи, що жоден документ обліку позивача не містить визначення динаміки закупівельних та роздрібних цін - відповідач фактично вимагав від нього здійснити аналітико-синтетичну обробку первинних документів, хоча обов'язок щодо здійснення такої обробки на вимогу Антимонопольного комітету України не передбачено чинним законодавством. Апелянт зазначає, що невиконання такої вимоги (що, на його думку, є незаконною) не може тягти за собою накладення штрафу.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.16 апеляційну скаргу було призначено до розгляду на 17.05.16, запропоновано учасникам процесу надати суду: апелянту - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; відповідачу - відзив на апеляційну скаргу, документальне обґрунтування своїх заперечень.
Відповідач 10.05.16 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що, на його думку, вимога від 01.09.15 відповідає приписам ст.22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у свою чергу, дії ТОВ "Ліки Полтавщини" щодо подання інформації в неповному обсязі є такими, що не відповідають чинному законодавству та позбавляли відповідача можливості виконати в повному обсязі покладені на нього державою функції, зокрема, здійснити розгляд справ №02-02-50/59-2015 та №02-02-50/64-2015. Також відповідачем зазначено, що законодавство про захист економічної конкуренції не зобов'язує орган АМК України обґрунтовувати розмір штрафу, застосованого за порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції".
У судовому засіданні 17.05.16 було оголошено перерву до 26.05.16.
Відповідач надав додаткові пояснення (25.05.16 електронною поштою, 26.05.16 у паперовому вигляді), в яких зокрема зазначає, що ним було використано словосполучення "динаміка закупівельних та роздрібних цін" в якості назви таблиць, вказаних у додатках до вимоги від 01.09.15, оскільки оптові та роздрібні ціни мають притаманну їм структуру, що безпосередньо відбивається на рівні цін, тому Полтавське обласне територіальне відділення АМК України зазначило про динаміку, маючи на увазі фактичний рівень цін та їх зміну.
У поясненнях від 25.05.16 позивач зазначає, що ТОВ "Ліки Полтавщини" з об'єктивних причин не змогло виконати в повному обсязі вимогу відповідача від 01.09.15. Також ТОВ "Ліки Полтавщини" надало клопотання (вх.№5337 від 26.05.16) про долучення до матеріалів справи копії постанов судів апеляційної та касаційної інстанції у справах з аналогічних спорів.
В судовому засіданні 26.05.16 представники сторін підтримали викладену ними письмово правову позицію.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства - зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Ліки Полтавщини" про визнання недійсним рішення № 02/150-рш від 10.11.15 адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 02-14-50/128-2015 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції”. Частиною 1 статті 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відтак, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, Полтавським обласним територіальним відділенням АМК України в ході розгляду справ № 02-02-50/59-2015 та № 02-02-50/64-2015 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ “Ліки Полтавщини” було направлено вимогу про надання інформації від 05.08.15 № 02/3659 до ТОВ “Ліки Полтавщини”. Пунктом №9 даної вимоги (т.1, а.с.76) було передбачено надання позивачем в електронному вигляді динаміки закупівельних та роздрібних цін окремо по кожному закладу (аптеці, аптечному пункту) на весь асортимент (лікарські засоби, вироби медичного призначення тощо) за період з 01.01.14 по 31.12.14 по кожній поставці за формою, наведеною в додатку до вимоги і з наданням електронних копій прибуткових накладних. Листом 13.08.15 № 02/3836 відповідачем надано доповнення до вказаної вимоги.
ТОВ “Ліки Полтавщини” надано відповідь на вимогу від 05.08.15 № 02/3659 листом від 14.08.15 № 14/08. У вказаному листі зазначено, що з огляду на фактичні умови здійснення підприємницької діяльності та час здійснення господарських операцій (протягом 2014 року) неможливо встановити статистичну інформацію щодо динаміки цін, зазначену у пункті № 9 вимоги. Також позивач у даній відповіді вказував, що в запиті не зазначено єдиних критеріїв, які б дозволили уніфікувати затребувану інформацію.
Однак відповідачем було направлено позивачу вимогу про надання інформації № 02-4192 від 01.09.15 (т.1, а.с.78), яка містила ті ж самі приписи, що пункт №9 вимоги 05.08.15 № 02/3659 (про неможливість виконання якого було зазначено позивачем у листі від 14.08.15 № 14/08). Полтавським обласним територіальним відділенням АМК України було визначено двадцятиденний строк надання позивачем відповідної інформації. Вимога від 01.09.15 № 02/4192 про надання інформації була направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням від 02.09.15 та отримана позивачем 03.09.15. Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, з огляду на визначений у вимозі строк подання інформації та дату одержання позивачем вимоги, відповідач повинен був надати інформацію до 24.09.15 включно.
Листом від 18.09.15 № 18/09 (т.1, а.с.80), тобто у межах встановленого строку, позивач надав відповідачу відповідь на вимогу від 01.09.15 № 02/4192, в якій зазначив, що поставлені у вимозі питання недостатньо конкретизовані та чіткі, зокрема, не зрозуміла наступна вимога, щодо надання динаміки цін, та надав наступні документи: динаміка закупівельних та роздрібних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення у Аптеці № 1, Аптеці № 3, Аптеці № 4 (згідно з додатком до листа).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, вимоги відповідача позивачем частково виконувалися, а в частині неможливості виконання - надавалися мотивовані відповіді.
Проте 23.09.15 (за день до закінчення вищевказаного двадцятиденного строку, що був наданий позивачеві для виконання вимог відповідача) адміністративна колегія відповідача прийняла розпорядження "Про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (направлене позивачу 24.09.15), в якому зокрема вказано, що:
- інформація надана не по всіх аптечних закладах ТОВ “Ліки Полтавщини”;
- інформація надана по трьох аптечних закладах (Аптека №1, Аптека №3, Аптека №4), але вона не містить інформації:
- по всіх лікарських засобах та виробах медичного призначення, стосовно яких потрібно було надати інформацію, перелік яких був наведений у додатку 1 до вимоги від 01.09.15 № 02/4192;
- щодо обсягу поставки, дати поставки та дати встановлення відпускної ціни на лікарські засоби та вироби медичного призначення.
У зв'язку із вказаним адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановила розпочати розгляд справи за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях позивача, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу територіального відділення від 01.09.15 № 02/4192 у встановлені головою територіального відділення строки.
Листом від 30.09.15 № 30/09 (тобто через 6 днів після закінчення встановленого відповідачем строку) позивач надав відповідачеві інформацію, запитувану у вимозі від 01.09.15 № 02/4192, окрім копій прибуткових накладних. Стосовно останніх позивач зазначив, що надати копії всіх прибуткових накладних по закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення фізично не має можливості, адже кількість таких накладних більше 7000 штук, та запропонував відповідачеві надавати їх частинами в порядку створення або у разі виникнення сумнівів у правдивості даних наведених у інформації.
Листом від 10.10.15 № 10/10 позивач надав додаткові пояснення по справі № 02-14-50/128-2015, в яких зазначено, що інформацію на вимогу від 01.09.15 № 02/4192 Товариство не мало змоги надати з об'єктивних причин, а саме, інформаційна база ІС-бухгалтерія за 2014 рік зруйнована та не підлягає відновленню, в якості доказу надано лист від 11.09.15 № 14 ТОВ “Комп'ютерні та інформаційні технології” щодо неможливості її відновлення.
Проте відповідачем не було взято до уваги зазначені аргументи та рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/150-рш від 10.11.2015 року у справі № 02-14-50/128-2015 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” визнано дії позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу територіального відділення від 01.09.15 № 02/4192 у встановлені головою територіального відділення строки.
За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 даного рішення, відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” на позивача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.
Місцевий господарський суд в ході розгляду даної справи визнав вищевказане рішення відповідача обґрунтованим, посилаючись на ненадання позивачем відповідачу витребуваної інформації в повному обсязі та в установлені строки.
Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи дійсно підтверджується, що протягом встановленого відповідачем 20-денного строку вимоги Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України виконувалися позивачем в неповному обсязі.
Проте, як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом не було з'ясовано причин подання позивачем відповідачеві запитуваної інформації в неповному обсязі та не надано оцінку правомірності витребування відповідачем у позивача інформації саме в такому вигляді, який зазначений у відповідних вимогах.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно з ч. 1 статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", зокрема, суб'єкти господарювання, зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 14 ч. 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Частиною 2 статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за порушення п. 14 ч. 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
З приводу застосування вказаних норм пленум Вищого господарського суду України у п.13 постанови "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" №15 від 26.12.11 роз'яснив, що судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в не повному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно. У п.13.1 цієї ж постанови зазначено, що при вирішенні такої категорії справ судам необхідно з'ясовувати, зокрема, чи є запит органу Антимонопольного комітету України про надання інформації правомірним, тобто таким, що здійснений лише у випадку, прямо передбаченому законом.
Як вбачається з вищенаведених приписів ч. 1 статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", нею встановлений обов'язок суб'єктів господарювання подавати на вимогу органу Антимонопольного комітету України, (його територіального відділення) документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію.
При цьому вказані норми не містять положень, якими від суб'єктів господарювання прямо вимагалося не лише подавати наявну у них інформацію, але і здійснювати на вимогу органу Антимонопольного комітету України (його територіального відділення) її обробку, узагальнення, систематизацію тощо.
Відповідні висновки суду ґрунтуються на положеннях ст.1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, відповідно до якої інформацією є відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості. Згідно зі змістом вказаної норми, інформація є саме готовим продуктом, що наявний у суб'єкта господарювання на момент звернення до нього органу Антимонопольного комітету з відповідною вимогою
Відповідач в ході розгляду справи посилався на те, що органи Антимонопольного комітету у здійсненні наданих їм повноважень не обмежені у виборі джерела отримання інформації. Разом з тим, із наведеного не вбачається, що органи Антимонопольного комітету мають право покладати на суб'єкта господарювання обов'язок щодо здійснення будь-яких дій з обробки інформації.
Проте, відповідно до суті вимог відповідача, направлених позивачеві, від ТОВ "Ліки Полтавщини" фактично вимагалося здійснити аналітико-синтетичну обробку первинних документів - тобто переробку інформації, що міститься в документах, з метою вилучення необхідних відомостей, їх оцінки, порівняння і узагальнення. Як вбачається з матеріалів справи, документи обліку позивача не містять визначення динаміки закупівельних та роздрібних цін. Відповідно, обов'язок щодо здійснення аналітико-синтетичної обробки документів на вимогу Антимонопольного комітету України не передбачено чинним законодавством. Окрім того, відповідач вимагав надання електронних копій накладних, при цьому в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій ним не було надано обґрунтування правомірності вказаної вимоги - враховуючи, що нормами чинного законодавства не встановлено обов'язковість електронного документообігу для суб'єктів господарювання.
Тому, на думку суду апеляційної інстанції, місцевим господарським судом було безпідставно не взято до уваги доводи позивача про те, що ним не могли бути надані відомості у зазначений відповідачем спосіб.
Також, як вбачається з Додатку 2 до вимоги від 01.09.15 № 02/4192 (т.1, а.с.79), в ньому містилася таблиця під назвою: "Динаміка закупівельних та роздрібних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення у Вашому аптечному закладі (повна назва, адреса аптечного закладу), що знаходяться у м.Полтава" з наступними колонками: назва препарату, одиниця виміру, виробник (повна назва, адреса), дата поставки, постачальник (повна назва, адреса), ціна постачальника, без урахування знижки, грн./шт., обсяг поставки шт., дата реалізації (дата встановлення відпускної ціни), відпускна ціна для населення (крім пільг та знижок), грн., торгівельна націнка, %. Також під таблицею зазначено уточнення, а саме, інформацію по відпускних цінах для населення та торгівельній націнці надавати по датах зміни цін.
Дослідивши зміст вказаної таблиці, колегія суддів зазначає про його невідповідність назві, оскільки вказані у назвах колонок параметри не дають змоги встановити саме динаміку закупівельних та роздрібних цін. На відповідне запитання суду у судовому засіданні 17.05.16 представниками відповідача пояснень не надано. У додаткових письмових поясненнях, оголошених представником відповідача в судовому засіданні 26.05.16, зазначається, що Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було використано словосполучення "динаміка закупівельних та роздрібних цін" в якості назви таблиць, вказаних у додатках до вимоги від 01.09.15, оскільки оптові та роздрібні ціни мають притаманну їм структуру, що безпосередньо відбивається на рівні цін, тому Полтавське обласне територіальне відділення АМК України зазначило про динаміку, маючи на увазі фактичний рівень цін та їх зміну.
Проте вказані пояснення колегія суддів не вважає переконливими, оскільки, як було встановлено вище, зміст вимоги відповідача не відповідає заявленій меті (щодо отримання інформації про динаміку цін) тому без додаткових пояснень неможливо встановити, що саме відповідач мав на увазі - тоді як головною передумовою своєчасного та повного виконання суб'єктом господарювання вимог органу Антимонопольного комітету України (його територіального відділення) є зрозуміле та чітке викладення вказаних вимог.
У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції зазначає про необґрунтованість посилань відповідача на зазначення у вимозі від 01.09.15 № 02/4192 про те, що у разі потреби та зручності для ТОВ "Ліки Полтавщини" форму таблиці та формат надання інформації може бути змінено - оскільки для того, щоб запропонувати зміну форми (формату) надання інформації, суб'єкт господарювання повинен розуміти суть та мету вимоги щодо надання відповідної інформації.
Як вбачається з листа позивача від 18.09.15 № 18/09 (т.1, а.с.80), ним було повідомлено відповідача, що поставлені у вимозі питання недостатньо конкретизовані та чіткі, зокрема, вимога щодо надання динаміки цін є незрозумілою. Однак жодних роз'яснень з даного питання від відповідача ним не було отримано - зазначену обставину підтверджено представниками відповідача в ході апеляційного провадження.
Відповідач в суді першої та апеляційної інстанції посилався на те, що позивачем (вже після початку розгляду відповідачем справи 02-14-50/128-2015 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції”) було надано інформацію, яку Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було в цілому визнано прийнятною. Проте, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, вказану інформацію було надано в іншому форматі порівняно із вимогою від 01.09.15 № 02/4192.
Таким чином, колегія суддів вважає недоведеними твердження відповідача про те, що направлена позивачеві вимога відповідала приписам закону щодо правомірності запиту органу Антимонопольного комітету України про надання інформації, а також про те, що у позивача була можливість в повному обсязі надати вказану інформацію у встановлений відповідачем термін.
Колегія суддів також враховує, що, відповідно до пояснень відповідача, обсяг наданої позивачем інформації виявився достатнім для того, щоб здійснити всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин в ході розгляду справ №02-02-50/59-2015 та №02-02-50/64-2015, які було закрито без прийняття рішення по суті у зв'язку з виконанням ТОВ "Ліки Полтавщини" рекомендацій, наданих в межах розгляду відповідних справ (копії рішень адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.02.16 у вказаних справах надано відповідачем суду апеляційної інстанції). Тобто, порушень Закону України “Про захист економічної конкуренції”, які мали б наслідком застосування до позивача відповідних санкцій, в ході розгляду справ №02-02-50/59-2015 та №02-02-50/64-2015 не встановлено.
Згідно з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною зокрема у постанові від 04.02.15 у справі №904/4007/14, достатність запитуваної інформації для прийняття органом Антимонопольного комітету України рішення у відповідній справі (в межах розгляду якої здійснено відповідний запит) є обставиною, що виключає можливість застосування санкцій за надання інформації не в повному обсязі.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, під час прийняття адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України спірного рішення №02/150-рш від 10.11.15 не було надано оцінку обставинам щодо об'єктивної неможливості надання позивачем запитуваної інформації - про що позивач повідомив відповідача листом від 10.10.15 № 10/10, в якому зазначив, що інформаційна база ІС-бухгалтерія за 2014 рік зруйнована та не підлягає відновленню, та в якості доказу надав лист від 11.09.15 №14 ТОВ “Комп'ютерні та інформаційні технології” щодо неможливості її відновлення. На думку колегії суддів, вказані об'єктивні обставини мали бути враховані відповідачем, навіть за відсутності звернення позивача про продовження строку, наданого для виконання вимоги від 01.09.15.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 27.04.16 у справі №917/490/15.
Таким чином, на думку колегії суддів, надання позивачем відповідачу не в повному обсязі інформації в даному випадку не може вважатися правопорушенням, передбаченим п. 14 ч. 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, а отже, відповідальність за виконання такої вимоги не в повному обсязі в порядку ч. 2 статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді стягнення штрафу не може бути застосована.
Твердження відповідача про те, що раніше позивачем, так само, як і іншими суб'єктами господарювання, в повному обсязі надавалися відповіді на вимоги Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з майже аналогічним змістом, колегія суддів також не вважає переконливими аргументами, оскільки вони не стосуються спору в даній справі.
Щодо розміру штрафу, накладеного на позивача спірним рішенням відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні встановлено, що при визначенні розміру штрафних санкцій за порушення конкуренційного законодавства ним використані отримані з Податкової декларації з податку на прибуток підприємства позивача, в якій зазначено, що дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ “Ліки Полтавщини” за 2014 рік складає 29164373,00 грн. За таких обставин суд першої інстанції зазначив, що розмір накладеного відповідачем на позивача штрафу (68000,00 грн.) відповідає вимогам частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідно до якої за порушення, передбачені пунктами 13 - 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Колегія суддів вважає, що розмір штрафу формально відповідає положенню Закону України "Про захист економічної конкуренції", яким не встановлено мінімальний розмір штрафу, однак він порушує один із базових принципів правової держави - принцип пропорційності, який є складовою частиною принципу верховенства права (зважаючи на відсутність основного порушення ТОВ “Ліки Полтавщини” антимонопольного законодавства).
Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже принцип пропорційності означає адекватне застосування законів державними органами, зберігаючи пропорції та співрозмірність між цілями певного закону і тягарем або санкціями, які можуть бути покладеними державними органами на відповідну особу згідно з таким законом.
В оспорюваному рішенні та матеріалах справи не визначене співвідношення між розміром штрафу, накладеного на позивача, та будь-якими обставинами справи, не визначена співрозмірність (пропорційність) суми штрафу діям позивача та їх наслідкам (зокрема, як уже зазначалося, в ході розгляді справ №02-02-50/59-2015 та №02-02-50/64-2015 порушень позивачем чинного законодавства не встановлено).
Принцип пропорційності (також відомий як "принцип справедливої рівноваги") широко вживається Європейським судом з прав людини, практика якого, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
У справі "Броньовський проти Польщі" (Заява № 31443/96), п. 150, Європейский суд з прав людини визначає наступне: "як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від вжиття заходів необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідності захисту основних прав відповідної особи (див., зокрема, згадане вище рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", с. 26, п. 69).
Згідно з частиною другою ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою. Відповідно до частини першої ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004 установив, що "… Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність… Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню".
На обов'язок відповідача при визначенні розміру штрафу враховувати загальні засади юридичної відповідальності вказують також положення частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які передбачають дискреційні повноваження відповідача у визначенні конкретного розміру штрафу, положення другого речення абзацу другого частини другої статті 52 Закону, згідно з яким розмір штрафу може бути збільшений до потрійного розміру незаконно одержаного прибутку (тобто, що покарання має бути пропорційне характеру порушення і забезпечувати каральні і превентивні функції), положення частини четвертої статті 52 Закону, які закріплюють принцип індивідуалізації порушення, положення частини п'ятої статті 6 Закону, які вказують на необхідність врахування поведінки порушника під час розслідування Антимонопольним комітетом справи про порушення.
Надання Антимонопольному комітету України таких дискреційних повноважень при визначенні розміру штрафу покладає на Антимонопольний комітет обов'язок з'ясування обставин, що мають важливе значення для визначення меж міри юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, який вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які забезпечують справедливість застосованого покарання та його пропорційність фактичному характеру вчиненого порушення.
В той же час, при визначенні суми штрафу, відповідачем фактично враховано лише одну обставину - розмір доходу позивача за 2014 рік.
Посилання відповідача та місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на відсутність у органу Антимонопольного комітету України обов'язку обґрунтовувати розмір штрафу, що застосовується, колегія суддів не вважає обставинами, що звільняли б відповідний орган Антимонопольного комітету України від дотримання вищенаведених вимог щодо співрозмірності та індивідуалізації застосування до господарюючих суб'єктів передбачених законом заходів відповідальності.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не повно з'ясував обставини, які мають значення для справи. Відповідно до абзацу другого частини першої ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції " зазначене є підставою для визнання недійсним рішення №02/150-рш від 10.11.15 адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Однак місцевий господарський суд в ході розгляду справи залишив поза увагою вищенаведені обставини та не надав їм відповідної оцінки. Натомість, аргументи апелянта знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Ліки Полтавщини" підлягає задоволенню, оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області слід скасувати на підставі п.1 ч.1 ст.104 ГПК України (як таке, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити і визнати недійсним рішення №02/150-рш від 10.11.15 адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Відповідно до 49, ст. 99 ГПК України, здійснені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в даній справі в розмірі 1218,00 грн. (т.1, а.с.8) та апеляційної скарги у розмірі 1339,80 грн. (т.2, а.с.117) мають бути покладені на відповідача.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліки Полтавщини" задовольнити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 15.03.16 у справі №917/2711/15 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним рішення №02/150-рш від 10.11.15 адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Стягнути з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (36000, вул.Зигіна,1, м.Полтава, код 21076316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліки Полтавщини" (36000, м.Полтава, вул.Жовтнева, 73/1, код 31391457) 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 1339,80 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Повний текст постанови складено 27.05.16
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Пуль О.А.