донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.05.2016 справа №908/3973/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю
від відповідача 1: від відповідача 2: від відповідача 3: від третьої особи 1: від третьої особи 2: від третьої особи 3:ОСОБА_5 - за довіреністю ОСОБА_5 - за довіреністю Не з'явився Не з'явився Не з'явився Не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Запорізької області
від18.01.2016 року
по справі№ 908/3973/13 (суддя: Азізбекян Т.А.)
за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
до відповідачів: за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:1. Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, м. Запоріжжя 2. Запорізької міської ради, м. Запоріжжя 3. Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжя 1. Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, м. Запоріжжя 2. Департаменту фінансів Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя 3. Управління Державної казначейської служби України, м. Запоріжжя
простягнення 1' 033' 228,23 грн.
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, м. Запоріжжя (далі - «Відповідач 1») збитки в розмірі 1' 033' 228,23 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 року у справі № 908/3973/13 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 року у справі № 908/3973/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі в повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема, апелянт зазначає, що зобов'язання відповідача з компенсації витрат за здійснення позивачем перевезень пільгових категорій пасажирів у приміському сполученні зі станцій та зупиночних пунктів, що розташовані на території м. Запоріжжя в серпні-вересні 2013 року, виникають не з підстав укладання ними господарського договору , який оснований на рівності сторін, а безпосередньо з вимог закону та юридичних фактів здійснення залізницею пільгових перевезень, що належним чином підтверджено.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
20.05.2016 року до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив від Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», в якому Відповідач-1 просить рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 року у справі № 908/3973/13 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, в судовому засіданні просив рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 року у справі № 908/3973/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Відповідача-1 підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник Відповідача-2 звернувся до суду з проханням, рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 року у справі № 908/3973/13 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представники Відповідача-3, Третьої особи-1 та Третьої особи-2 в судове засідання не з'явились, поважність причин не явки суду не повідомили.
Представник Третьої особи-3 в судове засідання не з'явився, проте 24.05.2016 року до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив від Управління Державної казначейської служби України на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», в якому Управління Державної казначейської служби України зазначає, що рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 року у справі № 908/3973/13 винесене з дотриманням норм діючого законодавства України та просить суд розглянути справу за відсутністю повноважного представника Третьої особи-3.
Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників Відповідача-3, Третьої особи-1, Третьої особи-2 та Третьої особи-3.
Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами в серпні - вересні 2013 року позивачем було здійснено перевезення пільгових категорій пасажирів приміським залізничним транспортом по станціям - Дніпробуд-2, Запоріжжя-1, Запоріжжя-2, Запоріжжя-Ліве, ім.. ОСОБА_6, Запорізька Січ, Передатна.
14.10.2013 року Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» на адресу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради направлена претензія № 13-01/10, якою позивач вимагав сплатити збитки в розмірі 1' 033' 228,23 грн. за надання послуг з пільгового проїзду окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування в серпні - вересні 2013 року.
Письмовою відповіддю № 01-08/ 507 від 01.11.2013р. Управління соціального захисту населення відхилило претензію позивача посилаючись на відсутність договору між сторонами.
Зазначені обставини стали підставою для звернення Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів.
В обґрунтування своїх вимог позивачем було надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії зведеної відомості по типах квитків з 01.08.2013 року по 31.09.2013 року, позиційні звіти по безплатних дитячих проїзних документах, зведені відомості по типах квитків за період з 01.08.2013 року по 31.09.2013 року, позиційні звіти по безплатних проїзних документах за період з 01.08.2013 року по 31.09.2013 року.
Ухвалюючи спірне рішення, суд першої інстанції виходив зі змісту статей 2, 48, 89 Бюджетного Кодексу України, які свідчать про обов'язковість укладення договору між транспортними організаціями та розпорядниками бюджетних коштів.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком та вважає за необхідне зазначити наступне.
За приписами ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від використання окремими категоріями громадян пільгових тарифів, відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг та за умови повного дотримання передбаченого законодавством механізму їх відшкодування.
Частиною 1 ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст.225 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника відсутність вини (ст. ст. 614, 623 ЦК України).
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
За ч. 1 ст. 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Матеріали справи не містять доказів протиправності дій та вини відповідачів доказів порушення ними господарського зобов'язання перед позивачем. Більш того, позивачем належними доказами не доведені збитки - неодержаний прибуток у контексті приписів ч. 1 ст. 142 ГК України.
За таких обставин висновок місцевого господарського суду щодо необґрунтованості позовних вимог належними доказами є цілком вірним.
Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016 року у справі № 908/3973/13 - залишити без змін.
Головуючий суддя: В.М. Татенко
Судді: О.О. Радіонова
ОСОБА_3
Надруковано примірників:
2 - позивачу;
3 - відповідачам;
3 - третім особам;
1 - до справи;
1 - ГСЗО;
1 - ДАГС.