33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"24" травня 2016 р. Справа № 918/1393/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Савченко Г.І.
суддя Демидюк О.О. ,
суддя Юрчук М.І.
при секретарі судового засідання Соколовській О.В.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (дов. №2 від 12.11.2015 р.)
відповідача ОСОБА_2 підприємства фірми "Алрі" - не з'явився
відповідача Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"- ОСОБА_3 (дов. №08-12/01 від 08.12.2015р.)
відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю фірми "Вівад"- не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення господарського суду Рівненської області від 28.03.2016 р.
у справі № 918/1393/15 (суддя Політика Н.А.)
за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс"
до ОСОБА_2 підприємства фірми "Алрі"
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"
до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю фірми "Вівад"
про стягнення в сумі 9904070,24 грн.
ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 підприємства фірма "Алрі" та Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення заборгованості в сумі 9904070 грн. 24 коп. Позивач просив стягнути з ППФ "Алрі" 1000 грн. заборгованості за договором поруки від 11.09.2012р. №01/12. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 5959120 грн. - основного боргу, 741516 грн. 40 коп. - пені, 2938791 грн. 68 коп. - інфляційних втрат та 264162 грн. 16 коп. - 3% річних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_5 підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" неналежно виконав умови договору №110912 від 11.09.2012 року, а саме не оплатив поставлений товар.
В подальшому позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.
22 січня 2016 року позивачем також подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.02.2016р. залучено до участі у справі №918/1393/15 ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фірму "Вівад", як іншого відповідача.
14 березня 2016 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Алрі" заборгованість в розмірі 1000 грн.; з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 8 478 860 грн. - основного боргу за поставлений товар за період з 06.06.2014р. по 24.07.2014р., 10 000 грн. - пені, 5 138 189 грн. 16 коп. - інфляційних втрат за період з 29.07.2014р. по 14.03.2016 року, 414 651 грн. 10 коп. - 3% річних за період з 29.07.2014р. по 14.03.2016р.; стягнути солідарно з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фірма "Вівад" та Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 100 000 грн. за договором поруки від 11.09.2012р. №2. /а.с. 68-71, т.3/.
28 березня 2016 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Алрі" заборгованість в розмірі 1000 грн.; з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 8 378 860 грн. - основного боргу за поставлений товар за період з 06.06.2014р. по 24.07.2014р., 10 000 грн. - пені за період 11.06.2014 р. по 16.07.2014 р., 5 138 189 грн. 16 коп. - інфляційних втрат за період з 29.07.2014р. по 14.03.2016 року, 414 651 грн. 10 коп. - 3% річних за період з 29.07.2014р. по 14.03.2016р.; стягнути солідарно з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фірма "Вівад" та Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 100 000 грн. за договором поруки від 11.09.2012р. №2. / а.с. 93-94, т.3/.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.03.2016 р. у справі № 918/1393/15 позов ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" до ОСОБА_2 підприємства фірми "Алрі", до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю фірми "Вівад" про стягнення в сумі 9 904 070,24 грн. задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" основну заборгованість за період з 06.06.2014р. по 24.07.2014р. в сумі 8378860 (вісім мільйонів триста сімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн., 5138189 (п'ять мільйонів сто тридцять вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 16 коп. - інфляційних, 414651 (чотириста чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн. 10 коп. - 3% річних та 205802 (двісті п'ять тисяч вісімсот дві) грн. 12 коп. витрат по оплаті судового збору.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фірма "Вівад" та Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" 100000 (сто тисяч) грн. за договором поруки від 11.09.2012р. №2.
Стягнуто з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фірма "Вівад" на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 97 коп. витрат по оплаті судового збору.
В решті позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 підприємства фірми "Алрі" 1000 грн. та про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 10000 грн. пені - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач ОСОБА_5 підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржене рішення скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким припинити провадежння в частині позовних вимог щодо стягнення з ДП "Укрспирт" на користь ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" 651860,87 грн. пені, 2574634,64 грн. інфляційних втрат та 230866,86 грн. 3% річних, в решті позовних вимог відмовити повністю.
Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи. Також вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального і процесуального права.
Зокрема, скаржник у апеляційній скарзі звертає увагу на той факт, що місцевий господарський суд, враховуючи подані позивачем заяви про зменшення позовних вимог та приписи ст. 22 ГПК України, помилково не припинив провадження у справі в частині стягнення з ДП "Укрспирт" інфляційних втрат та пені на підставі п.4 ст. 80 ГПК України. На думку апелянта, позивач фактично не зменшив розмір позовних вимог, а відмовився від них у вказаній частині.
Також, скаржник вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено правила територіальної підсудності, оскільки ППФ "Алрі", за місцем перебування якого подано позовну заяву, не може бути відповідачем у даній справі.
Крім того, на думку скаржника, місцевий господарський суд безпідставно прийняв рішення про солідарне стягнення з ДП "Укрспирт" та ТОВ Фірми "Вівад" 100000,00 грн. за договором поруки.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні 24.05.2016 р. представник відповідача Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.
Представник позивача доводи апеляційної скарги заперечив з підстав, наведених у відзиві. Вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідачі ТОВ Фірма "Вівад" та ППФ "Алрі" відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку повноважних представників у судове засідання не збезпечили. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, додаткові докази судом не витребовувалися, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представників відповідачів ТОВ Фірми "Вівад" та ППФ "Алрі" за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача ДП "укрспирт", перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2012 року між ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" (далі - Продавець) та ОСОБА_5 підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - Покупець) було укладено договір №110912 / а.с. 19-20, т.1/.
Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити мелясу бурякову ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98).
Згідно п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах DAP (доставка до місця) відповідно до Інкотермс 2010.
Оплата товару по даному Договору здійснюється Покупцем за кожну поставлену партію товару протягом 2 (двох) банківських днів з моменту його поставки та прийомки на складі Покупця на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних (п. 3.2 Договору).
Відповідно до п. 5.2 цього Договору у випадку невиконання зобов'язань по оплаті товару у розмірі, порядку та строки, передбачені договором, Покупець зобов'язується сплатити на користь Продавця пеню у розмірі 0,9 % від суми грошового зобов'язання (заборгованості) за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений їх печатками.
На виконання умов Договору позивачем поставлявся відповідачу ОСОБА_6 підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" товар з 15 вересня 2012 року по 24 липня 2014 року. /а.с. 101-254, т.1; а.с. 1-259, т.2/. Однак предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за період з 06.06.2014 року по 24.07.2014 року.
З матеріалів справи вбачається, що протягом червня-липня 2014 року позивачем було поставлено ОСОБА_6 підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" продукції на загальну 8478860 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 06.06.2014 року №ГК-0000530 на суму 328 900 грн., від 07.06.2014 року №ГК-0000531 на суму 217 840 грн..; від 08.06.2014 року №ГК-0000532 на суму 126 580 грн.; від 09.06.2014 року №ГК-0000534 на суму 67 460 грн.; від 10.06.2014 року №ГК-0000537 на суму 289 200 грн.; від 11.06.2014 року №ГК-0000538 на суму 312 980 грн.; від 12.06.2014 року №ГК-0000539 на суму 424 200 грн.; від 13.06.2014 року № ГК-0000540 на суму 428 920 грн.; від 14.06.2014 року №ГК-0000541 на суму 119 820 грн.; від 15.06.2014 року №ГК-0000542 на суму 72 660 грн.; від 16.06.2014 року №ГК-0000543 на суму 182 020 грн.; від 17.06.2014 року №ГК-0000544 на суму 488 660 грн.; від 17.06.2014 року №ГК-0000547 на суму 239 440 грн.; від 19.06.2014 року №ГК-0000550 на суму 380 460 грн.; від 20.06.2014 року №ГК-0000551 на суму 178 800 грн.; від 21.06.2014 року №ГК-0000552 на суму 167 320 грн.; від 22.06.2014 року №ГК-0000553 на суму 75 440 грн.; від 23.06.2014 року №ГК-0000554 на суму 203 280 грн., від 24.06.2014 року №ГК-0000555 на суму 124 080 грн.; від 25.06.2014 року №ГК-0000556 на суму 289 540 грн.; від 26.06.2014 року №ГК-0000557 на суму 187 660 грн.; від 27.06.2014 року №ГК-0000558 на суму 147 740 грн.; від 28.06.2014 року №ГК-0000559 на суму 124 040 грн.; від 29.06.2014 року №ГК-0000560 на суму 44 920 грн.; від 01.07.2014 року №ГК-0000561 на суму 177 440 грн.; від 02.07.2014 року №ГК-0000562 на суму 133 920 грн.; від 03.07.2014 року №ГК-0000563 на суму 222 680 грн.; від 04.07.2014 року №ГК-0000564 на суму 132 600 грн.; від 05.07.2014 року №ГК-0000565 на суму 44 360 грн.; від 07.07.2014 року №ГК-0000566 на суму 331 640 грн.; від 08.07.2014 року №ГК-0000567 на суму 285 860 грн.; від 09.07.2014 року №ГК-0000568 на суму 360 640 грн.; від 10.07.2014 року №ГК-0000569 на суму 341 900 грн.; від 11.07.2014 року №ГК-0000570 на суму 75 360 грн.; від 12.07.2014 року №ГК-0000571 на суму 151 820 грн.; від 14.07.2014 року №ГК-0000572 на суму 58 800 грн.; від 16.07.2014 року №ГК-0000573 на суму 178 720 грн.; від 17.07.2014 року №ГК-0000574 на суму 178 280 грн.; від 18.07.2014 року №ГК-0000575 на суму 88 960 грн.; від 19.07.2014 року №ГК-0000576 на суму 88 680 грн.; від 21.07.2014 року №ГК-0000577 на суму 135 120 грн.; від 22.07.2014 року №ГК-0000578 на суму 45 120 грн.; від 23.07.2014 року №ГК-0000579 на суму 133 120 грн.; від 24.07.2014 року №ГК-0000580 на суму 91 880 грн. / а.с. 216-259, т.2/.
Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін, та містять усі реквізити, передбачені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Відповідач ОСОБА_5 підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" факт отримання товару не заперечує, однак поставлений у період з 06.06.2014 р. по 24.07.2014 р. за договором поставки товар не оплатив, доказів оплати суду не надав. Таким чином, заборгованість відповідача ОСОБА_5 підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" перед позивачем з оплати товару, поставленого у період з 06.06.2014 р. по 24.07.2014 р., становить 8478860 грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
На підставі договору №110912 від 11.09.2012 року між ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" та ОСОБА_5 підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" виникли правовідносини з поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовна вимога ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" заборгованості в сумі 8378860 грн. за поставлений товар є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 5138189 грн. 16 коп. інфляційних втрат та 414651 грн. 10 коп. 3% річних за період з 29.07.2014 р. по 14.03.2016 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність розрахунків заявлених до стягнення 5138189 грн. 16 коп. - інфляційних втрат та 414651 грн. 10 коп. - 3% річних, колегія суддів дійшла висновку про їх обґрунтованість та арифметичну правильність.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь позивача 5138189 грн. 16 коп. - інфляційних втрат та 414651 грн. 10 коп. - 3% річних є підставними та підлягають до задоволення.
Крім того, позивач просить стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 10000 грн. пені за період з 11.06.2014р. по 16.07.2014 р.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені колегія суддів дійшла висновку про його обґрунтованість, а тому позовна вимога про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь позивача 10000 грн. пені за період з 11.06.2014р. по 16.07.2014 р. є підставною.
Однак, у відзиві на позовну заяву від 24.12.2015р. відповідач ОСОБА_5 підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" заявив про застосування строку позовної давності стосовно стягнення пені, зазначивши, що заборгованість за даними позивача виникла за червень 2014 року, а до вимог щодо стягнення пені за даною заборгованістю підлягає застосуванню строк позовної давності 1 рік, який сплив у червні 2015 року.
Відповідно до ст.ст. 256, 258 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В силу приписів ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, що не було враховано судом першої інстанції.
Позовна вимога про стягнення пені заявлена у грудні 2015 року, тобто після спливу строку позовної давності, оскільки про неоплату поставленого протягом 06.06.2014р. - 24.07.2014р. товару позивачеві було відомо через 2 банківські дні з моменту відвантаження кожної партії товару (п.3.2 Договору), тобто з 08.06.2014р. по 26.07.2014 р.
При цьому, позивач не подавав клопотань про поновлення строку позовної давності.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позов в частині стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на користь позивача 10000 грн. пені за період з 11.06.2014р. по 16.07.2014 р. задоволенню не підлягає.
Також позивач просить стягнути з ОСОБА_2 підприємства фірми "Алрі" 1000 грн. заборгованості за договором поруки від 11.09.2012р. №01/12.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 вересня 2012 року між ОСОБА_2 підприємством "Алрі" (далі - Поручитель) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" (далі - Кредитор) було укладено договір поруки №01/12. (далі - Договір поруки) /а.с. 22, т.1/.
Відповідно до пункту 1 Договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором грошовою сумою в розмірі 5000 гривень, за виконання ОСОБА_5 підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - Боржник) зобов'язань, що випливають з договору №110912 від 11.09.2012 року., зокрема щодо зобов'язань по оплаті вартості придбаного товару.
Пунктом 2 Договору поруки визначено, що у разі порушення Боржником зобов'язань, забезпечених порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.
Згідно з пунктом 8 Договору поруки, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту протягом 3-х років від дати підписання, але не пізніше припинення поруки.
Договір поруки підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Таким чином, строк дії договору поруки №01/12 від 11 вересня 2012 року закінчився 11 вересня 2015 року.
З врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" про стягнення з ОСОБА_2 підприємства фірми "Алрі" 1000 грн. заборгованості за договором поруки від 11.09.2012р. №01/12 задоволенню не підлягають.
Крім того, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фірма "Вівад" та Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 100000 грн. за договором поруки від 11.09.2012р. №2.
Судом встановлено, що 11 вересня 2012 року між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фірма "Вівад" (далі - Поручитель) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" (далі - Кредитор) було укладено договір поруки №2. (далі - Договір поруки №2) /а.с. 44, т.3/.
Відповідно до пункту 1 Договору поруки №2, Поручитель поручається перед Кредитором грошовою сумою в розмірі 100 000 гривень, за виконання ОСОБА_5 підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - Боржник) зобов'язань, що виникли з договору купівлі-продажу від 11 вересня 2012 року №11/09/12, який був укладений між Кредитором і Боржником.
Пунктом 3.1. Договору поруки №2 визначено, що у разі порушення Боржником зобов'язань, забезпечених порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором, як солідарні боржники.
Згідно з пунктом 4.3. Договору поруки №2, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту протягом 5 років від дати підписання, але не пізніше моменту припинення поруки згідно вимог цивільного законодавства.
Договір поруки підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
Умови договору поруки відповідають нормам ст.ст.553-559 ЦК України.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до пункту 1 Договору поруки №2, відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою суми в розмірі 100000 грн. Поручитель ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фірма "Вівад" грошове зобовязання на час вирішення спору не виконало, докази сплати коштів суду не надано.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" про солідарне стягнення з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фірма "Вівад" та Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 100000 грн. за договором поруки від 11.09.2012р. №2 підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, колегія суддів зауважує, що подаючи заяви про зменшення, збільшення, уточнення позовних вимог, позивач правомірно користувався своїми правами, визначеними ст. 22 ГПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення 2574634,64 грн. інфляційних втрат, 230866,86 грн. 3% річних та 651860,87 грн. пені.
Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності. Так, позивач одним із відповідачів у справі визначив ПП "Алрі", місцезнаходженням якого є м.Рівне, та подав позов за місцезнаходженням вказаного відповідача. Господарський суд, в силу приписів ст.ст. 64, 65 ГПК України на стадії прийняття позовної заяви не міг надавати правову оцінку договору поруки №01/12 від 11.09.2012 р., визначати наявність чи відсутність підстав для відповідальності ПП "Алрі" та змінювати підсудність справи.
Щодо твердження скаржника про невідповідність номеру договору поруки 11/09/12, тоді як дійсним номером є 110912 також не приймається до уваги, оскільки, на думку колегії суддів, вказане має характер технічної описки у тексті вказаного договору.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин не вбачається підстав, визначених ст. 104 ГПК України, для скасування рішення місцевого господарського суду.
Витрати на судовий збір за подання апеляційної скарги в силу приписів ст.49 ГПК України покладаються на скаржника у зв'язку із відмовою у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення господарського суду Рівненської області від 28.03.2016 р. у справі № 918/1393/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Рівненської області від 28.03.2016 р. у справі №918/1393/15 залишити без змін.
2. Матеріали справи №918/1393/15 повернути до господарського суду Рівненської області.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Юрчук М.І.