Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" травня 2016 р. Справа № 11/109-08
вх. № 7502/4-11
Суддя господарського суду: Інте Т.В.
при секретарі судового засідання: Федорова К.О.
за участю представників сторін:
скаржника (боржника) - Жорник В.І., адвокат;
стягувача - не з'явився;
ТОВ "Міжнародний Банк Комунікацій" - не з'явився;
ВДВС - не з'явився;
розглянувши скаргу ПВП "Квадро" на дії ВДВС при виконанні рішення по справі за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської філії, м. Харків
до 1. ТОВ "Міжнародний Банк Комунікацій", м. Харків
2. ПВП "Квадро", м. Харків
про стягнення 4345566,42 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.07.10 р. у справі №11/109-08 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "Міжнародний Банк Комунікацій" та ПВП "Квадро" 3564212,13 грн. суми непогашеного овердрафтного кредиту, 962954,69 грн. заборгованості по простроченим процентам, 1321,15 грн. несплаченої комісії за червень 2008 р. 356421,21 грн. штрафу 10% від суми простроченої заборгованості по кредиту, 11150,72 грн. штрафу в розмірі 0,4% від ліміту овердрафту, що діяв на момент порушення позичальником зобов'язань, 1155918,42 грн. пені по простроченим відсоткам у сумі 132445,00 грн., 376,29 грн. пені по простроченій комісії, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
10.08.10 р. у встановленому законом порядку, на виконання вказаного рішення, було видано відповідний наказ, який того ж дня було направлено на адресу стягувача.
22.03.16 р. ПВП "Квадро" звернулось до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області, в якій просить:
- визнати такими, що не відповідають чинному законодавству дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.02.2016 року по виконавчому провадженню № 39400697;
- скасувати постанову державного виконавця Відділу Примусового Виконання Рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.02.2016 року по виконавчому провадженню № 39400697.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.16 р. суд прийняв скаргу та призначив її до розгляду.
Представник скаржника в судовому засіданні 23.05.16 р. скаргу підтримав в повному обсязі та надав додаткові документи в підтвердження своїх вимог.
Представник стягувача в судове засідання 23.05.16 р. не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду скарги.
Суд, дослідивши вказане клопотання, зазначає, що скарга на дії ВДВС розглядається за загальними правилами ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Скарга була прийнята до розгляду 22.03.16 р., отже, враховуючи відсутність клопотань сторін про продовження строку розгляду скарги, час для відкладення розгляду скарги відсутній.
На підставі викладеного, беручи до уваги те, що стягувач був присутній в судовому засіданні від 05.04.16 р. та мав можливість подати письмові заперечення на скаргу, суд вважає за необхідне, в задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги відмовити.
Представник ТОВ "Міжнародний Банк Комунікацій" в судове засідання 23.05.16 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області в судове засідання 23.05.16 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника боржника, суд встановив наступне.
В провадженні ВПВР управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області знаходиться виконавче провадження №39400697 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області по справі № 11/109 - 08 від 10.08.2010 року про стягнення заборгованості з ПВП "КВАДРО" на користь ПАТ "УКРГАЗБАНК" (постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.08.13 р.; а.с. 61, 6-й том).
11.12.2013 року в межах виконавчого провадження №39400697 державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 62, 6-й том).
Крім того, під час здійснення виконавчих дій в межах ВП №39400697 державним виконавцем вживались заходи щодо розшуку майна боржника та накладення арешту на кошти останнього, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (а.с. 128).
У зв'язку з тим, що боржником рішення по даній не було виконане, 25.02.2016 року в межах виконавчого провадження №39400697 державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 65, 6-й том).
Скаржник вважає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.02.2016 р. не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що з реєстру виконавчих проваджень вбачається, що на момент винесення оскаржуваної постанови, на виконанні у цьому ж органі ДВС вже перебувало зведене виконавче провадження по стягненню заборгованості з ПВП "КВАДРО".
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.
Нормами ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
Приписами статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно та грошові кошти боржника включає в себе арешт, опис та вилучення майна.
Відповідно до положень статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно та грошові кошти накладається в тому числі шляхом винесення відповідної постанови.
Положеннями статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постановами державного виконавця може бути накладений арешт на майно боржника у розмірі суми стягнення. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення саме реального виконання рішення суду.
Як вже було зазначено, 11.12.2013 року в межах виконавчого провадження №39400697 державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 62, 6-й том).
В ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" зазначені підстави та порядок зняття арешту з майна боржника. Зокрема, у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (п. 2 статті).
З матеріалів справи вбачається, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2013 року судом не скасовувалась. Постанова про зняття арешту з майна державним виконавцем не виносилась, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (а.с. 128).
Вищевикладене не було спростовано Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області, хоча судом неодноразово відкладався розгляд скарги з метою надання ВДВС можливості подати свої заперечення.
При цьому, 25.02.2016 року в межах виконавчого провадження №39400697 державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 65, 6-й том).
За таких обставин, беручи до уваги те, що, станом на 25.02.2016 року, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2013 року була чинна, суд приходить до висновку, що підстави для винесення оскаржуваної постанови були відсутні.
Суд наголошує, що наявність двох ідентичних постанов по одному й тому ж виконавчому провадженню свідчить про перевищення державним виконавцем наданих повноважень, подвійне обтяження майна в обсязі більшому, ніж передбачено виконавчим документом, що є порушенням статті 54 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п.п. 9.13. п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скарга ПВП "КВАДРО" дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області є обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 6, 37, 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 1212 ГПК України,
Скаргу ПВП "КВАДРО" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області - задовольнити.
Визнати дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.02.2016 року по виконавчому провадженню № 39400697 - незаконними.
Визнати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.02.2016 року по виконавчому провадженню №39400697 - недійсною.
Суддя Інте Т.В.