ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.05.2016Справа №910/4991/16
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду праву
за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
до відповідача Комунального підприємства Салону "Краса"
про стягнення 8 835, 04 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Вітюк О.С. - представник за довіреністю;
від відповідача: Сидоренко О.І. - представник за довіреністю;
СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Комунального підприємства Салону "Краса" про стягнення заборгованості в сумі 7 017, 57 грн., 3% річних у сумі 503, 14 грн. та інфляційних втрат у сумі 4 094, 33 грн.
06 квітня 2016 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу в розмірі 2 780 грн. Судом прийнято до уваги, що пунктом 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що стаття 22 ГПК України передбачає право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Матеріали справи підтверджують, що фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості. Дана заява відповідає вимогам ГПК України, тому приймається судом, у зв'язку з чим, ціна позову по даній справі дорівнює 8 835, 04 грн. і складається із:
- суми основного боргу в розмірі 4 237, 57 грн.;
- інфляційних втрат у розмірі 4 094,33 грн.;
- 3% річних у сумі 503,14 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд, -
Позов мотивовано тим, що предметом діяльності Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, зокрема, є забезпечення на підставі укладених договорів між споживачами, виробниками та виконавцями послуг, з транспортування холодної, гарячої води, стоків та теплової енергії на опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах та збір платежів від споживачів зазначених послуг на користь виконавців послуг згідно з договорами (п. 3.2.2 Статуту).
Позивач уклав відповідні договори з Публічним акціонерним товариством "Київенерго", Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція", Публічним акціонерним товариством "Київводоканал".
Позивач є балансоутримувачем житлового будинку за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 2.
За твердженням позивача, які не спростовані відповідачем, останній займає приміщення за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 2.
За період з 01.11.2012 по 30.09.2014 позивач надав відповідачу комунальні послуг на загальну суму 7 017,57 грн., а саме послуги з постачання холодної води на підігрів. Однак, відповідач за надані послуги не сплатив.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 22.02.2016 № 47-399 про сплату 7 017,57 грн., вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.
Оскільки Комунальне підприємство Салону "Краса" не здійснює оплату за фактично спожиті комунальні послуги позивачу, як балансоутримувачу будинку, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Після звернення позивача з позовом відповідач частково погасив суму основного боргу в розмірі 2 780, 00 грн. За таких обставин позивач намагається у судовому порядку стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 4 237, 57 грн.
Додатково, з посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 503,14 грн. та інфляційних втрат у сумі 4 094,33 грн.
Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правовідносини між позивачем та відповідачем підпадають під регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги", далі Закон, який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Позивач надав суду акт звірки взаємних розрахунків з відповідачем за період з 01.11.2012 по 30.04.2016, за яким станом на 01.05.2016 основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 237,57 грн., акт підписаний двома сторонами та скріплений печатками останніх.
Станом на день розгляду справи 4 237, 57 грн. боргу відповідач не погасив. Отже, в даному випадку має місце збереження відповідачем коштів за отримані послуги за рахунок позивача.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частиною 3 цієї статті визначено, що дані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, з огляду на це вимога про стягнення 4 237, 57 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).
Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам цієї статті.
За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає до стягнення 3% річних у сумі 503,14 грн. за період з 01.11.2012 по 31.01.2016 та інфляційні втрати у сумі 4 094,33 грн. за період з 01.12.2012 по 31.01.2016.
Витрати по судовому збору в сумі 1 378 грн. покладаються на відповідача у справі - Комунальне підприємство Салон "Краса", згідно вимог ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 20.05.2016, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 11, 509, 625 ЦК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-
1. Позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до Комунального підприємства Салону "Краса" задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства Салону "Краса" (02160, м. Київ, Харківське шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 21455644) на користь:
- Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9Г, код ЄДРПОУ 03366612) основну заборгованість у сумі 4 237, 57 грн., 3% річних у сумі 503, 14 грн., інфляційні втрати в сумі 4 094, 33 грн. і судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн., видавши наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 25.05.2016 року
Суддя Ю.О.Підченко