23.05.16 Справа № 904/2410/16
За позовом Комунального підприємства "Парковка та реклама", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління ком
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: Швець М.В. - представник за дов. № 1101-27 від 11.01.16
від відповідача: не з'явились
від тртеьої особи: не з'явились
Комунальне підприємство "Парковка та реклама" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 1131, 40 грн. та пені в сумі 349, 33 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста № 28/46 від 17.10.2014 в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 порушено провадження у справі, її розгляд призначено в засіданні на 11.05.2016 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 11.05.2016 розгляд справи відкладено на 23.05.2016.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою: 50093, АДРЕСА_1, відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 05.04.2016 (арк. с. 44-47), оскільки поштовий конверт (арк. с. 53) з ухвалою суду, який направлявся на вищезазначену адресу відповідача, повернувся з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 23.05.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
17.10.2014 між Управлінням комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі - третя особа, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - відповідач, орендар) було укладено договір № 28/46 оренди об'єктів нерухомості комунальної власності міста (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, нежила окремо розташована будівля загальною площею 21,07 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_2, для використання під розміщення пункту прийому вторинної сировини, балансоутримувачем якого є орендодавець. Об'єкт оренди облаштований холодним водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережею. Використання орендованого комунального майна не за призначенням забороняється.
Відповідно до пункту 2.1 договору, він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Вступ орендаря у строкове платне користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передавання, який треба оформити в 5-ти денний термін з Комунальним підприємством "Парковка та реклама" (далі - позивач) (п. 2.2 договору).
Згідно пункту 2.3 договору, у разі його припинення або розірвання, орендар повертає об'єкт оренди орендодавцю в 5-ти денний термін. Об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання з КП "Парковка та реклама" (п. 2.4 Договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що за користування оренди орендар сплачує річну орендну плату у розмірі 15% від незалежної вартості об'єкта оренди. Орендна плата становить 165,70 грн. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - вересень 2104. орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2014 визначається шляхом коригування її розміру за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок КП "Парковка та реклама" щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного після оплачуваного, з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередні місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Індекс інфляції визначається щомісячно Держкомстатом України. Розмір орендної плати може бути переглянуто у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством.
01.04.2009 наказом № 4 Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Комунальне підприємство "Парковка та реклама" було визначено обслуговуючим комунальним підприємством, на поточний рахунок якого зараховується орендна плата за майно, яке перебуває на балансовому обліку Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та Управління житлово-комунального господарства і знаходиться в орендному користуванні (арк. с. 16).
27.12.2013 між Управлінням комунальної власності міста виконкому міської ради (далі - довіритель) та Комунальним підприємством "Парковка та реклама" (ОКП - повірений) укладено договір доручення (далі - договір доручення, арк. с. 24-25).
Відповідно до пункту 4.2 договору доручення ОКП - повірений перераховує кошти, отримані від оренди комунального майна 70 %, до міського бюджету (без ПДВ) по мірі їх надходження на поточний рахунок ОКП - повіреного, за винятком винагороди, вказаної в пункті 4.3.
Пунктом 4.3 договору доручення передбачено, що за вчинення дій, визначених у розділі 3 цього договору, винагорода ОКП - повіреному складає 30 % від загальних надходжень коштів від оренди комунального майна, після оподатковування її податком на додану вартість.
Відповідно до частини 1 статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Таким чином, Комунальне підприємство "Парковка та реклама" отримує частину коштів від оренди, направляє ці кошти для здійснення функцій обслуговування орендних відносин.
Відповідно до пункту 6.1 договору встановлені обов'язки орендаря, згідно з якими, серед іншого, орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, встановлену договором, а також у разі його припинення або розірвання у 5-ти денний термін повернути за актом приймання-передавання об'єкт оренди в належному стані, не гірше ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що він діє з 17.10.2014 по 17.09.2017 включно.
На виконання умов договору, 17.10.2014 об'єкт оренди був переданий орендарю, що підтверджується актом прийому-передачі, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди (арк. с. 12).
Як зазначає позивач, відповідач в період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року зобов'язання за договором в частині розрахунків за оренду не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1131, 40 грн., доказів сплати якої сторонами суду не надано.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст. 762 ЦК України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
На спірні правовідносини, враховуючи, що предметом оренди є комунальне майно, розповсюджується також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт оренди нерухомого майна за договору оренди та не надано доказів повної сплати орендних платежів позивачеві на суму 1131, 40 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 1131, 40 грн.
У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 349, 33 грн. за період з 21.11.2014 по 24.03.2016.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно пункту 4.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені згідно з діючим законодавством у розмірі 0, 5 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 349, 33 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1378 грн.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (50093, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Парковка та реклама» (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, майдан Праці, 1; ідентифікаційний код 34811376) основний борг у розмірі 1131, 40 грн., пеню у сумі 349, 33 грн. та 1378 грн. витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 24.05.2016
Суддя В.І. Ярошенко