19.05.16 Справа № 904/2514/16
За позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "УКРГАЗБАНК", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215", м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення 337 005,88 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Гаркуша К.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №164 від 06.05.2016
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «НСУ-215» (надалі - Відповідач) про стягнення 337 005,88 грн. за кредитним договором №011/03/2015/0185 від 11.03.2015.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2016порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду.
14.04.2016 Позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 337 005,88 грн., що обліковується на рахунку Відповідача.
В судовому засіданні 26.04.2016 розгляд справи був відкладений на 19.05.2016, згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного та в повному обсязі повернення кредиту.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання, призначені на 26.04.2016, 19.05.2016 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною в позовній заяві, та підтвердженою відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, будинок 539. Факт повідомлення Відповдіача про дату, час та місце розгляду справи також підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930000207251, №4930000605729.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).
Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 19.05.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -
встановив:
11.03.2015 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_2 «УКРГАЗБАНК» (Позивач, ОСОБА_2) та товариством з обмеженою відповідальністю «НСУ-215» (Відповідач, Позичальник) був укладений кредитний договір №011/03/2015/0185 (надалі - кредитний договір).
За умовами кредитного договору, ОСОБА_2 надає позичальнику кредит на придбання транспортного засобу для бізнесу в сумі 343 170,00 грн. на строк з 11.03.2015 по 10.03.2020, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі:
- 26,5% річних на строкову заборгованість (п.1.1.);
- 32,0% річних на прострочену заборгованість (п.3.7.);
- 29,5% річних в разі невиконання умови про спрямування виручки від господарської діяльності на рахунки в Банку;
- 27,5% річних в разі невиконання умов щодо страхування заставного майна (п.3.11.);
- 30,5% річних в разі одночасного невиконання умов про спрямування виручки від господарської діяльності на рахунки в Банку та щодо страхування заставного майна.
Надання кредиту здійснюється, шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок продавця транспортного засобу (п.3.1.).
11.03.2016, на рахунок продавця транспортного засобу ТОВ «АМАКО Україна» були перераховані кошти в сумі 343 170,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №3180_1 від 11.03.2015.
Таким чином, Банком були виконані свої зобов'язання за кредитним договором.
В забезпечення зобов'язань за кредитним договором 11.03.2015 між Банком та Позичальником був укладений договір застави №011/03/2015/0185/М/З (транспортного засобу) (надалі - договір застави), за умовами якого, в забезпечення зобов'язань за кредитним договором прийнято в заставу транспортний засіб загальний, вантажний, бортовий, марки IVECO моделі LEONCINO DL60Y13, 2012 року випуску.
За умовами кредитного договору Позичальник зобов'язався повертати кредит згідно графіку - рівними частинами по 5 720,00 грн. щомісяця, до 5-го числа місяця, починаючи з квітня 2015 року, а проценти сплачувати один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця наступного за тим, в якому нараховувались проценти.
Умови щодо повернення кредиту Позичальник перестав належним чином виконувати з липня 2015 року - в липні, жовтні та листопаді 2015 року щомісячний платіж на погашення кредиту Позичальник здійснював з порушенням строків, встановлених кредитним договором, у грудні 2015 року - січні 2016 року - з порушенням строків та у меншому розмірі, ніж це передбачено кредитним договором, а починаючи з лютого 2016 року повертати кредит припинив взагалі.
Проценти за користування кредитом Позичальник перестав належним чином сплачувати починаючи з листопада 2015 року - проценти за жовтень 2015 року були сплачені з порушенням строку, передбаченого кредитним договором, починаючи із січня 2016 року проценти за кредитом Позичальник сплачувати припинив.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв'язку з тим, що Позичальник не повертає належним чином кредит та не сплачує проценти, відповідно до умов п. 6.3. кредитного договору, Позичальник, зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.
Не виконання Позичальником умов кредитного договору є порушенням норм матеріального права, що регулюють зобов'язальні відносини, а саме - положення ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, та умов кредитного договору.
Станом на 10.03.2016, розмір заборгованості Позичальника за кредитним договором та нарахованої пені становить 330 568,32 грн., в тому числі:
- заборгованість по кредиту строкова - 274 350,00 грн.;
- заборгованість по кредиту прострочена - 27 627,78 грн.;
- заборгованість по процентам прострочена - 22 290,40 грн.;
- заборгованість по процентам прострочена (за 10 днів березня 2016 року) - 2 451,17 грн.;
- пеня за несплату кредиту - 2 200,95 грн.
- пеня за несплату процентів - 1 468,02 грн.
Крім того, Позичальником, також були порушені умови договору застави щодо страхування предмета застави, внаслідок чого в Банку виникло право вимагати сплати штрафу.
Так, пунктом 3.3.10. договору застави передбачений обов'язок заставодавця одночасно з укладенням договору застави здійснити страхування предмету застави за власний рахунок, на весь строк кредитування, та забезпечити укладання наступних договорів страхування предмета застави таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом всього терміну користування кредитними коштами.
Згідно п.4.2. договору іпотеки - за невиконання чи неналежне (в тому числі невчасне) виконання пунктів 3.3.1.-3.3.10., 6.2.2. договору застави, заставодавець (Позичальник) сплачує на користь заставодержателя (Банку) штраф в розмірі 1,5% заставної вартості предмета застави передбаченого п.2.2. договору застави, який збільшується на 0,75% процентних пункти щомісячно, наростаючим підсумком, з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення.
Згідно п.2.3. договору іпотеки - за згодою сторін предмет застави оцінено 429 170,40 грн.
11.03.2016 між Позичальником та ПрАТ СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №115\15\ТзДп05, строк дії якого становить 1 рік і закінчується 10.03.2016.
Після закінчення періоду страхування за вказаним договором з ПрАТ СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», нового договору страхування з цим страховиком укладено не було, діючого договору страхування з будь-якою іншою страховою компанією не надано.
Таким чином, сума штрафу, що підлягає сплаті Іпотекодавцями за договором іпотеки становить 429 170,40 х 1,5% = 6 437,56 грн.
Враховуючи викладене, перевіривши здійснені Позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з Відповідача на користь Позивача 337 005,88 грн., з яких:
- заборгованість по кредиту строкова - 274 350,00 грн.;
- заборгованість по кредиту прострочена - 27 627,78 грн.;
- заборгованість по процентам прострочена - 22 290,40 грн.;
- заборгованість по процентам прострочена (за 10 днів березня 2016 року) - 2 451,17 грн.;
- пеня за несплату кредиту - 2 200,95 грн.
- пеня за несплату процентів - 1 468,02 грн.
- штраф за невиконання зобов'язань щодо страхування заставного майна - 6 437,56 грн.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.
Також, як вказувалось вище, 14.04.2016 Позивач подав до господарського суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 337 005,88 грн., що обліковується на рахунку Відповідача.
Вказану заяву Позивач обґрунтовує тим, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, винесеного за результатами розгляду спору по суті.
Розглянувши вказану заяву господарський суд вбачає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю.
Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування належним чином доведене необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до положень ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем в заяві не доведено належним чином, з поданням відповідних доказів, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а доводи Позивача, на які він посилається у вказаній заяві носять лише характер міркувань та припущень, отже господарський суд не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 66, 67, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «НСУ-215»» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, будинок 539, код ЄДРПОУ 36989760) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280) заборгованість по кредиту строкову - 274 530,00 грн.; заборгованість по кредиту прострочену - 27 627,78 грн.; заборгованість по процентам прострочену - 22 290,40 грн.; заборгованість по процентам прострочену (за березень 2016 року) - 2 451,17 грн.; пеню за несплату кредиту - 2 200,95 грн.; пеню за несплату процентів - 1 468,02 грн.; штраф за невиконання зобов'язань щодо страхування заставного майна - 6 437,56 грн., 5 055,09 грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 24.05.2016.
Суддя ОСОБА_3