Справа № 639/4095/15-к
Провадження № 1-кп/639/50/16
" 23" травня 2016 р. м.Харків
Жовтневий райсуд м.Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисників- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 03.07.2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014220500001268 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, інваліда 2 групи, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
ОСОБА_8 23.06.2014 р. об 11 год. 10. хв. перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . У цей час, за вказаною адресою, з метою виконання судового рішення щодо виселення ОСОБА_8 з вищевказаної квартири, прийшов старший державний виконавець Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_9 разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Після цього ОСОБА_8 , на пропозицію старшого державного виконавця ОСОБА_9 вийшов на подвір'я вищезазначеного домоволодіння. Між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розпочався словесний конфлікт на грунті давно виниклих неприязних відносин.
В ході конфлікту ОСОБА_8 , маючи умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, діючи навмисно, наніс їй один удар кулаком правої руки в область голови, завдавши тілесні ушкодження у вигляді синцю на червоній облямівці нижньої губи з права та зліва від середньої лінії, який згідно висновку судово-медичної експертизи №2551-ая/14 від 22.07.2014 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину не визнав та пояснив, що 23.06.2014р., приблизно біля 10-11 год. він побачив перед будинком свого домоволодіння представника ДВС та інших людей. Він вийшов на подвір'я, де йому державний виконавець повідомив, що прийшов виконувати рішення суду про виселення його з квартири, став роз'яснювати порядок виконання рішення. Поруч з державним виконавцем стояла ОСОБА_7 , осторонь- раніше знайома йому ОСОБА_10 та двоє незнайомих чоловіків. Він сказав, що вказане судове рішення незаконне та відмовився його виконувати. В цей час ОСОБА_7 , висловлюючи своє невдоволення, почала кричати та відштовхувати його від хвіртки огорожі. Він повернувся до присутніх спиною та хотів зайти до своєї квартири, але ОСОБА_7 стала стукати його по спині, перешкоджаючи йому в цьому. Вона могла в цей час, на його думку, необережно вдаритися об його лікоть. Ніяких тілесних ушкоджень потерпілій він не наносив. Потерпіла його оговорює через давно виниклі між ними неприязні відносини.
Крім невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 , його винуватість у вчиненні злочину, за встановлених судом обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що 23.06.2014р. приблизно о 10 год. вона прибула до будинку АДРЕСА_2 на проведення примусового виконання рішення суду про виселення її колишнього чоловіка ОСОБА_8 з належної їй квартири АДРЕСА_3 зазначеного будинку. На її прохання до вказаного будинку прибув ОСОБА_13 , який погодився допомогти їй змінити дверні замки після виселення обвинуваченого, разом з ним прийшов незнайомий чоловік. Також потім прийшли за вказаною адресою державний виконавець ОСОБА_9 та її знайома ОСОБА_10 . Вони всі разом зайшли на подвір'я через незаперту хвіртку. Державний виконавець покликав ОСОБА_8 і коли той вийшов на подвір'я, виконавець зачитав йому рішення суду про виселення, ОСОБА_8 став скандалити, вказуючи на незаконність судового рішення. Вона стояла обличчям до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на відстані 0,5-1 м, всі інші - на деякій більшій відстані від них. Потім ОСОБА_8 , несподівано для неї, навмисно наніс їй удар кулаком правої руки у обличчя та другий удар- по голові, став ображати її. Вона відійшла у сторону, її знайома ОСОБА_10 викликала міліцію. Заявила цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином -у розмірі 500 грн., моральної шкоди - 50 000 грн. Просила призначити обвинуваченому суворе покарання.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 23.06.2014 року приблизно о 10-30 год. він прийшов за адресою: АДРЕСА_2 для проведення виконавчих дій за рішенням суду по виселенню ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку. Коли він прибув за вказаною адресою, там його чекали ОСОБА_7 , жінка та два чоловіки, які прибули зі стягувачем. Зайшли разом на подвір'я і він покликав ОСОБА_8 , якому зачитав рішення суду про виселення його з квартири. Останній не погодився з вказаним рішенням, вказав, що воно є незаконним, надав йому довідку, яка ,на його думку, підтверджувала правомірність його проживання у квартирі. Коли він став її читати, ОСОБА_8 несподівано наніс ОСОБА_7 удар кулаком в область обличчя, остання рукою прикрила рот та відійшла на відстань. Якою саме рукою та куди вдарив ОСОБА_8 потерпілу ОСОБА_7 , він не помітив. Присутні викликали співробітників міліції, які в подальшому відібрали пояснення в учасників конфлікту, допитали свідків. Ним в цей день був складений акт про неможливість виконання рішення суду.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 23.06.2014 р. на прохання її знайомої ОСОБА_7 вона погодилася бути присутньою при проведенні державним виконавцем ВДВС виконавчих дій про виселення її колишнього чоловіка ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_4 . У вказаний день, приблизно о 10 год. вона разом із ОСОБА_7 прибули за вищевказаною адресою. Хвіртка на подвір'я була відчинена,тому вона разом з ОСОБА_7 , державним виконавцем та двома чоловіками зайшли на подвір'я. Коли ОСОБА_8 вийшов у двір, державний виконавець повідомив яка виконавча дія буде ним проводитися. Поруч з ним перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , вона з двома чоловіками стояли на відстані 3-4 м від них. ОСОБА_8 , заперечуючи проти виселення, виніс якусь довідку. Коли виконавець перечитував цю довідку, ОСОБА_8 став оскорбляти ОСОБА_7 , а потім несподівано наніс їй удар рукою в обличчя, другою рукою схопив її за волосся. Бондаренко з нею відійшла в сторону, вона викликала працівників міліції. Після приїзду останніх , всі учасники були опитані ,державний виконавець повідомив про неможливість виконання судового рішення і вони всі розійшлися .
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що в червні 2014 року, точну дату не пам'ятає, він був запрошений знайомою ОСОБА_7 змінити замки на дверях після виселення її колишнього чоловіка. 23.06.2014р. о 10 год. він приїхав на АДРЕСА_2 зі своїм другом ОСОБА_12 . Там були ОСОБА_14 та її знайома ОСОБА_15 . Дочекавшись державного виконавця, разом зайшли на подвір'я. Він стояв осторонь, держвиконавець, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 разом вивчали якісь документи. Потім він помітив як між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, останній погрожував ОСОБА_7 фізичною розправою, кричав. Далі ОСОБА_8 наніс ОСОБА_7 раптово удар правою рукою в обличчя, чи був ще другий удар, він не бачив. ОСОБА_10 викликала працівників міліції, які приїхали через 30-40 хвилин, всіх опитали.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_8 . Влітку 2014 року, точну дату не пам'ятає, вона почула крики з подвір'я будинку. Вийшла на ганок, побачила, що сварилися між собою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , поруч були незнайомі люди. Потім вона зайшла до себе у квартиру. Коли другий раз вийшла на ганок, то побачила у дворі працівників міліції. Спричинення потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень вона не бачила.
Також винуватість ОСОБА_8 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме:
-висновком судово-медичної експертизи №255ая/14 від 22.07.2014р., відповідно до якого у ОСОБА_7 були встановлені тілесні ушкодження у вигляді синцю на червоній облямівці нижньої губи з права та зліва від середньої лінії, розміром 2х0,5 см, тобто мав місце крововилив на голові, який утворився від дії тупого твердого предмету та міг бути спричинений у строк, вказаний у постанові слідчого про призначення експертизи - 23.06.2014р. За ступенем тяжкості це легке тілесне ушкодження, яке не є опасним для життя. Малоймовірно утворення вказаного тілесного ушкодження у гр. ОСОБА_7 , враховуючи характер та локалізацію, внаслідок падіння з висоти власного росту та удару об тупу тверду поверхню(а.с.79-81 к/п);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 22.07.2014 року, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_7 у присутності двох понятих, в ході якого потерпіла показала механізм та спосіб нанесення їй тілесних ушкоджень (а.с. 82-90);
-висновком судово-медичної експертизи № 259 ая/14 від 29.07.2014 року, згідно якого показання гр. ОСОБА_7 , дані нею при проведенні слідчого експерименту від 22.07.2014 року та під час її допиту слідчим, не суперечать наявним судово-медичним даним в частині строку та механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень (а.с. 92-94);
-висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 15.04.2015р.,згідно якої ОСОБА_8 на теперішній час за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, ОСОБА_8 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час у застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує(а.с.109-113 к/п)
Разом з тим, версія обвинуваченого та сторони захисту щодо незавдання тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, виходячи з наступного.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 , показання якої викладені вище, категорично вказувала на умисність дій ОСОБА_8 , детально та послідовно розповіла про механізм нанесення їй тілесних ушкоджень останнім. Показання потерпілої підтверджуються даними висновків судово-медичних експертиз №255ая/14 від 22.07.2014р. та № 259 ая/14 від 29.07.2014 року, досліджених судом, щодо способу та механізму завдання тілесних ушкоджень. Крім того, показання потерпілої узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , які вказали на факт заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілій.
Посилання обвинуваченого під час судового засідання на те, що він має такі захворювання опорно-рухового апарату ,що унеможливлюють завдання ним ударів як правою рукою потерпілій, так і при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, спростовуються висновком судово-медичного експерта №5161 ая/15 від 17.12.2015р. (а.с.169-171 судової справи). У вказаному висновку зазначено, що виходячи із даних огляду ОСОБА_8 , медичної документації та обстеження при проведенні консультації лікаря-спеціаліста травматолога-ортопеда встановлено, що захворювання опорно-рухового апарату, які виявлені у ОСОБА_8 ,не заважають йому здійснювати активні рухи руками. Згідно з вищевказаним, не виключено, що він мав можливість нанести тілесні ушкодження ОСОБА_7 при обставинах, які вказані у обвинувальному акті.
Вказані висновки ,викладені у вказаній експертизі обґрунтував, підтвердив та роз'яснив у судовому засіданні судово-медичний експерт ХОБСМЕ ОСОБА_17 .
Крім того, у судовому засіданні був допитаний неповнолітній свідок ОСОБА_18 , у присутності законного представника ОСОБА_19 , який суду пояснив, що 23.06.2014р. приблизно 8 год. він прийшов на подвір'я будинку АДРЕСА_2 , де мешкає його знайомий ОСОБА_20 , але в цей час його не було вдома. Тоді до себе його запросив дід ОСОБА_21 , просив допомогти йому прокласти каналізаційну трубу. Коли він був у квартирі, то почув шум на подвір'ї, виглянув у вікно, побачив 4 людей-двох жінок та двох чоловіків, які прийшли та покликали діда. Він йому повідомив про це. ОСОБА_21 вийшов на подвір'я, потім повернувся, взяв якусь папку з документами та знов вийшов, наказавши йому зачинити двері. Він це зробив та став біля вікна спостерігати за подіями. Спочатку всі розмовляли між собою, потім ОСОБА_14 несподівано начала кричати, штовхати ОСОБА_21 , вести себе агресивно. ОСОБА_21 розвернувся спиною до присутніх, держався обома руками за хвіртку. На крики повибігали всі сусіди. ОСОБА_21 сказав ОСОБА_14 , що вона буде відповідати за законом та попросив присутніх викликати міліцію. Друга жінка, яка прибула з ОСОБА_14 , стала кричати: «Он что, тебя ударил?» ОСОБА_14 відповіла : «Да». Хтось з присутніх викликав працівників міліції, які приїхали дуже швидко, стали опитували присутніх людей. Ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_21 нікому не завдавав. Він всі події спостерігав з вікна на відстані 5-7м. ОСОБА_21 знає біля року, відноситься до нього з повагою.
Проте, суд не приймає до уваги покази вказаного свідка та відноситься до них критично, оскільки вони є суперечливими та спростовуються показами інших свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , потерпілої ОСОБА_7 , письмовими доказами, наведеними вище.
Крім того, доводи обвинуваченого та неповнолітнього свідка ОСОБА_18 щодо агресивної поведінки потерпілої та нанесення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень потерпілою не підтверджуються будь-якими доказами, оскільки до міліції з відповідною заявою останній не звертався, жодних медичних даних, які б свідчили про факт наявності у останнього тілесних ушкоджень, отриманих 23.06.2014 р., суду не надано.
Таким чином, вивчивши та дослідивши надані в судовому засіданні докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 в умисних діях, які виразились у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо,є пенсіонером, інвалідом 2 групи .
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд виходить з положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, наведених вище, ставлення обвинуваченого до вчиненого, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкції за частиною 1 статті 125 КК України у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Потерпілою ОСОБА_7 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином у розмірі 500 грн. та моральної шкоди - у розмірі 50 000 грн.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Суду не надано доказів на підтвердження того, які саме ліки були призначені та придбані для лікування потерпілої ОСОБА_7 ,тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю вимог.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_7 щодо моральної шкоди, то суд прийшов до висновку про їх часткове задоволення виходячи з наступного.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з положень статей 23, 1168 ч. 1 ЦК України, які вказують, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оцінюючи у сукупності пояснення потерпілої, свідків, висновки судово-медичної експертизи, суд дійшов висновку, що в результаті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 зазнала фізичного болю. З огляду на характер та глибину моральних страждань, керуючись принципом розумності та справедливості, компенсація моральної шкоди в розмірі 5000 гривень є ,на думку суду, достатньою для відшкодування.
Речових доказів та процесуальних витрат по даному кримінальному провадженню немає. Запобіжні заходи не обиралися.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
Заявлений цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 (п'ять тисяч) грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1