19 травня 2016 року м. Київ К/800/4069/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, треті особи ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 липня 2015 року ОСОБА_4 пред'явив позов до орендного підприємства «Запорізьке бюро технічної інвентаризацій» про визнання незаконними дій щодо проведення поновлення реєстрації за ОСОБА_6 права власності на об'єкт нерухомого майна - будинок № АДРЕСА_1, поновлення реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за позивачем.
11 серпня 2015 року позивачем поданий уточнений адміністративний позов до реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, третя особа ОСОБА_6, з аналогічними позовними вимогами.
15 серпня 2015 року позивачем уточнені позовні вимоги шляхом подання позову до реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - ТОВ «ЗМБТІ»), ОСОБА_6 про визнання протиправними дій ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» щодо проведення поновлення реєстрації за ОСОБА_6 права власності на об'єкт нерухомості, розташований по АДРЕСА_1; скасування запису про поновлення реєстрації на об'єкт нерухомості, розташований по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6; реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, розташований по АДРЕСА_1 за позивачем.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» щодо проведення поновлення реєстрації за ОСОБА_6 права власності на об'єкт нерухомості, розташований по АДРЕСА_1; скасовано запис про поновлення реєстрації на об'єкт нерухомості, розташований по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року скасовано, позов ОСОБА_4 до реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_6 про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд апеляційної інстанції послався на положення статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що позивачем був пропущений строк, визначений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачу у лютому 2012 року стало відомо про поновленням державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_6.
Колегія суддів із правовою позицією суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи спірною реєстраційною дією є рішення реєстратора ОП «ЗМБТІ» від 24 травня 2011 року про поновлення за ОСОБА_6 реєстрації права власності на нерухоме майно, що розташоване по АДРЕСА_1
Як на підставу обізнаності позивача про порушення своїх законних прав та інтересів у лютому 2012 року суд апеляційної інстанції посилається на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2012 року у справі № 2-374/2012 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору іпотеки, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 червня 2012 року, прийняту за результатами апеляційного перегляду вказаного рішення, рішення апеляційного суду Запорізької області від 18 лютого 2014 року у справі № 22-ц/778/961/14 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання договору недійсним, з тексту яких вбачається, що судами досліджувалася довідка ОП «ЗМБТІ» про поновлення запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 24 травня 2011 року, що наявні в матеріалах справи.
Разом з цим, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 березня 2014 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання договору недійсним та зупинено виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 18 лютого 2014 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Станом на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання договору недійсним не було закінчене.
Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду є неправильним.
Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що рішення суду першої інстанції по суті не переглядалось, в зв'язку із чим вимоги зазначені у касаційній скарзі про скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року є передчасними та задоволенню не підлягають.
Оскільки ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року була прийнята з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року скасувати.
Адміністративну справу направити до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: