19 травня 2016 року м. Київ К/800/44452/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби України на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до заступника начальника Запорізької митниці Державної фіскальної служби України Суконкіна Едуарда Васильовича про скасування постанови, -
ОСОБА_4 пред'явив позов до заступника начальника Запорізької митниці Державної фіскальної служби України Суконкіна Е.В. про скасування постанови про порушення митних правил № 0292/11200/14, винесеної 30 грудня 2014 року заступником начальником Запорізької митниці Міндоходів Суконкіним Е.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Скасовано постанову № 0292/11200/14, винесену 30 грудня 2014 року заступником начальника Запорізької митниці ДФС Суконкіним Е.В. про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року повернуто апелянту.
Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі Запорізька митниця ДФС просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року залишено без руху.
Ухвала аргументована тим, що апелянтом в апеляційній скарзі не наведено жодних доводів щодо того, яким чином оскаржувана постанова вирішує питання про права, інтереси чи обов'язки Запорізької митниці ДФС.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що до апеляційної скарги не додано копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
15 лютого 2015 року Запорізькою митницею ДФС подана заява із поясненнями про те, що Запорізька митниця ДФС є належною стороною у справі, а копії матеріалів доданих до апеляційних скарг відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі були надіслані безпосередньо до апеляційного суду.
Оскільки апелянтом, не було усунуто недоліків апеляційної скарги, а саме не наведено доводів щодо того яким чином оскаржувана постанова вирішує питання про права, інтереси чи обов'язки Запорізької митниці ДФС, а також не надано апеляційному суду копії матеріалів, доданих до апеляційних скарг відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про повернення апеляційної скарги апелянту.
Колегія суддів із правовою позицією суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 6 та частини 1 статті 7 Митного кодексу України митні інтереси України, це національні інтереси України, забезпечення та реалізація яких досягається шляхом здійснення державної митної справи. Державна митна справа - встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Згідно частини 1 статті 543 Митного кодексу України, безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
Призначення та основні завдання органів доходів і зборів визначені статтею 544 Митного кодексу України, а саме призначенням органів доходів і зборів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.
Здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів виконують такі основні завдання, як запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України.
Митниця, у відповідно до статті 546 Митного кодексу України, є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.
Посадові особи органів доходів і зборів, в розумінні частини 1, частини 3 статті 569 Митного кодексу України є працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Відповідно до частини 1 статті 522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
Повноваження посадових осіб органів доходів і зборів щодо розгляду справ про порушення митних правил визначені частиною 1 статті 523 Митного кодексу України, а саме, - від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Із системного аналізу зазначених норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про необхідність наведення доводів щодо того, яким чином оскаржувана постанова вирішує питання про права, інтереси чи обов'язки Запорізької митниці ДФС є помилковим.
Крім того додані до апеляційної скарги матеріали не несуть правового навантаження, а тому вимога суду апеляційної інстанції про їх обов'язкове надання відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі також є необґрунтованою.
Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року була прийнята з порушенням норм процесуального права, а відтак вона підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України,
Касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби України задовольнити, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року скасувати.
Адміністративну справу направити до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: