Провадження № 22-ц/774/64/16 Справа № 202/21563/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П. Доповідач - Прозорова М.Л.
Категорія 27
24 травня 2016 року
24 травня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Прозорової М.Л.,
суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,
при секретарі: Самокиша О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Спецтехсервіс"
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Спецтехсервіс", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ТОВ НВФ "Спецтехсервіс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ НВФ "Спецтехсервіс" повністю (а.с.130-137, т.2).
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2015 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк", ТОВ НВФ "Спецтехсервіс", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Суд стягнув з ТОВ НВФ "Спецтехсервіс", ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № 08.03.02.01.3574 від 09.08.2007 року станом на 13.05.2014 року у розмірі 1 081 531,42 дол. США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ - 11,64 складає 12 589 025,73 грн., а саме: 288 266, 69 дол. США (в гривневому еквіваленті 3 355 424,27 грн.) - заборгованість за кредитом; 482 023,39 дол. США (в гривневому еквіваленті 5 610 752,26 грн.) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 218 885,43 дол. США (в гривневому еквіваленті 2 547 826,41 грн.) - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 92 355,91 дол. США (1 075 022,79 грн.) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань.
Суд стягнув з ПАТ "Акцент-Банк", ТОВ НВФ "Спецтехсервіс" солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 200 грн.
Суд стягнув з ТОВ НВФ "Спецтехсервіс", ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" сплачений судовий збір у розмірі 1 765 грн. 20 коп. з кожного.
Також суд стягнув з ПАТ "Акцент-Банк" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. (а.с.122-126, т.2).
Як на підстави апеляційній скарги, ТОВ НВФ "Спецтехсервіс" посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи (а.с.130-137, т.2).
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.08.2007 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступник ПАТ КБ"Приватбанк") та ТОВ Науково-виробнича фірма "Спецтехсервіс" було укладено кредитний договір №08.03.02.01.3574 від 09.08.2007 року, відповідно до якого відповідач ТОВ НВФ "Спецтехсервіс" отримав кредит в розмірі 300 000 дол. США зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 14,25% річних з кінцевим терміном повернення 06.08.2012 року.
Відповідно п.А.1 Додаткової угоди №3 від 28.01.2009 року до кредитного договору, вид кредитування - відновлювальна кредитна лінія.
Відповідно п.А.2 Додаткової угоди №3 Кредитного Договору ліміт договору 300 000 дол. США на поповнення оборотних коштів і 138 640,04 грн. на оплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 цього договору, для оплати за реєстрацію предметів застави в Державному реєстрі обтяження рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами п.2.1 за кожним договором застави, у розмірі 255 715,00 грн. на сплату судових витрат, передбачених п.п.2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього договору.
Згідно до п.А.6 Додаткової угоди №3 Кредитного договору позичальник сплачує відсотки в розмірі 19,1% річних.
Відповідно з п.А.7 Додаткової угоди №3 Кредитного договору, при порушенні Позичальником будь-якого з грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 43% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення позичальником будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку, передбаченого п.А.3, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,1194% річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням, при цьому відсотки за користування кредитом не сплачуються.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ НВФ "Спецтехсервіс" за кредитним договором №08.03.02.01.3574 від 09.08.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 (директором ТОВ НВФ "Спецтехсервіс") було укладено договір поруки №1 від 09.08.2007 року.
Згідно до додаткової угоди №1 від 28.12.2009 року до Договору поруки №1 від 09.08.2007 року пункт 1 викладений в наступній редакції: "Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Науково-виробнича фірма "Спецтехсервіс" ним своїх зобов'язань за кредитним договором №08.03.02.01.3574 від 09.08.2007 року, згідно якому Кредитор надав боржнику кредит в сумі 300 000 дол. США, а Боржник зобов'язаний повернути кредит в строк 07.08.2012 року, сплачувати за його користування 19,1% річних та винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,2 % суми встановленого ліміту за кредитом в дату сплати відсотків, якого є 1-е число кожного поточного місяця, але не пізніше 06 числа, а у випадку порушення строків повернення кредиту - сплачувати 43% річних в дату сплати процентів, зазначену вище, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки зазначені у Кредитному договорі".
Відповідно до п.2 Договору поруки №2 від 26.03.2009 року до Договору поруки №1 від 09.08.2007 року поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору 20.10.2010 року між ПАТ "Акцент-Банк" та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір поруки №167, за умовами якого ПАТ "Акцент-Банк" взяв на себе зобов'язання у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за зазначеними кредитним договором відповідати перед банком нарівні з боржником як солідарні боржники (п.4 договору поруки), з розміром відповідальності поручителя перед кредитором 200 грн.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором заборгованість ТОВ НВФ "Спецтехсервіс" станом на 13.05.2014 року становить 1 081 531,42 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 12 589 025,73 грн., а саме: 288 266, 69 дол. США (в гривневому еквіваленті 3 355 424,27 грн.) - заборгованість за кредитом; 482 023,39 дол. США (в гривневому еквіваленті 5 610 752,26 грн.) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 218 885,43 дол. США (в гривневому еквіваленті 2 547 826,41 грн.) - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 311 241,34 дол. США (3 622 849,2 грн.) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань; 15 979,80 дол. США (186 004,87 грн.) - штраф; 6 000 дол. США (69 840 грн.) - додаткові витрати банку, пов'язані з виконанням договору.
З матеріалів справи вбачається, що дана справа знаходилась в провадженні суду першої інстанції з 31.10.2011 року по 27.01.2015 року. Під час розгляду справи ніяких клопотань про проведення економічної експертизи не було заявлено.
За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.ст. 526,615,625,1054 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки позичальник не виконав умови кредитного договору у повному обсязі, забезпеченого договором поруки.
До суду апеляційній інстанції справа надійшла у травні 2015 року. Розгляд справи неодноразово відкладався із-за неявки відповідачів. Лише у листопаді 2015 року ТОВ НВФ "Спецтехсервіс" заявило клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке було задоволено ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.11.2015 року (а.с.253, т.2).
Але листом №6155/6156-15 від 29.04.2016 року матеріали справи повернуті без виконання судової економічної експертизи у зв'язку з тим, що оплата експертизи не здійснена (а.с.17, т.3).
Посилання ТОВ НВФ "Спецтехсервіс" на те, що експертиза не була проведена у зв'язку з тим, що банк не надав додаткові документи - безпідставні, спростовуються листом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та свідчать про намір затягнути розгляд справи (а.с.17, т.3).
В апеляційній скарзі ТОВ НВФ "Спецтехсервіс" жодним чином не спростовує факт наявності заборгованості за кредитом, її суму, не надає суду будь-яких доказів, які б підтверджували факт повного чи часткового виконання ним своїх зобов'язань по договору.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Приведений позивачем розрахунок заборгованості по кредитному договору відповідає саме наявним фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав вважати його неналежним не вбачається, жодних спростувань його правомірності не приведено.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Спецтехсервіс" - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: