Провадження № 22-ц/774/3070/16 Справа № 205/2138/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шавула В. С. Доповідач - Рудь В.В.
Категорія 59
17 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Каратаєвої Л.О., Повєткіна В.В.
при секретарі: Порубай М.Л.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інфосервіс» на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 серпня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інфосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором про надання ріелторських послуг, -
У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Інфосервіс» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором про надання ріелторських послуг(а.с.2-4).
Позивач зазначав, що 23 квітня 2014 року між ТОВ фірма «Інфосервіс» і ОСОБА_2 було укладено договір про надання ріелторських послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати послуги замовнику по знаходженню третьої особи, готової придбати об'єкт нерухомості замовника, а саме: двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а замовник зобов'язався прийняти та сплатити послуги виконавця.
Відповідно до п.7.2 договору у разі порушення своїх зобов'язань, замовник виплачує виконавцеві штраф у розмірі 5% від вартості об'єкта нерухомості, зафіксованого в договорі.
11.07.2014 року між відповідачем та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2, посвідчений Четвертою Державною нотаріальною конторою м.Дніпропетровська.
Посилаючись на викладені обставини та вказуючи на те, що відповідач приховав факт заінтересованості третіх осіб у купівлі вказаного об'єкту нерухомості, не повідомив ТОВ фірма «Інфосервіс» про укладання та посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу, порушив умови договору від 23 квітня 2014 року, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 штраф у розмірі 28 256,41 грн., що становить 5% від вартості проданої квартири, та судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 серпня 2015 року в задовленні позовних вимог ТОВ фірма «Інфосервіс» до ОСОБА_4 про стягнення коштів відмовлено(а.с.26-27).
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 лютого 2016 року внесено виправлення в рішенні Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 серпня 2015 року по цивільній справі №205/2138/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інфосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення коштів - виправлено по тексту судового рішення помилково зазначене прізвище відповідача як «Благов» на вірне - «Карпук»(а.с.53).
В апеляційній скарзі ТОВ фірма «Інфосервіс» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.29-31).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України.
За правилами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язнан довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до змісту ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Із справи вбачається, що квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2(а.с.7-10).
23 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Інфосервіс» та ОСОБА_2 укладено договір про надання ріелторських послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати послуги замовнику по знаходженню третьої особи, готової придбати об'єкт нерухомості замовника, а саме: двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, надати послуги з організації відчуження об'єкту, а замовник зобов'язався прийняти та сплатити послуги виконавця згідно договору(а.с.5).
За змістом вказаного договору, зокрема, згідно п.4.3,4.4,4.6 замовник зобов'язався не вступати в переговори з третіми особами без участі виконавця, а у випадках виникнення подібних намірів у третіх осіб повідомити про це виконавця. В період дії даного договору замовник не має права укладати з третіми особами будь-яких договорів з приводу об'єкту без участі виконавця. Замовник повинен повідомити виконавця протягом 48 годин з моменту надання інформації про згоду та умови третьої особи щодо придбання об'єкту нерухомості(а.с.5).
Як видно із справи, обгрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що відповідач приховав факт заінтересованості третіх осіб у купівлі вказаного об'єкту нерухомості, не повідомив ТОВ фірма «Інфосервіс» про укладання та посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу, чим порушив умови договору від 23 квітня 2014 року.
Перевіряючи зазначені твердження ТОВ фірма «Інфосервіс», суд при розгляді справи прийшов до висновку про недоведеність позову, зазначивши, що позивач не надав допустимих, достатніх та достовірних доказів в підтвердження продажу вказаної квартири, укладення відповідачем із третьою особою договору купівлі-продажу, здійснення відповідачем переговорів з будь-ким.
Такі висновки суду позивачем не спростовані.
Посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування обставин справи, неможливість отримати станом на час розгляду справи інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та посилання при цьому на інформаційну довідку, додану до апеляційної скарги, згідно даних якої власником спірної квартири є ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 11.07.2014 року, не можуть бути взяті до уваги, оскільки доказів в розумінні положень ст.ст.57,58 ЦПК України, які б містили інформацію щодо предмета доказування, а саме про порушення відповідачем умов договору від 23 квітня 2014 року, позивач у порядку, передбаченому ст.60 ЦПК України, не надав.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ТОВ фірма «Інфосервіс» не спростовують висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інфосервіс» відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -