Справа № 11/796/110/2016. Категорія КК: ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 368. Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_1
5 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справи за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_8 , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Подільського районного суду м. Києва від 5 червня 2015 року,
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 5 червня 2015 року ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 368 ( в редакції Закону від 13.05.2014 року) КК України з призначенням покарання:
- за ч. 2 ст. 191 КК України - 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками строком на 2 роки;
- за ч. 1 ст. 368 КК України - 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками строком на 3 роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками строком на 3 роки.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України.
На вказаний вирок прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подано апеляційну скаргу в якій просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання особі засудженого та тяжкості вчиненого злочину, постановити новий обвинувальний вирок, яким засудити ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 368 КК України на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками строком на 3 роки, за ч. 2 ст. 191 КК України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками строком на 2 роки. Згідно ч. 1 ст. 70 КК України остаточно, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у виді 4 років позбавлення, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов'язками строком на 3 роки.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника щодо відповідності апеляції прокурора вимогам ст. 350 КПК України 1960 року, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що справа підлягає поверненню до Подільського районного суду м. Києва з наступних підстав.
В силу ст. 350 КПК України 1960 року, в апеляції, серед інших визначених законом обставин, повинно бути відображено вирок на який подається апеляція, вказівка на те, в чому полягає незаконність процесуального рішення та доводи на її обґрунтування, а також прохання особи, яка подає апеляцію, сформульоване з урахуванням того, які рішення апеляційний суд вправі ухвалити. При цьому за змістом норми закону, мотивувальна і резолютивна частина апеляції мають бути логічні та узгоджуватись між собою. Крім того при обґрунтуванні прокурором необхідності скасування вироку апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи, де знаходиться той доказ на який посилається апелянт.
Як убачається з поданої прокурором апеляції (т. № 9 а.с. 126-128), наведені вимоги кримінально-процесуального закону не дотримано.
Так прокурор у мотивувальній частині апеляції посилається на вирок Подільського районного суду м. Києва від 5 червня 2014 року, а у резолютивній частині на вирок Подільського районного суду м. Києва від 5 червня 2015 року.
Посилаючись на те, що вирок є незаконним, оскільки судом призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, не вказує у чому полягає незаконність вироку відповідно до змісту норми ст. 372 КПК України 1960 року, а не тільки назві цієї статті.
Обґрунтовуючи незаконність вироку, прокурор посилається на направлення до суду, за результатами досудового розслідування, кримінальної справи щодо ОСОБА_6 спочатку за ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 364 КК України, потім за ч.2 ст. 1914 КК України, а потім за ч.2 ст. 368 КК України, посилаючись на вчинення ним даних злочинів за хронологією.
Однак, судом розглянуто справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 368 ( в редакції Закону від 13.05.2014 року) КК України, при цьому прокурором не наведено обґрунтувань неправильності рішення суду з урахуванням наявності обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 364 КК України.
Крім того, прокурор вказуючи на необхідність постановлення нового вироку посилається на ст. 281 КПК України без наведення обґрунтувань.
Наведені обставини свідчать про невідповідність апеляції прокурора вимогам ст. 350 КПК України 1960 року.
На всі ці порушення не звернув увагу суд першої інстанції, прийняв апеляцію прокурора та направив на апеляційний розгляд, хоча відповідно до вимог кримінально-процесуального закону повинен був залишити апеляцію без руху з наданням строку на усунення недоліків, а в подальшому вирішити питання, передбачені ст. 352 КПК України 1960 року, чого виконано не було.
Разом з тим відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 359 КПК України 1960 року невідповідність апеляцій учасників процесу вимогам ст. 350 КПК України 1960 року унеможливлює апеляційний розгляд справи, а тому вона повинна бути повернута до районного суду для виконання вимог ст.ст. 352, 354 КПК України 1960 року щодо апеляції прокурора.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 357, 359 КПК України 1960 року, пунктами 11,15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України , колегія суддів, -
ухвалила:
Кримінальну справу відносно ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 368 КК України, повернути Подільському районному суду м. Києва для виконання вимог, передбачених ст. 350, 352, 354 КПК України, щодо апеляції прокурора прокуратури Подільського району м. Києва ОСОБА_8 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 5 червня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4