про повернення апеляційної скарги
"25" травня 2016 р.Справа № 910/18097/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.,
суддів Мирошниченко М.А., Богатиря К.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «СПМК-7»
на рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2015
у справі №910/18097/15
Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ФІНБАНК»
про стягнення 1 169 131,34 грн. та виселення
та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: Державного підприємства «Спецагро»
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ФІНБАНК»
про стягнення 369 294,17 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.12.2015 у справі №910/18097/15 позов Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Фінбанк» до Державного бюджету України заборгованість по орендній платі у сумі 281 736,96 грн., неустойку у сумі 711 952,41 грн., штраф у сумі 8 452,11 грн., інфляційні втрати у сумі 76 426,11 грн. та 72 730,81 грн. пені.
Виселено ПАТ «Фінбанк» з частини даху шестиповерхової будівлі, загальною площею 133 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, будівля А, що перебуває на балансі Державного підприємства «Спецагро».
Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ДП «Спецагро» задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Фінбанк» на користь ДП «Спецагро» заборгованість з орендної плати у сумі 280 268,59 грн., штраф у сумі 11 050,68 грн., пеню у сумі 64 134,66 грн.; інфляційні втрати у сумі 6 689,37 грн.; 3 % річних у сумі 3577,90 грн. та 5 485,81 грн. судового збору.
В решті позову третьої особи відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ПП «СПМК-7» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2015 у справі № 910/18097/15, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ознайомившись з поданими матеріалами, апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору
В матеріалах даної апеляційної скарги всупереч ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України відсутні докази сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку за подання до апеляційного господарського суду апеляційної скарги.
Водночас скаржником заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по суті, оскільки станом на сьогоднішній день економіка країни переживає достатньо скрутні часи. Економічний стан Апелянта також є досить скрутним.
ПП «СПМК-7» зазначає, що об'єм фінансових надходжень від здійснення господарської діяльності апелянта зменшився в рази, порівняно з показниками 2014 року, з метою продовження власної господарської діяльності апелянт змушений уживати заходів, спрямованих на скорочення чисельності штату працівників й власних поточних витрат, вартість витратних матеріалів, які апелянт використовує в своїй діяльності також збільшилася значним чином, що також впливає на результат господарської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вказаної статті.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону (пункт 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-061175/2011 від 25.08.2011).
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Крім того, слід зазначити, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Саме таку правову позицію викладено в пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7.
Враховуючи викладене, а також те, що скаржником не надано належних в розумінні статті 34 ГПК України доказів, які підтверджували б його скрутне фінансове становище та з огляду на те, що відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується враховуючи виключно майновий стан скаржника, то колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги ПП «СПМК-7».
Згідно п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що апеляційну скаргу подано з пропуском десятиденного строку та без клопотання про відновлення цього строку.
Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Одеської області оскаржуване рішення прийнято 21.12.2015, а повний текст складено 28.12.2015.
Приватне підприємство «СПМК-7» звернулось з апеляційною скаргою 24.05.2016, тобто з пропуском встановленого ч. 1 статті 93 ГПК України десятиденного строку. Проте, клопотання про відновлення такого строку скаржником не заявлено.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
На підставі вищевикладеного апеляційна скарга Приватного підприємства «СПМК-7» не приймається до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись ст. 86, п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України,
Одеський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СПМК-7» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2015 по справі № 910/18097/15 - повернути без розгляду.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Мирошниченко М.А.
Суддя Богатир К.В.