04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" травня 2016 р. Справа№ 911/1627/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
За участю представників:
Прокурор: Підяш О.С. (посвідчення №028911 від 17.09.14)
Від позивача : Черемних М.М.- представник;
Від відповідача-1: не з'явився;
Від відповідача: Єніч В.С. - представник.
розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 року
у справі № 911/1627/15 (Суддя: Подоляк Ю.В.)
за позовом Прокурора Білоцерківського району Київської області в інтересах держави
в особі Головного управління Держземагентства у Київської області
до 1. Білоцерківської районної державної адміністрації
2. Фермерського господарства "Томилівське"
про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки
Прокурор Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до 1) Білоцерківської районної державної адміністрації, 2) Фермерського господарства "Томилівське" про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2016 у справі №911/1627/15 в задоволенні позовних вимог Прокурора Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Київської області відмовлено повністю.
Присуджено до стягнення з Головного управління Держземагентства у Київської області в доход Державного бюджету України 4872 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області 01.12.2015 року у справі № 911/1627/15 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Перший заступник прокурора Київської області після усунення обставин, зазначених у п.3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Одночасно позивачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у зв'язку з усуненням обставин, зазначених у п.3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області у справі №911/1627/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області було прийнято до провадження, поновлено строк та призначено розгляд справи № 911/1627/15 на 26.04.2016.
05.04.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про неможливість відкриття апеляційного провадження, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.
20.04.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника; 25.04.2016 від представника відповідача-2 надійшли пояснення щодо апеляційної скарги, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.
У судове засідання, призначеному на 26.04.2016, представник відповідача-1 не з'явився. Прокурор, представники позивача та відповідача-2 надали свої пояснення по справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 розгляд справи відкладено на 19.05.2016 та зобов'язано представників сторін надати детальні письмові пояснення.
18.05.2016 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-2 надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.
19.05.2016 в судовому засіданні представником позивача було подано пояснення по справі, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 19.05.2016 учасниками судового процесу було надано пояснення по суті спору. Повноважні представники відповідача-1 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
В пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Як зазначено в пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.
Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/1627/15 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.
Вислухавши думку учасників судового процесу, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача-1, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації "Про передачу в оренду земельної ділянки фермерському господарству "Томилівське" від 06.07.2011 № 529 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на термін до проведення земельних торгів, але не більше одного року, фермерському господарству "Томилівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області; надано в оренду на термін до проведення земельних торгів, але не більше одного року, земельну ділянку фермерському господарству "Томилівське" площею 147,9128 га, з них: площею 61,2011 га - за рахунок невитребуваних сертифікатів, площею 86,7117 га - за рахунок земель резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
11.07.2011 між відповідачами у справі було укладено договір оренди земельної ділянки № 55 (далі - договір), який в подальшому був зареєстрований управлінням Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області а саме, 09.11.2011 № 322040004001719, відповідно до умов якого перший відповідач - орендодавець надає, а другий відповідач - орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (за рахунок земель резервного фонду) в адміністративних межах Острійківської сільської ради (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка, що перебуває в державній власності і розміщена в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області загальною площею 86,7117 га.
Відповідно до п. 3.1 договору він укладається терміном до затвердження порядку проведення земельних торгів, але не більше одного року починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір щодо продовження дії договору на новий термін.
11.07.2011 між відповідачами у справі також було укладено договір оренди земельної ділянки від № 56 (далі - договір), який зареєстрований управлінням Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 09.11.2011 № 322040004001720, відповідно до умов якого перший відповідач - орендодавець надає, а другий відповідач - орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (за рахунок не витребуваних сертифікатів) в адміністративних межах Острійківської сільської ради (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка, що перебуває в державній власності і розміщена в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області загальною площею 61,2011 га.
Відповідно до п. 3.1 договору він укладається терміном до затвердження порядку проведення земельних торгів, але не більше одного року починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір щодо продовження дії договору на новий термін.
Оскаржуваним розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок ФГ "Томилівське" в адміністративних межах Острійківської сільської ради" від 26.12.2012 № 1210 за результатами розгляду клопотання ФГ "Томилівське" про поновлення терміну дії договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, поновлено ФГ "Томилівське" на 5 років договір оренди від 11.07.2011 № 55, зареєстрованого управлінням Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 09.11.2011 № 322040004001719 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (землі резервного фонду) площею 86,7117 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцеркіського району Київської області та поновлено ФГ "Томилівське" на 5 років договір оренди від 11.07.2011 № 56, зареєстрованого управлінням Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області 09.11.2011 № 322040004001720 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (не витребувані сертифікати) площею 61,2011 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцеркіського району Київської області.
Оскаржуваною додатковою угодою від 26.12.2012 № 87 до договору оренди земельної ділянки від 11.07.2011 № 55 на підставі розпорядження райдержадміністрації від 26.12.2012 № 1210 сторони поновили договір оренди на 5 років, починаючи з дати його реєстрації.
Оскаржуваною додатковою угодою від 26.12.2012 № 88 до договору оренди земельної ділянки від 11.07.2011 № 56 на підставі розпорядження райдержадміністрації від 26.12.2012 № 1210 сторони поновили договір оренди на 5 років, починаючи з дати його реєстрації.
Прокурор звертаючись з даним позовом зазначає, що договори оренди землі від 11.07.2011 №№ 55, 56 укладалися строком до затвердження порядку проведення земельних торгів, але не більше одного року, починаючи з дати його реєстрації.
На думку прокурора, у зв'язку з тим, що 19.08.2012 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" від 05.07.2012 № 5077-VI, другий відповідач повинен був повернути з оренди земельні ділянки, для подальшої передачі цих земельних ділянок в оренду у порядку, визначеному Земельним кодексом України, тобто за процедурою земельних торгів.
Разом з тим, всупереч умовам договорів оренди та вимогам земельного законодавства України Білоцерківська райдержадміністрації прийняла оскаржуване розпорядження про поновлення договорів оренди земельних ділянок ФГ "Томилівське", на підставі якого були укладені оскаржувані додаткові угоди до договорі оренди земельних ділянок, яким (розпорядженням) поновлено договори оренди строком на 5 років, безпідставно використовуючи переважне право орендаря на продовження строку дії договору, тим самим уникаючи проведення процедури земельних торгів.
Оскільки оскаржуване розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації прийняте з порушенням чинного законодавства воно є незаконним, а відтак підлягає скасуванню в судовому порядку, а укладені на його підставі оскаржувані додаткові угоди до договорів повинні бути визнані недійсними.
Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у форму аукціону" від 05.07.2012 № 5077-VІ внесено зміни до ст.ст. 135 - 139 цього Кодексу, якими визначено правові, економічні, організаційні засади та механізми проведення земельних торгів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Оскільки з моменту прийняття Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" до набрання ним 19.08.2012 чинності, орендар мав термін більше ніж місяць щоб виконати вимоги частин 2 та 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо звернення до орендодавця з проектом додаткової угоди.
Крім того, вказана норма містить дві різні правові конструкції поновлення договору оренди земельної ділянки: з використанням переважного права орендаря та за наслідками продовження використання земельної ділянки за відсутності відповідного заперечення орендодавця. У встановлений законом строк (до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі) проте орендар своїм переважним правом не скористався, а орендодавець у визначений законом строк (у місячний термін, до спливу строку договору оренди землі) його клопотання не розглянув, а тому до правовідносин щодо поновлення дії договорів оренди №№ 55, 56 слід застосовувати положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, а поновлення мало відбутись на умовах, визначених основним договором, та відповідати порядку надання земельних ділянок державної форми власності в оренду.
За таких обставин, ФГ "Томилівське" зобов'язане було повернути земельні ділянки Білоцерківській райдержадміністрації з моменту набрання чинності вищевказаним законом, та мало б отримати їх в подальшому на конкурентних засадах.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Порядок продовження дії договору оренди землі визначений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в якій законодавчо закріплено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Згідно з ст. 251 ЦК України терміном, є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, тобто в даному разі цією подією є затвердження порядку проведення земельних торгів.
Статтею 31 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правовим, мають право обумовити припинення прав га обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Правочин є вчиненим під скасувальною умовою, якщо настання обставини обумовлює припинення прав та обов'язків. При цьому права і обов'язки у сторони (сторін) правочину або інших осіб виникають з моменту його вчинення, однак припиняються в майбутньому з моменту настання обумовленої обставини.
Таким чином, договірні відносини між орендарем та орендодавцем припинилися в момент настання конкретної події - затвердження порядку проведення земельних торгів. Проте, вказані доводи позивача не були враховані судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.
Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції як прокуратура так і позивач наголошували на тому, що з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" від 05.07.2012 № 5077-VI було затверджено порядок проведення земельних торгів в Україні. Тобто, саме Земельним кодексом України, який є основним нормативно-правовим актом, що регулює земельні правовідносини в Україні визначено порядок проведення земельних торгів.
Судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам прокуратури та позивача стосовно незаконності розпоряджень адміністрації щодо продовження дії договорів оренди та укладення додаткових угод
А отже, продовження договорів оренди земельних ділянок Білоцерківською районною державною адміністрацією є незаконним, а користування відповідачем-2 спірними земельними ділянками відбувається всупереч встановленого законом порядку проведення земельних торгів (аукціону).
Що стосується визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди, то слід зазначити наступне.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) визначені статтями 215, 216 ЦК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин 1 - 3, 5 статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.
Статтею 203 ЦК України чітко визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку - порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
З огляду на вище викладене, розпорядження голови Білоцерківської районної державної адміністрації № 1210 від 26.12.2012 є незаконним, а додаткові угоди № 87 та № 88 від 26.12.2012 - недійсними.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 повернути до Головного управління Держземагенства у Київській області земельні ділянки площею 86,7117 га та 61,2011 га, що знаходяться в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
З наведених правових норм випливає, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Нормами статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії акта обстеження земельної ділянки №04-19/23 від 27.04.2015 Державної інспекції сільського господарства в Київській області, зі змісту якого вбачається, що станом на 27.04.2015 земельна ділянка площею 147,9128 га сільськогосподарського призначення, яка розміщена в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району використовувалася ФГ „Томилівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі додаткових угод до договорів оренди земельної ділянки: додаткова угода №88 від 26.12.2012 до договору оренди земельної ділянки від 11.07.2011 №65 (зареєстровано в управлінні Держкомзему в Білоцерківському районі 27.12.2012 за № 322040004007652) та додаткова угода №87 від 26.12.2012 до договору оренди земельної ділянки від 11.07.2011 №55 (зареєстровано в управління Держкомзему Білоцерківському районі 27.12.2012 за №322040004007651).
Дана земельна ділянка надана в оренду з порушенням статтей 124, 134-137 ЗК України, статті 50 ЗУ „Про землеустрій", п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 „Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок".
Крім того за наслідками розгляду листа директора ФГ „Томилівське" Вереди А.О. від 17.04.2015 про припинення права користування земельними ділянками на умовах оренди шляхом їх дострокового розірвання, наказами від 06.05.2015 було припинено право користування земельними ділянками площею 61,2011 га та 86,7117 га та віднесено дані земельні ділянки до складу земель сільськогосподарського призначення державної власності в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
З наявної в матеріалах справи заяви адресованої В.о. Голови Управління Держземагенства в Київській області Царьову Д.В. вбачається, що Веред Андрій Олександрович просив розірвати договір № 55 оренди земельної ділянки та додаткову угоду № 87 до цього договору, а також розірвати договір оренди земельної ділянки № 56 та додаткову угоду № 88 до цього договору.
Проте Акти прийому-передачі земельної ділянки підписувати відмовився про що були складені відповідні Акти земельної комісії в яких зазначено, що Веред А.О. відмовляється підписувати акти прийому-передачі земельних ділянок про передачу земельних ділянок державної власності (резервного фонду) до земель запасу Острійківської сільської ради.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин, оскільки розпорядження є незаконним, а додаткові угоди недійсні, ФГ „Томилівське" зобов'язане було повернути земельні ділянки Білоцерківській райдержадміністрації з моменту набрання чинності ЗУ „Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону".
Враховуючи наведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає позовні вимоги щодо повернення до Головного управління Держземагенства у Київській області земельних ділянок площею 86,7117 га та 61,2011 га законними та обґрунтованими.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначені засади представництва прокуратурою інтересів держави в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави.
Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі №3- рп/99 від 08.04.1999, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 1, 2, 5 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Земельне законодавство базується на таких принципах:
а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;
б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;
в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;
г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;
ґ) забезпечення гарантій прав на землю;
д) пріоритету вимог екологічної безпеки.
Враховуючи вищевикладене керуючись ст. 121 Конституції України та статтями 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурором належно та допустимо доведено, що оспорюваними договорами оренди земельних ділянок порушено інтереси держави в особі Головного управління Держземагенства у Київській області.
Таким чином пролонгація договорів оренди земельних ділянок шляхом укладення додаткових угод адміністрацією не відповідає вимогам чинного законодавства щодо обов'язковості отримання юридичними особами в оренду земельних ділянок на конкурентних засадах, порушуючи цим самим інтереси держави в частині дотримання процедури розпорядження землями сільськогосподарського призначення.
Згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Проте, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вищенаведених вимог чинного законодавства не дотримався та допустив порушення норм матеріального права, що, в свою чергу, позбавило права позивача на захист своїх прав та законних інтересів, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що господарським судом повно досліджувалися матеріали справи.
В силу п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права являється підставою для скасування рішення місцевого господарського суду у випадку, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи вищевикладені обставини колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 підлягає скасуванню оскільки не відповідає фактичним обставинам справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, а апеляційна скарга в свою чергу підлягає задоволенню.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги з відповідачів підлягають стягненню солідарно витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 872,00 грн. за подання позовної заяви та 5 359,20 грн. за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 року у справі № 911/1627/15 задовольнити.
Рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 року у справі № 911/1627/15 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним та скасувати розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 26.12.2012 № 1210 про поновлення договорів оренди земельних ділянок Фермерського господарства "Томилівське" в адміністративних межах Острійківської сільської ради.
Визнати недійсною додаткову угоду № 87 від 26 грудня 2012 року до договору оренди земельної ділянки від 11 липня 2011 року №55, укладену між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та Фермерським господарством "Томилівське", зареєстровану в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі 27 грудня 2012 року № 322040004007651.
Визнати недійсною додаткову угоду №88 від 26 грудня 2012 року до договору оренди земельної ділянки від 11 липня 2011 року № 56, укладену між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та Фермерським господарством "Томилівське", зареєстровану в управлінні Держкомзему у Білоцерківському районі 27 грудня 2012 року № 322040004007652.
Зобов'язати Фермерське господарство "Томилівське" повернути до Головного управління Держземагенства у Київській області земельні ділянки площею 86,7117 га та 61,2011 га, що знаходяться в адміністративних межах Острійківської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (09172, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 2, код ЄДРПОУ 19425498) в доход Державного бюджету України 2 426,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Видати наказ.
Стягнути з Фермерського господарства "Томилівське" (09172, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка, вул. Молодіжна, 60, код ЄДРПОУ 315813340) в доход Державного бюджету України 2 426,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Видати наказ.
Стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (09172, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 2, код ЄДРПОУ 19425498) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, вул.. Комінтерна, 16, код ЄДРПОУ 02909996) 2 679,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Стягнути з Фермерського господарства "Томилівське" (09172, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка, вул. Молодіжна, 60, код ЄДРПОУ 315813340) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, вул.. Комінтерна, 16, код ЄДРПОУ 02909996) 2 679,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.
Матеріали справи № 911/1627/15 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко