23.05.2016 року Справа № 904/2984/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Сизько І.А., Широбокової Л.П.,
секретар судового засідання: Однорог О.В.,
представники сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельне Управління №57": ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 04.01.2016 р.;
від Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "ОСОБА_2 дороги України": ОСОБА_3, представник, довіреність №677 від 14.01.2014 р.;
від Колективного підприємства "Альянс": представник у судове засідання не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельне Управління №57" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 року у справі №904/2984/15
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельне Управління №57", м. Запоріжжя
до відповідача-1: Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "ОСОБА_2 дороги України", м. Дніпропетровськ
до відповідача-2: Колективного підприємства "Альянс" м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим
про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.06.2010р. до договору поставки №1262 від 18.06.2010 року та
за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "ОСОБА_2 дороги України" м. Дніпропетровськ
до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельне Управління №57" м. Запоріжжя
до відповідача - 2: Колективного підприємства "Альянс" м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №21/03-17 від 21.03.2012 року та додаткової угоди до нього від 05.04.2012 року,
У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління”, найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельне Управління №57" (надалі - ТОВ "Дорожньо - будівельне Управління №57" ) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.06.2010 року до договору поставки №1262 від 18.06.2010 року, укладену між Колективним підприємством «Альянс» (надалі - КП «Альянс») та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "ОСОБА_2 дороги України" (надалі - ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "ОСОБА_2 дороги України").
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2015 року порушено провадження у справі №904/2984/15 за вищезазначеним позовом.
В травні 2015 року ДП “Дніпропетровський облавтодор” ВАТ "ДАК "ОСОБА_2 України" подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №21/03-17 від 21.03.2012 року та додаткової угоди до нього від 05.04.2012 року, що укладені між КП "Альянс" та ТОВ "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2015 року у справі №904/2984/15 зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 року у справі №904/2984/15 (головуючий суддя Новікова Р.Г., судді: Юзіков С.Г., Мельниченко І.Ф) у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; визнано недійсними договір про відступлення права вимоги №21/03-17 від 21.03.2012 року та додаткову угоду до нього від 05.04.2012 року; з ТОВ "Дорожньо - будівельне Управління №57" на користь ДП “Дніпропетровський облавтодор” ВАТ “ДАК “ОСОБА_2 дороги України” стягнуто 609 грн. судового збору, з КП “Альянс” на користь ДП “Дніпропетровський облавтодор” ВАТ “ДАК “ОСОБА_2 дороги України” стягнуто 609 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Дорожньо - будівельне Управління №57" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.
ДП “Дніпропетровський облавтодор” ВАТ “ДАК “ОСОБА_2 України” проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
КП "Альянс" в судове засідання двічі не з'явилось, вимог апеляційного господарського суду не виконало.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників ТОВ "Дорожньо - будівельне Управління №57" та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ “ДАК “ОСОБА_2 України”, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обв'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Між КП “Альянс” (постачальник) та ДП “Дніпропетровський облавтодор” ВАТ “ДАК “ОСОБА_2 дороги України” в особі начальника філії “Покровський райавтодор” (покупець) укладений договір поставки №1262 від 18.06.2010 року (договір-1), за умовами якого постачальник зобов'язується продати покупцеві, а покупець зобов'язується купити фарбу для розмітки автомобільних доріг АК-2С, склокульки.
Загальна вартість договору становить 98 872 грн. (з ПДВ) (п.2.2 договору-1).
Згідно п. 2.4 договору-1 зміна ціни оформлюється відповідною додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.1 договору-1 визначено кількість та ціну на товар з урахуванням ПДВ: фарба для розмітки автомобільних доріг АК-2С (кількість - 2580кг, вартість - 34,00грн./кг(з ПДВ); склокульки (кількість - 800кг, вартість - 13,94грн./кг (з ПДВ).
Пунктами 3.1-3.5 договору-1 сторони домовились, що постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари у строк 2 днів з часу подання відповідної заявки покупця; безпосереднім одержувачем товару є філія покупця, представники якої діють на підставі довіреності та Положення про філію.
Постачальнику, за погодженням з покупцем, надається право дострокової поставки товарів, причому покупець зобов'язаний прийняти товар і своєчасно оплатити його вартість на умовах цього договору.
Поставка товарів здійснюється шляхом самовивозу товару філією покупця, представники якої діють на підставі довіреності та Положення про філію. Датою поставки вважається дата отримання товару філією покупця.
На товари, що поставляються постачальник зобов'язаний представити наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, сертифікат якості виробника продукції, податкову накладну, товарно-транспортну накладну.
Згідно п. 9.1 договору-1 він діє з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками.
В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним, розірвання, будь-яких інших змін в встановленному законом порядку до договору -1.
В подальшому, між КП “Альянс” (первісний кредитор) та ТОВ “Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління” (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги №21/03-17 від 21.03.2012 року (надалі - договір-2).
Згідно умов цього договору (з урахуванням додаткової угоди від 05.04.2012 року), первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору поставки №1262 від 18.06.2010 року (основний договір), укладеного між первісним кредитором та ДП “Дніпропетровський облавтодор” ВАТ “ДАК “ОСОБА_2 України” (боржник). Право вимоги до нового кредитора переходить з 01.01.2014 року, за умови несплати боржником суми боргу первісному кредитору.
За договором-2 новий кредитор одержує всі права первісного кредитора за основним договором, в т.ч. право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному основним договором, а саме - 98 855 грн. 28коп., штрафних санкцій за порушення договору боржником.
Як вказує ТОВ "Дорожньо - Будівельне Управління №57", в судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №904/8751/14, яке відбулося 02.04.2015 року, стало відомо про додаткову угоду №1 від 24.06.2010 року до договору поставки №1262 від 18.06.2010 року, яка обмежує право сторони на відступлення права вимоги.
КП "Альянс" в особі директора ОСОБА_4 та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ “ДАК “ОСОБА_2 дороги України” в особі начальника філії “Покровський райавтодор” ОСОБА_5 було підписано та засвідчено печатками підприємств додаткову угоду №1 від 24.06.2010 року до договору №1262 від 18.06.2010 року.
Вказаною угодою вносились зміни до декількох пунктів договору-1, зокрема, п. 10.3 договору-1 доповнено реченням наступного змісту: “У зобов'язаннях, що виникають за даним договором не допускається заміна боржника або кредитора та передача прав і обов'язків за даним договором третім особам”.
Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Позивач вважає, що зміст додаткової угоди №1 від 24.06.2010 року до договору поставки №1262 від 18.06.2010 року суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; оспорювана додаткова угода обмежує право сторони на відступлення права вимоги за договором поставки, тобто не відповідає його внутрішній волі і волевиявленню, що є підставою для визнання її недійсною.
Пояснення теперішнього заступника керівника КП “Альянс” відносно того, що додаткова угода №1 від 24.06.2010 року до договору №1262 від 18.06.2010 року не підписувалось підприємством, не є доказом недійсності спірної додаткової угоди. Додаткова угода укладена 24.06.2010 року, наказ про призначення ОСОБА_6 новим директором КП “Альянс” видано 16.11.2010 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач за первісним позовом посилається на підробку підпису та печатки КП "Альянс" на спірний додатковій угоді, порушення вказаного угодою прав та інтересів ТОВ "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління" норм ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2015 року у справі №904/2984/15 було призначено судову технічну експертизу, але матеріали справи були повернені до суду через неможливість надання висновку судової технічної експертизи через відсутність документів.
На вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду оригінал спірної додаткової угоди сторонами не поданий. З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи №904/8751/14 Дніпропетровським апеляційним господарським судом філією "Покровський райавтодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "ОСОБА_2 дороги України" надано завірену копію додаткової угоди №1 від 24.06.2010 року, оригінал якої оглянуто колегією суддів у судовому засіданні.
В подальшому оригінал спірної додаткової угоди було вилучено слідчим СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області на підставі ухвали Бабушкінського районого суду м. Дніпропетровська від 16.07.2015 року та надіслано на адресу ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "ОСОБА_2 України", який, за його твердженням, ним не отримано.
Вироком Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10.04.2013 року у справі №123/3318/13-к, на який посилається апелянт, не встановлено обставин злочинної діяльності особи-4 в продовж 2009 року - 2010 року відносно укладання спірної додаткової угоди та юридичних осіб, що були її сторонами.
Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими він пов'язує недійсність оспорюваної додаткової угоди. З урахуванням викладеного, у суду відсутні правові підстави визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.06.2010 року до договору поставки №1262 від 18.06.2010 року.
Відносно зустрічних позовних вимог ДП “Дніпропетровський облавтодор” ВАТ “ДАК “ОСОБА_2 України” до ТОВ “Дорожньо - Будівельне Управління №57” та КП “Альянс” про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги №21/03-17 від 21.03.2012 року та додаткової угоди до нього від 05.04.2012 року слід зазначити наступне.
Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтями 514, 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.
Тобто відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 статті 516 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.04.2015 року.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд правомірно задовольнив зустрічні позовні вимоги та визнав недійсними договір про відступлення права вимоги №21/03-17 від 21.03.2012 року та додаткову угоду до нього від 05.04.2012 року.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - будівельне Управління №57" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2016 року у справі №904/2984/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.А. Сизько
(Повний текст постанови складено 23.05.2016 року)