Рішення від 24.05.2016 по справі 924/275/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"24" травня 2016 р.Справа № 924/275/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім Велес" Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гаврилівці

про стягнення 207900,88 грн., з яких: 147799,94 грн. - основна заборгованість, 40366,01 грн. - пеня, 17276,18 грн. - інфляційні втрати, 2458,75 грн. - 3% річних.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник згідно довіреності №14/20-55-16 від 25.04.2016р.;

від відповідача - не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 207900,88 грн., з яких: 147799,94 грн. - основна заборгованість, 40366,01 грн. - пеня, 17276,18 грн. - інфляційні втрати, 2458,75 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору прямого лізингу №22-14-17 пл-стз/331 від 25.06.2014р., згідно умов якого за актом приймання - передачі від 20.08.14 р. було передано відповідачу лізингову техніку, а саме: зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "Акрос" з двигуном "ЯМЗ" в кількості 1 од., зав. №11051.

Представник позивача в судове засідання 24.05.2016р. з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 18.05.2016р. на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив по справі, де останній зазначив, що дійсно між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Агродім Велес» 25.06.2014р. було укладено договір прямого лізингу №22-14-17 пл-стз/331 відповідно до якого Відповідач за актом приймання-передачі від 20.08.2014р. отримав в користування зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН «Акрос» в кількості 1 од., зав. №11051(предметлізингу). Пояснює, що за користування отриманою технікою ТОВ «Агродім Велес» зобов'язалось своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до розділу 6 договору, а також Додатку №2 до Договору «Графік сплати лізингових платежів». Вказує, що з метою належного виконання умов п. 3.4.9 та розділу 6 договору прямого лізингу №22-14-17 пл-стз/331 Відповідачем було укладено Комплексний договір добровільного страхування сільськогосподарської техніки №066.0648880.274 від 23.09.2014р. за яким було застраховано зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН «Акрос» в ПрАТ «СК «Альфа Страхування». Звертає увагу суду, що 05.11.2014р. на полі за межами с.Гаврилівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області виникло займання кузова зернозбирального комбайна ДОН-ЛАН «Акрос» в наслідок чого була пошкоджена частина Предмету лізингу. Про виникнення страхового випадку, а також з метою отримання страхового відшкодування Відповідачем було негайно, як це передбачено договором страхування, повідомлено Страхову компанію. Оскільки ПрАТ «СК «Альфа Страхування» у листі від 15.12.2014р. повідомило Відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування за заявленим випадком, Відповідач 30.07.2015р. звернувся до Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг зі скаргою на незаконні дії страхової компанії. Розглянувши зазначену скаргу Нацкомфінпослуг встановила, що дії ПрАТ «СК «Альфа Страхування» щодо прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за Договором страхування є такими що порушують чинне законодавство та прийняла Розпорядження №2253 від 22.09.2015р. «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування». Яким зобов'язано ПрАТ «СК «Альфа Страхування» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 13.10.2015р. Зазначає, що у зв'язку із невиконанням страховою компанією вимог Розпорядження №2253 від 22.09.2015р. Національною комісією, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг складено акт про правопорушення ПрАТ «СК «Альфа Страхування» законодавства про фінансові послуги. Накладено на ПрАТ «СК «Альфа Страхування» штраф за вчинені правопорушення в сумі 1700,00грн., який був сплачений страховою компанією. 27.11.2015р. Національною комісією, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг було повторно складено акт про правопорушення. Зауважує, що на даний час Розпорядження №2253 від 22.09.2015р. Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг оскаржено ПрАТ «СК «Альфа Страхування» до Окружного адміністративного суду міста Києва. Провадження за вказаним позовом у справі №826/23946/15 відкрито 26.10.2015р. Повідомляє, що на запит Відповідача Окружним адміністративним судом міста Києва було повідомлено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження, а також про те, що станом на 11.04.2016р. рішення не прийнято через надмірну завантаженість суддів та працівників апарату суду. Пояснює, що оскільки основним видом діяльності ТОВ «Агродім Велес» є здійснення сільськогосподарської діяльності, вирощування та збирання урожаю сільськогосподарської продукції, то отриманий за договором прямого лізингу №22-14-17 пл-стз/331 зернозбиральний комбайн повинен був використовуватись під час ведення основної діяльності Відповідачем, від результатів якої ТОВ «Агродім Велес» і мав отримувати основний дохід, з якого мали бути сплачені заявлені Позивачем до стягнення суми Лізингових платежів. Таким чином, відзначає, що виникнення зазначеної суми заборгованості перед Позивачем сталось через описаний вище страховий випадок, що унеможливило використання лізингової техніки за призначенням та призвело до значних витрат Відповідача пов'язаних із відновленням зернозбирального комбайна. Враховуючи вищевикладене, відповідач заявлену до стягнення Позивачем суму позовних вимог визнає, однак просить даний випадок визнати винятковим та відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити заявлену до стягнення в розмірі 40 366,01грн. суму пені на 50%.

Крім того, представником позивача 11.05.2016р. подано клопотання в порядку ч. 7 ст. 81-1 ГПК України про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, щодо поданого клопотання враховує наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 81-1 ГПК України у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача суд вважає за необхідне не здійснювати фіксування судового процесу та відмовляє у задоволенні клопотання позивача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агродім Велес" (Лізингоодержувач) 25.06.2014р. укладено договір прямого лізингу №22-14-17-пл-стз/331 (далі - договір), відповідно до якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю Лізингодавця та визначений у додатку до договору “Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу”, що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1.1 договору).

У п. 2.1 договору визначено, що Лізингодавець за договором передає Лізингоодержувачу предмет лізингу, який було придбано за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1904, що знаходився у користуванні у ТОВ "Фортуна-СБ" на умовах договору повторного лізингу №22-13-33 пл-стз/356 від 10.07.2013 р. і його було повернуто Лізингодавцю.

Згідно з п. 2.2 договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 4 автентичних примірниках.

Перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах ЕХW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс (п. 2.3 договору).

У п. 3.2.1 договору зазначено, що Лізингодавець зобов'язаний передати предмет лізингу в користування Лізингоодержувачеві згідно з переліком, встановленим додатком до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Підписання сторонами акту свідчить про належне виконання Лізингодавцем встановлених Лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття Лізингоодержувачем такого виконання. Зобов'язання Лізингодавця щодо передачі предмета лізингу Лізингоодержувачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок Лізингодавця попереднього платежу, визначеного п. 4.2 договору.

Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу, при цьому провести огляд предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу, протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити Лізингодавця про відмову у прийнятті предмета лізингу. Якщо Лізингоодержувач при підписанні акту не вказав в акті про наявність неусувних недоліків і протягом 2 робочих днів не заявив про це Лізингодавцю, вважається, що приймання предмета лізингу відбулося без зауважень (п. 3.4.1 договору).

Згідно з п. 3.4.3 договору на Лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажор (п. 3.5 договору).

За умовами п. 4.1 договору за користування предметом лізингу Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 5 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу; комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 4 відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

У п. 4.3 договору сторони погодили, що з моменту підписання акта Лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору; комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" наступним чином: 90% сплачуються разом зі сплатою першого чергового лізингового платежу, 10% сплачуються разом зі сплатою другого чергового лізингового платежу.

Відповідно до п. 4.4 договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Згідно із п. п. 5.1, 5.2, 5.3. ,5.4 договору предмет лізингу передається Лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежів у розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.2 договору. Предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю Лізингодавця. З моменту укладення акту ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до Лізингоодержувача, при цьому він не має права ухилятися від платежів, встановлених цим договором, термінів і сум, навіть якщо ушкодження або часткова втрата викликані обставинами настання страхового випадку. Лізингоодержувач не має права передавати предмет лізингу в суборенду, сублізинг, обтяжувати чи відчужувати або в будь-який інший спосіб розпоряджатися предметом лізингу без письмового дозволу Лізингодавця.

Предмет лізингу та страхові ризики, пов'язані з експлуатацією предмета лізингу, підлягають страхуванню протягом 10 календарних днів з дати підписання Акта з обов'язковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії-страховика з Лізингодавцем. За договором страхування предмет лізингу має бути застрахований від фізичного знищення або пошкодження, включаючи випадки пожежі, удар блискавки, вибух, падіння літальних апаратів, їх частин і багажу з них, стихійні явища - буря, град, повінь, землетрус, осідання ґрунтів, зсув, обвал, протиправних дій третіх осіб умисне пошкодження, грабіж, розбій, аварії. У разі настання страхового випадку Лізингоодержувач зобов'язаний протягом 3 календарних днів з моменту настання страхового випадку надіслати Лізингодавцеві телеграму, факс або інше електронне повідомлення про настання страхового випадку. У разі відмови страховика сплатити страхове відшкодування вирішення спору здійснюється відповідно до чинного законодавства України (пп. 6.1., 6.3., 6.5. договору).

Пунктами 7.1, 7.7 договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Договір набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно з п. 4.2 договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу" та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором (п. 8.1 договору).

Як передбачено п. п. 9.3, 9.4, 9.10 договору, строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, трьох процентів річних та індексу інфляції - 10 років. Правовідносини між сторонами, не врегульовані договором, регулюються законодавством. Всі зміни до договору здійснюються у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору або обміну листами.

У п. 9.11 договору сторони зазначили, що домовились з усіх істотних умов договору.

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток.

У додатку № 1 "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" до договору №22-14-17-пл-стз/331 від 25.06.2014р. сторони визначили найменування предмета лізингу: комбайн Дон-Лан "Акрос" з двигуном "ЯМЗ", заводський №11051, в кількості 1 одиниці вартістю 517061,00 грн. з ПДВ. Попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмета лізингу, що надалі передається в лізинг, у розмірі 5% його вартості становить 21544,20 грн., крім того ПДВ - 4308,85 грн., всього попередньої оплати 25853,05 грн. Зазначений додаток до договору підписаний сторонами.

У підписаному сторонами додатку № 2 "Графік сплати лізингових платежів" до договору №22-14-17-пл-стз/331 від 25.06.2014р. сторони узгодили дати сплати та розміри чергових лізингових платежів за предмет лізингу, всього з урахуванням попередньої оплати 665651,42 грн.

Відповідно до акта приймання-передачі від 20.08.2014р. державне ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" передало, а ТзОВ "Агродім Велес" прийняло у платне користування на умовах договору прямого лізингу №22-14-17-пл-стз/331 від 25.06.2014р. комбайн Дон-Лан "Акрос" з двигуном "ЯМЗ" вартістю 517061,00 грн. з ПДВ.

В акті зазначено, що Лізингоодержувач приймає зобов'язання перед НАК "Украгролізинг" по сплаті вартості переданої йому техніки. Технічний стан предмета лізингу, що передається по цьому акту, задовольняє Лізингоодержувача.

Згідно графіку сплати лізингових платежів за користування сільськогосподарською технікою відповідач зобов'язаний був сплатити згідно Додатку №2 до 20.02.2015р. - 69962,05 грн., до 20.08.2015р. - 53015,37 грн., до 20.02.2016р. - 49822,52 грн. Всього мало бути сплачено 172 799,94 грн.

Проте, взяті на себе зобов'язання щодо сплати в повному обсязі лізингових платежів відповідачем виконано частково з порушенням строків проведення оплати.

Зокрема сплата чергового лізингового платежу, який згідно графіку наступив 20.02.2015р. здійснена 02.03.2015р. частково в розмірі 25000,00 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог та випискою з банківського рахунку від 02.03.2015р.

Лізингові платежі, які наступили 20.08.2015р. та 20.02.2016р. залишаються взагалі неоплаченими.

Оскільки відповідач в добровільному порядку лізинові платежі не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 207900,88 грн., з яких 147799,94 грн. основного боргу зі сплати лізингових платежів згідно з договором прямого лізингу №22-14-17-пл-стз/331 від 25.06.2014р., 40366,01 грн. пені, 17276,18 грн., інфляційних втрат та 2458,75 грн. 3% річних.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було укладено договір добровільного страхування сільськогосподарської техніки №066.0648880.274 від 23.09.2014р. за яким застраховано зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "Акрос" в ПрАТ "СК "Альфа страхування".

05.11.2014р. на полі за межами с. Гаврилівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області виникло займання кузова зернозбирального комбайна ДОН-ЛАН «Акрос» в наслідок чого була пошкоджена частина Предмету лізингу. Про виникнення страхового випадку, а також з метою отримання страхового відшкодування Відповідачем було повідомлено Страхову компанію. ПрАТ «СК «Альфа Страхування» відмовило відповідачу у виплаті страхового відшкодування за заявленим випадком. Відповідач 30.07.2015р. звернувся до Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг зі скаргою на незаконні дії страхової компанії.

Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері фінансових послуг своїм розпорядженням №3117 від 15.12.2015р. зупинила провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення, вчинені ПрАТ "Страхова компанія "Альфа страхування" на ринку фінансових послуг, від 27.11.2015р. №876/13-15/13/5, у зв'язку з тим, що справу неможливо розглянути до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається в суді, - до набрання рішенням суду у такій справі законної сили.

Відповідно до листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2016р. №826/23946/15/4420/16 станом на 11.04.2016р. остаточне рішення судом не прийнято у зв'язку з надмірною завантаженістю суддів.

На підставі викладеного, відповідач заявлену до стягнення Позивачем суму позовних вимог визнає, однак просить даний випадок визнати винятковим та відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити заявлену до стягнення в розмірі 40 366,01грн. пеню на 50%.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір прямого лізингу №22-14-17 пл-стз/331 від 25.06.2014р.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У ході судового розгляду встановлено, що на виконання договору прямого лізингу №22-14-17 пл-стз/331 від 25.06.2014р. відповідачу було передано комбайн Дон-Лан "Акрос" вартістю 517061,00 грн. з ПДВ., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 20.08.2014р.

Умовами договору на Лізингоодержувача покладено обов'язок у своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі (п. п. 3.4.3, 4.1, 4.3 договору, додаток № 2 до договору).

Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору.

Окрім того, в пункті 5.3. договору сторони домовились, що з моменту укладення акту ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до Лізингоодержувача, при цьому він не має права ухилятися від платежів, встановлених цим договором, термінів і сум, навіть якщо ушкодження або часткова втрата викликані обставинами настання страхового випадку.

Однак відповідач свої договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати чергових лізингових платежів не виконав, утворивши заборгованість по сплаті чергових лізингових платежів на суму 147 799,94 грн. Доказів про сплату зазначених коштів суду не подано. Відповідач проти заявленої суми не заперечує.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 147799,94 грн. лізингових платежів необхідно задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 17276,18 грн. інфляційних втрат та 2458,75 грн. 3% річних згідно з поданим розрахунком.

Суд, перевіривши розмір заявлених позивачем інфляційних втрат та 3% річних, зазначає, що останні заявлені в межах можливих нарахувань.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17276,18 грн. інфляційних втрат та 2458,75 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 40366,01 грн. пені згідно з поданим розрахунком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. п. 7.1, 7.7 договору визначено, що за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі. Строк позовної давності за договором, в тому числі щодо стягнення пені, штрафу, інших видів неустойки, 3% річних, індексу інфляції становить 10 років (п. 9.3 договору).

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позивачем правомірно, в межах можливих нарахувань, заявлено до стягнення 40366,01 грн. пені.

Однак, при стягненні пені судом враховується, що згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судом враховується, що основним видом діяльності ТОВ «Агродім Велес» є сільськогосподарська діяльність, вирощування та збирання урожаю сільськогосподарської продукції, 05.11.2014р. виникло займання кузова зернозбирального комбайна ДОН-ЛАН «Акрос» внаслідок чого була пошкоджена частина Предмету лізингу, отриманий за договором прямого лізингу №22-14-17 пл-стз/331 зернозбиральний комбайн повинен був використовуватись під час ведення основної діяльності Відповідачем, від результатів якої ТОВ «Агродім Велес» і мав отримувати основний дохід, з якого мали бути сплачені заявлені Позивачем до стягнення суми Лізингових платежів. Судом приймається до уваги пояснення відповідача, що виникнення зазначеної суми заборгованості перед Позивачем є наслідком виникнення описаного страхового випадку, що унеможливило використання лізингової техніки за призначенням та призвело до значних витрат Відповідача пов'язаних із відновленням зернозбирального комбайна.

Тому суд визнає даний випадок винятковим та вважає за необхідне зменшити розмір стягуваної з відповідача пені на 50%, тобто до 20183,00 грн. Така ж правова позиція зазначена Вищим господарським судом України у п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у постанові ВГСУ від 11.02.2013 по справі № 11/5025/581/12.

Тому позовні вимоги в частині стягнення 20183,01 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню, а у решті - відмові.

Враховуючи вищенаведене, положення ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У зв'язку з частковим задоволенням позову згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судом враховано п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 34, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім Велес" Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гаврилівці про стягнення 207900,88 грн., з яких: 147799,94 грн. - основна заборгованість, 40366,01 грн. - пеня, 17276,18 грн. - інфляційні втрати, 2458,75 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім Велес" (32367, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський район, с. Гаврилівці, вул. Глушка, буд. 1, код ЄДРПОУ 37328383) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", (01601, м. Київ, Печерський район, вул. Мечникова, буд. 16а, код ЄДРПОУ 30401456) 147799,94 грн. (сто сорок сім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень 94 коп.) боргу, 20183,01 грн. (двадцять тисяч сто вісімдесят три гривні 01 коп.) пені, 17276,18 грн. (сімнадцять тисяч двісті сімдесят шість гривень 18 коп.) інфляційних втрат, 2458,75 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім гривень 75 коп.) 3% річних та 3118,51 грн. (три тисячі сто вісімнадцять гривень 51 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні 20183,00 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 26.05.2016 р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу (32367, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гаврилівці, вул. Глушка,1)--------------------------------------------------------- рекомендованим листом.

Попередній документ
57928221
Наступний документ
57928223
Інформація про рішення:
№ рішення: 57928222
№ справи: 924/275/16
Дата рішення: 24.05.2016
Дата публікації: 27.05.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Лізингові правовідносини