ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.05.2016Справа №910/1639/16
За позовом Підприємства із 100 % іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Національна Новини»
Про захист ділової репутації
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача: Галицький І.В. - представник
Від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Підприємство із 100 % іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея» звернулось до Господарського суду м. Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Національна Новини» про захист ділової репутації.
Ухвалою суду від 05.02.2016р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/1639/16 та призначено розгляд справи на 04.03.2016.
18.02.2016 відділом діловодства суду отримано від позивача заяву про зміну предмету позову.
В судове засідання 04.03.2016 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги.
В судове засідання 04.03.2016 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.02.2016 не виконав, про причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою від 04.03.2016 розгляд справи відкладено на 13.04.2016.
В судове засідання 13.04.2016 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору.
В судове засідання 13.04.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою від 13.04.2016 розгляд справи відкладено на 17.05.2016.
18.04.2016 відділом діловодства суду отримано від позивача пояснення до позовної заяви.
В судове засідання 17.05.2016 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по справі та просив задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання 17.05.2016р. представник відповідача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.
В судовому засіданні 17.05.2016р. представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог.
У судовому засіданні 17.05.2016 судом здійснено перегляд запису на диску, що доданий позивачем до позовної заяви у якості доказу.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
В четвер, ІНФОРМАЦІЯ_6 о 13:12 на Інтернет сайті Інформаційного агентства «Українські Національні Новини» за авторством ОСОБА_2 було розміщено статтю «ІНФОРМАЦІЯ_4» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2. В оглянутій судом статті, зокрема, зазначена наступна інформація: «Начальник Павлоградського відділу поліції ОСОБА_3 заявив, що в залах "Національної лотереї" виявлено заборонені ігрові автомати, повідомляє УНН з посиланням на «Павлоград.dp.ua».
Позивач звернув увагу, що автор статті ОСОБА_2 посилається на твердження начальника Павлоградського відділу поліції ОСОБА_3 (розміщене за наступним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3), який нібито заявляє що «в залах "Національної лотереї" виявлено заборонені ігрові автомати», що не відповідає дійсності, адже ОСОБА_3 вказує наступне: «спільні рейди поліції і прокуратури залами «Національної лотереї» в Павлограді не принесли результатів. Юридичних підстав закрити зали немає, оскільки документи та ліцензії у них в порядку». Далі він заявляє, що «поки важко довести, що вони порушують закон».
29.01.2016р. позивачем було направлено лист Вих. № 56 (наявний в матеріалах справи) на електрону пошту (ІНФОРМАЦІЯ_5) відповідача (головному редактору Інформаційного агентства «Українські Національні Новини» ОСОБА_4.), 01.02.2016р. лист також направлено факсом на номер відповідача (044) 581-77-12. В даному листі позивач просив видалити зазначену статтю із Інтернет сайту відповідача, припинити поширювати недостовірну інформацію та публічно розмістити вибачення.
01.02.2016р. на електрону пошту позивача надійшла відповідь від головного редактора Інформаційного агентства «Українські Національні Новини» ОСОБА_4 за Вих. № 50/16 (наявна в матеріалах справи), в якій позивачу у задоволенні вимог було відмовлено із наступним обґрунтуванням: «… новина на Павлоград.dp.ua від 28 січня 2016 року станом на 1 лютого 2016 року не була спростована та анульована, редакція "УНН" не вбачає підстав для спростування вказаної новини».
Позивач зазначив, що відповідач є суб'єктом інформаційної діяльності із значною аудиторією, зокрема, протягом дня веб-сайт Інформаційного агентства «Українські Національні Новини» відвідають приблизно 50 тисяч користувачів, які проглядають біля 90 тисяч сторінок. В свою чергу, позивач має також значну інтернет-аудиторію, яка слідкує за діяльністю оператора державних лотерей, яким є позивач. Поміщення в публічному доступі недостовірної та такої, що порочить ділову репутацію позивача, інформації про незаконну діяльність Підприємства із 100 % іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея» спричинить негативні наслідки щодо зменшення кількості гравців та понесення збитків позивачем.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.
Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.
Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті права, які можуть їй належати, і це право підлягає захисту в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі ділова репутація; ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту про поширення інформації, що шкодить його діловій репутації.
Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Поняття ділової репутації визначено у Законі України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до статті 2 якого під діловою репутацією слід розуміти сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.
Крім цього, у п. 8 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією. Згідно з ч.3 статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. З цього випливає, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 ЦК України.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляд справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 Цивільного кодексу України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право.
Суд оглянув в судовому засіданні поданий позивачем відеозапис виступу начальника Павлоградського відділу поліції ОСОБА_3 (також розміщений на інтернет сторінці за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3), на який посилається автор статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» на веб-ресурсі відповідача, і встановив наступне.
Начальник Павлоградського відділу поліції ОСОБА_3 у своєму виступі, зафіксованому на відео, не згадував про виявленні в залах Української Національної Лотереї ігрові автомати, зазначаючи, що «в залах Української Національної Лотереї йде процес гри … цей процес зафіксований, обладнання вилучене, матеріали вивчаються і працівники поліції тільки збираються звертатися до суду», а також те, що юридичних підстави для закриття ігрових залів відсутні, оскільки ліцензія та інші документи в них в порядку, те, що важко довести порушення закону з боку Української Національної Лотереї.
За результатами вивчення вказаного відеозапису судом встановлено, що начальник Павлоградського відділу поліції ОСОБА_3 лише висловив намір визначити, чи належить обладнання, розміщене в залах розповсюджувачів Української Національної Лотереї, до заборонених ігрових автоматів, в той час як відповідач розмістив в публічному доступі інформацію про нібито вже наразі встановлений факт розміщення позивачем в своїх ігрових залах заборонених законом ігрових автоматів.
Відповідно до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. Організація та проведення лотерей до азартних ігор не відносяться.
Позивач є оператором державних лотерей в значенні Закону України «Про державні лотереї в Україні» та відповідно до ліцензії Міністерства фінансів України.
На підставі дослідження наданих позивачем доказів та пояснень, суд дійшов висновку про наступне.
Підприємством із 100 % іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея» державні лотереї проводяться через центральну електронну систему прийняття ставок, яка являє собою програмно-технічний комплекс, який забезпечує зберігання електронних лотерейних білетів, розподіл електронних лотерейних білетів між лотерейними терміналами, централізовану фіксацію та облік ставок, фіксацію та облік виплачених призів, прийом-передачу інформації від лотерейних терміналів, управління терміналами та виконує інші функції, пов'язані з організацією та проведенням лотереї (п. 1.4. Умов та п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державні лотереї в Україні»). Придбання та розіграш (розкриття) електронного лотерейного білету (прийняття ставки) може здійснюватися з використанням лотерейних терміналів самообслуговування.
Відповідно до ст. 1 п. 17 Закону України «Про державні лотереї в Україні» термінал електронної системи прийняття ставок - це програмно-технічний комплекс, який призначений для реєстрації здійснених розповсюджувачем або гравцем (термінал самообслуговування) операцій з прийняття ставок у державні лотереї, перевірки виграшності лотерейних білетів або інших засобів, які засвідчують участь у грі, виплати виграшів та передачі інформації про здійснені операції до центральної електронної системи.
Даний термінал за своїми технічними ознаками не є гральним автоматом, а використовується в якості точки доступу до електронної системи прийняття ставок оператора державної лотереї, яким є Підприємство із 100 % іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея», тобто його завдання полягає лише у фіксації факту участі гравця в розіграші. Вказаний лотерейний термінал не містить жодного програмного забезпечення, на ньому фізично неможливо встановити жодну операційну систему.
Термінал електронної системи прийняття ставок не має містити в собі приладів та/або програм, які самостійно визначають результат розіграшу лотереї або розмір виграшу гравця, а також не є з'єднаним з такими пристроями та/або програмами (крім з'єднання з центральною електронною системою державної лотереї).
Лотерейні термінали електронної системи прийняття ставок, які використовуються розповсюджувачами Підприємства із 100 % іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея», не мають спільного із ігровими автоматами, самостійно не визначають результатів розіграшу, а лише фіксують електронний білет та надсилають дані до центрального сервера, що також не визначає результатів, а накопичує дані ігрові комбінації як гравців, так і ті, що були отримані за результатами розіграшу в прямому ефірі. Лотерейні термінали електронної системи прийняття ставок мають лише функцію фіксації та передачі даних.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що розміщення відповідачем на своєму інтернет ресурсі інформації про використання позивачем заборонених ігрових автоматів є такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію позивача - суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина 2 ст. 32 ГПК України).
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати інформацію, розміщену Інформаційним агентством «Українські Національні Новини» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 6, офіс 5, ідентифікаційний код 37535221) в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме текст: «ІНФОРМАЦІЯ_4» (назва статті), «Начальник Павлоградського відділу поліції ОСОБА_3 заявив, що в залах "Національної лотереї" виявлено заборонені ігрові автомати, повідомляє УНН з посиланням на «Павлоград.dp.ua» (тіло статті) - такою, що принижує ділову репутацію Підприємства із 100% іноземними інвестиціями «Українська Національна Лотерея».
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне Агентство "УНН" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 6, офіс 5, ідентифікаційний код 37535221) протягом одного тижня від дня набрання чинності судовим рішенням спростувати недостовірну інформацію, розміщену в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом розміщення на відповідній сторінці тексту наступного змісту: «Інформація, оприлюднена в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» щодо наявності ігрових автоматів в залах Української Національної Лотереї не відповідає дійсності. Приносимо вибачення за поширення недостовірних даних.», та видалити текст відповідної статті за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 із публічного доступу.
4. Стягнути з Інформаційного агентства «Українські Національні Новини» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 6, офіс 5, ідентифікаційний код 37535221) на користь Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "Українська Національна Лотерея" (02098, м. Київ, вул.. Ю. Шумського, 1Б, офіс 110, ідентифікаційний код 24940541) судовий збір у розмірі 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.05.2016.
Суддя Прокопенко Л.В.