ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.05.2016Справа №910/7681/16
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»
До Третя особа,Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
Простягнення 8 476,20 грн
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Діденко І.В. - дов. № Э.37.7.0.0./Д від 23.12.2015;
від відповідача: не з'явився;
третя особа: не з'явився,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 8 476,20 грн.
Ухвалою суду від 28.03.2016 порушено провадження у справі №910/7681/16, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 20.05.2016.
Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 20.05.2016 надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.
Представники відповідача та третьої особи в дане судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що неявка представника позивача, відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та третьої особи.
В судовому засіданні 20.05.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -
23.06.2015 на вул. Мелешкіна у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_1.
Згідно постанови Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.07.2015 у справі №214/5068/15-п дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до договору страхування наземного транспорту №KRH0CPS-139F2CB від 15/10/2013 страховиком автомобіля марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1 є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (позивач).
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження №Д29/06/16 від 30.06.2015 сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням ПДВ становить 8 863,73 грн, без урахування ПДВ - 8 476,20 грн.
Відповідно до страхового акту №И-834 від 17.07.2015, складеного позивачем, зазначена вище ДТП визнана страховим випадком та визначено розмір страхового відшкодування - 8 476,20 грн, виплата якого за договором страхування наземного транспорту №KRH0CPS-139F2CB від 15/10/2013 підтверджується платіжними дорученнями №3153 від 17.07.2015 на суму 8 476,20 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Зазначена правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.
В пункті 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/2507380.
Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як вбачається, з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/2507380 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 2 976,48 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (місцезнаходження: 03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, код ЄДРПОУ 33248430) 8 476 (вісім тисяч чотириста сімдесят шість) грн 20 коп. - страхового відшкодування, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
25.05.2016
Суддя О.М. Спичак