25.05.16р. Справа № 904/1156/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Запоріжжя
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його відокремленого підрозділу - Регіональна філія "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 6 939,60 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: - не з'явився
від відповідача-1: ОСОБА_1 - представник (дов. №617 від 19.04.2016).
від відповідача-2: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його відокремленого підрозділу - Регіональна філія "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 6 939,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору № 22/13 від 31.10.2013, укладеного між позивачем та Приватним підприємством "УГЛЕСОРТ", 02.09.2015 на адресу позивача було направлений вагон з “концентратом вугільним” за залізничною накладною № 48060081, відповідно до якої вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика “Богучарська”, однак, 07.09.2015 на станції ОСОБА_2 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА №010475/1866, яким засвідчена недостача маси вугілля - 4 940,00 кг у вагоні № 65224248, що надійшов зі станції Гродівка Донецької залізниці за залізничною накладною № 48060081.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2016 порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 14.03.2016.
14.03.2016 представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду спору, у зв'язку з неможливістю прибуття його представника у судове засідання.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 14.03.2016 на 04.04.2016.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Надав через канцелярію суду відзив на позов, яким заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу (а.с.47).
В судовому засіданні судом було встановлено, що відповідно до інформації з офіційного сайту https://usr.minjust.gov.ua Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" зареєстровано як юридичну особу 21.10.2015. Натомість, правовідносини щодо перевезення виникли 02.09.2015, тобто до того моменту, коли було зареєстровано відповідача.
Оскільки Державне підприємство "Придніпровська залізниця" на сьогоднішній день є юридичною особою, державна реєстрація якої не скасована, а в матеріалах справи відсутні докази того, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на даний час є правонаступником Державного підприємства "Придніпровська залізниця" по спірним правовідносинам, в зв'язку з чим ухвалою суду від 04.04.2016 було залучено до участі у справі відповідача-2: Державне підприємство "Придніпровська залізниця".
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 04.04.2016 на 11.05.2016.
11.05.2016 представник позивача подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи (а.с.55-58).
Представники відповідачів-1,2 в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 11.05.2016 на 25.05.2016.
25.05.2016 представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі сторони, яким просив суд розглянути справу без участі представника позивача, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку у судове засідання компетентного представника.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.05.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
06.09.2016 по залізничній накладній №48060081 від 02.09.2015 (а.с.9) на адресу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" зі станції відправлення Гродівка Донецької залізниці на станцію ОСОБА_2 Придніпровської залізниці прибув вагон №65224248 з вантажем “концентрат вугільний”.
Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика “Богучарська”.
07.09.2015 на станції призначення ОСОБА_2 Придніпровської залізниці, в зв'язку з виявленою недостачею у вагоні №65224248, був складений комерційний акт РА №010475/1866 від 07.09.2015, в якому зазначено, що на підставі акту загальної форми № 11146 від 06.09.2015 на станції ОСОБА_2 була проведена комісійна видача вантажу одержувачу, який прибув відправкою вказаною на лицевій стороні цього акту, з переважуванням вагона на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №0120, повірка 05.09.2015. Згідно документа (залізничної накладної № 48060081) у вагоні №65224248 значиться тара 21 200 кг. нетто 63 500 кг. Фактично у вагоні виявилась вага брутто 79760 кг, тара у документі (залізничній накладній № 48060081) 21 200 кг, нетто 58 560 кг, що менше ваги вказаної в документах на 4940 кг. В комерційному відношенні завантаження на рівні бортів марковано вапняком. Над 2-4 люками порушено маркування, наявна виїмка довжиною 400 см., шириною 280 см., глибиною 20-40 см. В технічному відношенні вагон справний. Двері суцільнометалеві, люки закриті, течі вантажу немає (а.с. 10).
Зазначене в комерційному акті РА № 010475/1866 також підтверджується актом № 303/15 приймання продукції по кількості від 06-07 вересня 2015 року (а.с.11).
Сума збитків за недостачу вантажу у розмірі 6939,60 грн. не оплачена, що і є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажу залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Згідно з п. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.
Відповідно до п. 105 Статуту залізниць України, залізниці, вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність за перевезення.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (п. 110 Статуту залізниць України).
Відповідно до п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (п. 115 Статуту залізниць України).
Згідно з п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначених вагонів зауважень, щодо неповноти навантаження продукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею товару внаслідок чого наявна вина Відповідача.
Згідно з рахунком-фактурою відправника № СФ-0000151 від 02.09.2015, вартість 1 тони спірного вантажу складає 1833,33 грн. без ПДВ (2200 грн. з ПДВ) (а.с.12).
Факт нестачі за спірним перевезенням у вагоні № 65224248, підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом РА № 010475/1866 від 07.09.2015.
Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу п. 110 Статуту залізниць України покладається на залізницю.
Як вбачається з комерційного акту, при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 4940 кг.
Відповідно до розрахунку позивача вартість нестачі вантажу складає 6939,60 грн. (3,670 т. х 1575,75 грн. = 5783,00 грн. без ПДВ + 1156,60 (ПДВ 20%) = 6939,60 грн.), де:
- нетто по накладній - 63, 500т;
- нетто по акту - 58,560 т;
- недостача вантажу по акту - 4,940 т;
- природна втрата ваги - 1,270 т;
- недостача вантажу з урахуванням природної втрати - 3,670 т.
- ціна за 1 т. - 1575,75 грн. без ПДВ.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що розраховані позивачем збитки за недостачу вантажу у розмірі 6939,60 грн. є обґрунтованими.
Суд не приймає заперечення відповідача, оскільки у комерційному акті № 010475/1866 від 07.09.2015 зазначено, що вантаж був маркован вапняним розчином.
Статтею 107 ЦК України встановлений порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, яким передбачено складання та затвердження засновником передавального акту у разі злиття, приєднання або перетворення.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, за наведеною процесуальною нормою в господарському суді розглядаються звернення осіб за захистом саме своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Отже оскільки перевезення, яке є предметом даного спору виконувалось безпосередньо ДП "Придніпровська залізниця" (відповідачем-2), станом на час розгляду справи в єдиному державному реєстрі відсутній напис про припинення ДП "Придніпровська залізниця", процедуру реорганізації цього підприємства не можна вважати завершеною.
Таким чином, на даний час зазначене підприємство залишається суб'єктом господарювання та володіє усіма процесуальними правами сторони у господарському судочинстві. В свою чергу державна реєстрація правонаступника - ПАТ "Укрзалізниця", у складі якого навіть присутня Регіональна філія "Придніпровська залізниця", є лише однім із етапів реорганізації, яку на момент винесення даного рішення не завершено.
Зі Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається існування як ПАТ "Українська залізниця", так й ДП "Придніпровська залізниця", яке на даний час лише перебуває в стані припинення, в зв'язку з чим подання позовної вимоги до ПАТ "Укрзалізниця" є передчасним.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення суми збитків у розмірі 6939,60 грн. з відповідача -2, в позовних вимогах до відповідача-1 слід відмовити у повному обсязі.
Одночасно суд звертає увагу, що у випадку завершення процедури реорганізації майнових прав від ДП "Придніпровська залізниця" до ПАТ "Укрзалізниця", сторони мають право звернутись на будь-якій стадії виконання рішення суду, з відповідною заявою щодо заміни сторони в порядку ст. 25 ГПК України.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача-2.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код 00186542) збитки у розмірі 6939,60 грн. та суму судового збору у розмірі 1378,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В позовних вимогах до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його відокремленого підрозділу - Регіональна філія "Придніпровська залізниця" - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.05.2016
Суддя ОСОБА_3