61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
17.05.2016 Справа № 905/3520/15
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів у складі: головуючого судді Огороднік Д.М., суддів Філімонової О.Ю., Шилової О.М., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія»
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 13430,07грн.
представники сторін: від позивача: від відповідача: не з'явились; не з'явились.
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення основного боргу у розмірі 10187,74грн., 3% річних у розмірі 211,02 грн., пені у розмірі 1774,48грн., інфляційного збільшення боргу у розмірі 1256,83грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на поставку теплової енергії №236 від 29.10.2012, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період за лютий 2013 року, жовтень 2013 року - квітень 2014 року (включно), січень 2015 року -лютий 2015 року (включно).
На підтвердження позовних вимог, позивачем додано до матеріалів справи копії наступних документів: договору на поставку теплової енергії №236 від 29.10.2012 з додатками; додаткових угод до договору від 01.01.2014, від 01.10.2014, від 01.12.2014, актів від 17.10.2012, від 18.04.2013, від 08.10.2013, від 04.04.2014, від 22.10.2014, від 15.04.2015, рахунків з актами прийому - передачітеплової енергії №2360213 від 28.02.2013, №2361013 від 31.10.2013, №2361113 від 30.11.2013, №2361213 від 31.12.2013, № 2360114 від 31.01.2014, №2360214 від 28.02.2014, №2360314 від 31.03.2014, №2360414 від 04.04.2014, №2360115 від 31.01.2015, №2360215 від 28.02.2015, виписки по рахунку НОМЕР_2 від 17.09.2013, від 01.04.2015, від 20.07.2015, від 15.09.2015, від 04.11.2015, рахунку на сплату платежів до бюджету, відомості фінансових рахунків, розрахунку суми боргу.
За результатами автоматичного розподілу справу №905/3520/15 передано на розгляд судді О.Ю.Філімоновій.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.12.2015 порушено провадження та призначено справу до розгляду.
За результатами повторного автоматичного розподілу справ, справу №905/3520/15 передано на розгляд колегії суду у складі: головуючого судді Філімонової О.Ю., суддів Левшиної Я.О., Шилової О.М.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.01.2016 справу №905/3520/15 прийнято до розгляду вищезазначеним складом колегії суду.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/229 від 29.02.2016 відповідно до п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичний розподіл справи №905/3520/15.
За результатами автоматичного розподілу справ від 29.02.2016, справу №905/3520/15 передано на розгляд головуючого судді Огороднік Д.М.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.02.2016 справу №905/3520/15 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Огороднік Д.М., суддів Я.О.Левшиною та О.М.Шиловою.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/391 від 18.04.2016 відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/3520/15.
За результатами повторного автоматичного розподілу справ від 18.04.2016, справу №905/3520/15 змінено склад колегії суду. Розгляд справи надалі здійснювався колегією суддів у складі: головуючого судді Огороднік Д.М., суддів Філімонової О.Ю., ШиловоїО.М.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2016 розгляд справи відкладено на 17.05.2016 та здійснено заміну позивача по справі №905/3520/15 Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» на його правонаступника -Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія».
В судове засідання 17.05.2016 позивач явку свого представника не забезпечив, проте 25.02.2016 звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи №905/3520/15 без його участі.
Відповідач у судове засідання 17.05.2016 не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
Оскільки про час та місце судових засідань позивач та відповідач були належним чином повідомлені, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
29.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія»(позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, споживач) підписаний договір на поставку теплової енергії №236 (далі договір).
Відповідно до п.п. 1.1 договору виконавець приймає на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних йому обсягах для об'єктів, перерахованих в додатку№1 до цього договору опалювальною площею 71,70 м2 і опалювальним об'ємом 309,00 м2.
Згідно з п.1.2. договору споживач зобов'язується оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п.1.3. договору тариф за теплову енергію на момент підписання договору становить:
Опалення за 1 Гкал без ПДВ 850,08грн., з ПДВ-20% 1020,10грн.
Гаряча вода за 1 Гкал без ПДВ 850,08грн., з ПДВ-20% 1020,10грн.
Між позивачем та відповідачем підписані додаткові угоди до договору №236 від 29.10.2012, якими внесено зміни до останнього.
Відповідно до додаткової угоди від 01.01.2014 опалення за 1 Гкал становить без ПДВ 722,53,08грн., з ПДВ 867,04грн.Гаряча вода за 1 Гкал без ПДВ 722,53грн., з ПДВ 867,04грн.
Згідно з додатковою угодою від 01.10.2014 опалення за 1 Гкал становить без ПДВ 987,31грн., з ПДВ 1184,77грн. Гаряча вода за 1 Гкал без ПДВ 987,31грн., з ПДВ 1184,77грн.
Відповідно до додаткової угоди від 01.12.2014 опалення за 1 Гкал становить без ПДВ 1173,81грн., з ПДВ 1408,57грн. Гаряча вода за 1 Гкал без ПДВ 1173,81грн., з ПДВ 1408,57грн.
Згідно з п.1.4. договору тарифи на теплову енергію встановлюються уповноваженим на те державним органом на момент прийняття тарифів. Рішення уповноважених органів щодо прийняття тарифів на теплову енергію набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізніший термін не зазначений у самих рішеннях, за винятком рішень, що підлягають державні реєстрації. Відповідач повідомляє споживача про дію нових тарифів письмовим повідомленням.
Матеріали справи містять ряд постанов національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, а саме №25 від 30.09.2011, №465 від 31.12.2013, №222 від 31.03.2014, №638 від 28.11.2014, які підтверджують факт зміни тарифів на теплову енергію.
Згідно п.2.1. договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води (для потреб опалення та гарячого водопостачання) в обсягах, зазначених у додатку №2.
Споживач зобов'язаний відповідно до п.п.3.2.3, 3.2.16 договору виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, які передбачені договором. Щороку в міжопалювальний період виконувати повний обсяг робіт з метою підготовки власного теплового господарства до опалювального періоду, оформляти спільно з виконавцем акт про готовність до опалювального сезону.
До матеріалів справи позивачем надано акти про підключення та відключення теплової енергії від 17.10.2012, від 15.04.2013, від 08.10.2013, від 04.04.2014, від 22.10.2014, та від 15.04.2015.
Відповідно до п.5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за допомогою приладів обліку чи його несправності, кількість теплової енергії, поставленої споживачу, визначається виконавцем розрахунковим способом. При цьому розрахункова кількість тепла не заперечується.
Згідно з п.11.1 договору останній поширює свої дії на відносини, які виникли між виконавцем і споживачем з 17.10.2012 і діє до 31.12.2013. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повного розрахунку за спожиту терміну його дії жодна із сторін письмово не заявить про його припинення (п.11.3 договору).
Відповідно до п.11.4 договору останній вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін письмово не заявить про його припинення.
На виконання умов договору, позивачем у період за лютий 2013 року, жовтень 2013 року - квітень 2014 року (включно), січень 2015 року - лютий 2015 року (включно) подано теплову енергію до об'єкта відповідача, що підтверджується актами про підключення теплової енергії від 17.10.2012, від 08.10.2013, від 22.10.2014, копії яких містяться в матеріалах справи.
В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.
З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що позивач зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії виконав належним чином.
Згідно з п.6.1 договору оплата за спожиту теплову енергію проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (цінами), згідно з чинним законодавством України. У разі зміни тарифів (цін) на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами (цінами) з дати їх вступу в законну силу. Розрахункова вартість договору складає 12364,00грн. Розрахункова вартість договору може бути зменшена або збільшена за згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди (п.6.1.1. договору).
Відповідно до п.6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за спожиту теплову енергію споживач проводить щомісячно згідно платіжних документів, що пред'являються виконавцем в порядку, встановленому законодавством України протягом 3 банківських днів після їх пред'явлення (п.6.3 договору).
Позивач виставив відповідачу рахунків з актами прийому - передачі теплової енергії №2360213 від 28.02.2013 на суму 5816,89грн., №2361013 від 31.10.2013 на суму 515,05грн., №2361113 від 30.11.2013 на суму 933,38грн., №2361213 від 31.12.2013 на суму 1527,08грн., №2360114 від 31.01.2014 на суму 1551,38грн., №2360214 від 28.02.2014 на суму 1184,03грн., №2360314 від 31.03.2014 на суму 865,74грн., №2360414 від 04.04.2014 на суму 141,31грн., №2360115 від 31.01.2015 на суму 1717,61грн., №2360215 від 28.02.2015 на суму 1170,23грн.
На вказаних рахунках міститься підпис представника відповідача про їх отримання та докази направлення останніх рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав рахунків з актами прийому - передачі теплової енергії №2360213 від 28.02.2013 на суму 5816,89грн. - 19.03.2013 власноруч, №2361013 від 31.10.2013 на суму 515,05грн.-18.11.2013 власноруч, №2361113 від 30.11.2013 на суму 933,38грн. - 10.12.2013 власноруч, №2361213 від 31.12.2013 на суму 1527,08грн. - 27.01.2014 власноруч, № 2360114 від 31.01.2014 на суму 1551,38грн. 05.02.2014 власноруч, №2360214 від 28.02.2014 на суму 1184,03грн.- 25.03.2014 власноруч, №2360314 від 31.03.2014 на суму 865,74грн. - направлено 14.04.2014 рекомендованим листом, №2360414 від 04.04.2014 на суму 141,31грн. - 141,31грн. власноруч, №2360115 від 31.01.2015 на суму 1717,61грн. - направлено 19.02.2015 рекомендованим листом, №2360215 від 28.02.2015 на суму 1170,23грн. - направлено 05.03.2015 рекомендованим листом.
Порядок надання споживачам послуг з теплопостачання встановлюється Законом України „Про теплопостачання", Законом України „Про житлово-комунальні послуги" також передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно статті 3 Закону України "Про теплопостачання", відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що відношення між учасниками договірних відношень у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних началах.
В свою чергу, ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України закріплює, що відпуск теплової енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські забов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(дату).
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати відповідачем всієї заборгованості по виставленим позивачем рахункам. Проте, позивач зазначає, що 17.09.2013 відповідачем було частково сплачено заборгованість у розмірі 816,89грн., 30.12.2013 сплачено 1480,50грн., 01.04.2015 сплачено 1237,47грн.; 20.07.2015 сплачено 500,00грн., 15.09.2015 сплачено 500,00грн., 04.11.2015 сплачено 700,00грн. на підтвердження цих обставин в матеріалах справи міститься виписка з банківського рахунку НОМЕР_2 позивача та рахунком на сплату платежів до бюджету.
Отже, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань за договором повністю не виконав, за поставлену теплову енергію за лютий 2013 року, жовтень 2013 року - квітень 2014 року (включно), січень 2015 року - лютий 2015 року (включно) не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 10187,74грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 10187,74грн.у повному обсягу.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.6.9 договору споживач за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідача суму пені за періоди з 25.03.2013 по 17.09.2013 на суму 5816,89грн. у розмірі 452,75грн., з 17.09.2013 по 25.09.2013 на суму 5000,00грн. у розмірі 16,02грн., з 22.11.2013 по 22.05.2014 на суму 515,05грн. у розмірі 36,18грн., з 16.12.2013 по 16.06.2014 на суму 933,38грн. у розмірі 70,47грн., з 31.01.2014 по 31.07.2014 на суму 46,58грн. у розмірі 3,76грн., з 11.02.2014 по 11.08.2014 на суму 1551,38грн. у розмірі 137,54грн., з 01.04.2014 по 01.10.2014 на суму 1184,03грн. у розмірі 125,91грн., з 25.04.2014 по 25.10.2014 на суму 865,74грн. у розмірі 96,94грн., з 24.04.2014 по 24.10.2014 на суму 141,31грн. у розмірі15.88грн., з 04.03.2015 по 04.09.2015 на суму 1717,51грн. у розмірі 519,36грн., з 18.03.2015 по 18.09.2015 на суму 1170,23грн. у розмірі 351,02грн.
Перевіривши розрахунок пені позивача суд його визначає його арифметично вірним відносно самої суми пені, проте невірним стосовно визначення періодів нарахування. Позивачем не враховано часткову оплату при визначенні періодів нарахування пені. За розрахунком суду: на суму 5816,89грн. пеня нараховується з 25.03.2013 по 16.09.2013(часткова оплата 17.09.2013 на суму 816,89грн.) та становить 399,37грн.; на суму 5000,00грн. з 17.09.2013 по 25.09.2013 та становить 16,03грн. Проте, розмір пені є вірною.
За таких обстави, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача пені у розмірі 1774,48грн.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1256,83грн. та 3% річних у розмірі 211,02грн.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та визнано його арифметично невірним.
Як роз'яснено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Отже, за розрахунком суду: на суму 5816,89грн. за період з 25.03.2013 по 16.09.2013 (індекси інфляції 100,00%*100,10%*100,00%*99,90%*99,30%*100,00%) та складає -40,72грн.; на суму 5000,00грн. за період з 17.09.2013 по 25.09.2013 (індекси інфляції 100,00%) та складає 0,00грн.; на суму 515,05грн. за період з 22.11.2013 по 22.05.2014 (індекси інфляції 100,50% *100,20% *100,60% *102,20% *103,30% *103,80%) та складає 56,73грн.; на суму 933,38грн. за період з 16.12.2013 по 16.06.2014 (індекси інфляції 100,20% *100,60% *102,20% *103,30% *103,80% *101,00%) та складає 107,96грн.; на суму 46,58грн. за період 31.01.2014 по 31.07.2014 (індекси інфляції 100,60% *102,20% *103,30% *103,80% *101,00% *100,40% ) та становить 5,49грн.; на суму 1551,38грн. за період з 11.02.2014 по 11.08.2014 (індекси інфляції 100,60% *102,20% *103,30% *103,80% *101,00% *100,40%) та складає 182,90грн.; на суму 1184,03грн. за період з 01.04.2014 по 01.10.2014 (індекси інфляції 103,30% *103,80% *101,00% *100,40% *100,80% *102,90%) та становить 151,31грн.; на суму 865,74грн. за період з 25.04.2014 по 25.10.2014 (індекси інфляції 103,80% *101,00% *100,40% *100,80% *102,90% *102,40%) та становить 102,13грн.; на суму 141,31грн. за період з 24.04.2014 по 24.10.2014 (індекси інфляції 103,80% *101,00% *100,40% *100,80% *102,90% *102,40%) та становить 16,67грн.; на суму 1717,51грн. за період з 04.03.2015 по 04.09.2015 (індекси інфляції 110,80% *114,00% *102,20% *100,40% *99,00% *99,20%) та становить 468,62грн.; на суму 1170,23грн. за період з 18.03.2015 по 18.09.2015 (індекси інфляції 114,00% *102,20% *100,40% *99,00% *99,20% *102,30%) та складає 205,02грн.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та визнано його арифметично вірним.
Отже, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача інфляційного збільшення боргу у розмірі 1256,11грн. та 3% річних у розмірі 211,02грн.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84122, АДРЕСА_1; ідент.код НОМЕР_1, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» (84502, Донецька область, м.Бахмут, вул.Зелена, буд.41; код ЄДРПОУ 34776960) основний борг у розмірі 10187(десять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 74 коп.; пеню у розмірі 1774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири)грн. 48коп.; 3% річних у розмірі 211(двісті одинадцять) грн. 02 коп.; інфляційне збільшення боргу у розмірі 1256(одна тисяча двісті п'ятдесят шість)грн. 11коп. та судовий збір у розмірі 1217(одна тисяча двісті сімнадцять)грн. 94коп.
3.В інший частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Дата складення повного рішення 23.05.2016
Головуючий суддя Д.М. Огороднік
Суддя О.М. Шилова
Суддя О.Ю. Філімонова