61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
12.05.2016 Справа № 905/907/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при секретарі судового засідання Гусакові О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
до відповідача: публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь
про стягнення штрафу у розмірі 44995,00 гривень
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 27.04.2016 р.
від відповідача - не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ звернулось з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь про стягнення штрафу у розмірі 44995,00 гривень, за неправильно зазначений код одержувача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на копію залізничної накладної, копію акту загальної форми № 14 від 30.08.2015 року, копію телеграми № НР 211, порушення правил оформлення перевізних документів.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.03.2016 р. було порушено провадження по справі № 905/907/16
17.03.2016 р. відповідач, через електрону пошту надіслав клопотання про неможливість участі свого представника у судовому засіданні.
25.03.2016 р. відповідач, через електрону пошту надіслав відзив на позовну заяву.
14.04.2016 р. відповідач, через канцелярію суду надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме докази надсилання відзиву на адресу відповідача.
18.04.2016 р. відповідач, надав через електрону пошту уточнений відзив на позов. 20.04.2016 р. позивач, через канцелярію суду надав клопотання про продовження розгляду справи, яке судом задоволено.
10.05.2016 р. відповідач, надав через електрону пошту докази направлення позивачу уточненого відзиву.
12.05.2016 р. відповідач, через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме копію договору №ПР.ДН-1-14181/НЮп від 09.07.14 року та копію листа №08 від 25.02.2014 року.
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.
У серпні 2015 зі станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» здійснило відправку вагону № 53835427 згідно накладної №53871497 на станцію Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ТОВ НВП «Стальсервіс»
На вищевказане відправлення вагону відправник надав станції навантаження Маріуполь-Сотрувальний Донецької залізниці заповнену накладну. У даному документі, одержувачем було вказано ТОВ НВП «Стальсервіс», код одержувача 6765.
По прибутті був складений акт загальної форми №14 від 30.08.2015 року, який засвідчує факт неправильного зазначення відправником коду одержувача.
28.08.2015 року зі станції відправлення Маріуполь-Сортувальний на станцію призначення Дніпропетровськ-Вантажний надійшла телеграма-відповідь №НР 211, щодо уточнення реквізитів одержувача у накладній, а саме замість найменування одержувача ТОВ НВП «Стальсервіс» вірним рахувати ТОВ «Дніпропетровська сталева компанія-термінал», замість коду одержувача 6765 вірним рахувати 6033.
Відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до роз'яснення Президії Вищого Господарського суду України від 29.05.2002 року за №04-5/601 (зі змінами та доповненнями) та Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.07 №01-8/917, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню на самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежного від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Розрахунок суми штрафу: 8 999,00*5=44995,00
Таким чином, позивачем відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, а саме у п'ятикратному розмірі від провізної плати відповідачу нарахований штраф у розмірі 44995,00 гривень, із розрахунку: 8999,00 гривень - провізна плата від ст. Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці до ст. Дніпропетровськ-Вантажний Придніпровської залізниці.
Відповідно до п.36 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.200 за №862/5083, передбачено, що зміна одержувача вантажу на станції призначення здійснюється згідно із статтею 43 Статуту після одержання телеграфного повідомлення станції відправлення, якщо вантаж не видано одержувачу, зазначеному в накладній.
Зміна одержувача здійснюється станцією призначення шляхом внесення в накладну найменування (прізвища, імені та по батькові) нового одержувача. Зміна проводиться так, щоб можна було визначити відомості про першого вантажоодержувача. Зміна засвідчується станцією, яка здійснює цю зміну, із зазначенням документа, згідно з яким проведено зміну. Документ, на підставі якого змінено одержувача, зберігається на станції, яка здійснила зміну одержувача.
Відповідач 28.08.2015 року скористався наданим йому статтею 43 Статуту залізниць України правом та листом №12/1-973 року повідомив начальника станції Маріуполь-Сортувальний відносно зміни отримувача та його коду. Цей лист було отримано станцією цього ж дня про що свідчить відмітка на листі відповідача та резолюція начальника станції щодо підготування телеграми на станцію призначення.
Відповідно до п.51 залізничної накладної № 53871497 вантаж прибув на станцію призначення 30.08.2015 року, через 2 дні після отримання телеграми від начальника станції відправлення та видачі вантажу отримувачу.
Відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній;
Згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення;
Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено: "Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць";
Станцією призначення Дніпропетровськ - Вантажний Придніпровської залізниці в акті загальної форми вказано про неправильне зазначення у накладній коду вантажоодержувача « 6765».
Згідно ст.43 Статуту залізниць України передбачене право вантажовідправника на зміну зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення, що і мало місце у подальшому (відповідач через посередництво станцій відправлення та призначення змінив у накладних вантажоодержувача ТОВ НВП «Стальсервіс» на іншого вантажоодержувача - ТОВ «Дніпропетровська сталева компанія» без зміни станції призначення, змінив його код).
Господарський суд вважає, що по зазначеним перевезенням мало місце не неправильне зазначення у залізничній накладній коду одержувача вантажу (код первісного одержувача відповідачем на час заповнення накладних був вказаний вірно), а зміна зазначеного у накладних вантажоодержувача без зміни станції призначення, що відповідає нормам транспортного законодавства не є підставою для стягнення штрафу у відповідності зі ст. 122 Статуту залізниць України, у зв'язку з чим позов є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
При прийнятті рішенням судом також було враховано і те, що у позові позивач зазначив, що з відповідача слід стягнути штраф, передбачений нормами ст.ст.118, 122 Статуту саме за неправильне зазначення ним коду одержувача, тобто ТОВ НВП «Стальсервіс».
Позивач не довів суду того, що код ТОВ НВП «Стальсервіс» інший, ніж той, який був зазначений у накладній. Оцінка діям відправника має даватись на час заповнення перевізних документів, а не у подальшому.
Передбачене нормами ст.43 Статуту залізниць України право відправника вантажу на зміну вантажоодержувача тягне за собою зміну коду одержувача.
Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача стягнення штрафу за неправильно зазначений код одержувача у розмірі 44995,00 гривень не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, ст. 43 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст.32,33,36,43,49,77,81-1,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь про стягнення штрафу у розмірі 44995,00 гривень відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 12.05.2016 р.
Повне рішення складено 17.05.2016 р.
Суддя М.Ю. Мальцев