25 травня 2016 року Справа № 910/17109/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)
суддівВоліка І.М., Демидової А.М.
перевіривши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.03.2016
у справі№ 910/14109/15 господарського суду міста Києва
за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ніко Фінанс"
треті особи1. ОСОБА_5, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Сістем", 3. Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Інтар"
прозастосування наслідків недійсності нікчемного правочину
Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 2506/16 від 25.04.2016 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 910/14109/15.
Втім, подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У випадку об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є визнання недійсним договору, визнання за позивачем права вимоги за кредитним договором та зобов'язання повернути в натурі у власність право вимоги за кредитним договором.
Отже, судовий збір за подання даної касаційної скарги сплачується за ставками встановленими для двох вимог немайнового характеру, а також для вимоги майнового характеру.
Разом з тим, до касаційної скарги позивача додано платіжне доручення № 44 від 26.04.2016 про сплату судового збору в розмірі 4 019,40 грн, що не може вважатися належними доказами сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки сплачена сума не відповідає вищезазначеним вимогам.
Водночас, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з тим, що він перебуває у ліквідаційній процедурі.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Виходячи зі змісту поданого клопотання, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, оскільки скаржником не надано жодного доказу на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі. Окрім того, відповідно до чинної редакції Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, а отже судовий збір повинен сплачуватися на загальних засадах.
Таким чином, скаржником не сплачено судовий збір у встановленому розмірі і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я І.М. Волік
С у д д я А.М. Демидова