іменем україни
23 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Маляренка А.В.,Леванчука А.О.,Парінової І.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Корецькому районі до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 січня 2016 року,
вс т а н о в и л а:
У грудні 2014 року Управління Пенсійного Фонду України в Корецькому районі звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої пенсії.
На обґрунтування позову зазначило, що згідно з Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі поданих документів, зокрема, витягу із актів огляду МСЕК, з 06 грудня 2004 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, як непрацюючому громадянину призначено соціальну пенсію по третій групі інвалідності за загальним захворюванням. Соціальні пенсії − це пенсії, які призначаються особам, які не мають стажу роботи для призначення трудової пенсії. Зазначений вид пенсії призначався органами Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 01 січня 2005 року (до набрання чинності Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»).
При надходженні 03 січня 2012 року виписки із акта огляду МСЕК № 0197917 на продовження соціальної пенсії було виявлено, що ОСОБА_4 займається підприємницькою діяльністю відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № НОМЕР_1, виданого 24 січня 2011 року. Отже, відповідач працевлаштувався і одночасно отримував соціальну пенсію по інвалідності, внаслідок чого за період з 24 січня 2011 року по 31 березня 2012 року виникла переплата в сумі 11 111 грн 55 коп.
Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 січня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі 11 111 грн 55 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що наявні підстави передбачені ст. 1215 ЦК України, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для стягнення надміру виплаченої пенсії, оскільки на ОСОБА_4 покладався обов'язок повідомити орган ПФУ, про своє працевлаштування та зайняття підприємницькою діяльністю. Неподання такої інформації відповідачем по справі, вважається зловживанням з його боку, а отримана ним пенсія рахується надміру виплаченою і підлягає примусовому стягненню.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
А.В.Маляренко
А.О.Леванчук
І.К.Парінової