Ухвала
іменем україни
18 травня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Колодійчука В.М.,
суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою заступника прокурора Голосіївського району м. Києва, заінтересована особа - ОСОБА_3, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року,
В квітні 2015 року заступник прокурора Голосіївського району м. Києва з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - ОСОБА_3 Зокрема просив встановити, що адреси будинку по АДРЕСА_1 та будинку по АДРЕСА_2 є адресами одного і того ж житлового будинку.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою заступника прокурора Голосіївського району м. Києва на підставі ч. 4 ст. 256 ЦПК України.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 червня 2015 року скасовано вказану ухвалу місцевого суду та передано питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року,заяву заступника прокурора Голосіївського району м. Києва визнано неподаною та повернуто заявнику.
У касаційній скарзі заступник прокурора м. Києва просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Процесуальні вимоги до змісту заяви визначені ст. 258 ЦПК України, зокрема в заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року заяву залишено без руху з підстав того, що заявник не зазначив, в чому полягає залежність виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків ОСОБА_3, в інтересах якої було подано заяву, від встановлення відповідного факту, а також не визначив кола заінтересованих осіб за даною заявою.
За правилом ч. 4 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На виконання вказаної ухвали суду першої інстанції, заступник прокурора Голосіївського району м. Києва надав заяву, в якій зазначив повторно обставини, наведені в первісній заяві.
Визнаючи неподаною позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, щонедоліки заяви, вказані в ухвалі місцевого суду від 16 липня 2015 року заявник не усунув, зокрема не зазначив, в чому полягає залежність виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків ОСОБА_3, в інтересах якої було подано заяву, від встановлення відповідного факту, а також не визначив кола заінтересованих осіб за даною заявою.
Залишаючи ухвалу без змін, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив, що ОСОБА_3 не може бути заінтересованою особою, оскільки є заявником у даній справі. При цьому, відповідно до положень ст. 45 ЦПК України заступник прокурора Голосіївського району м. Києва лише представляє інтереси заявника ОСОБА_3 в межах повноважень, визначених законом.
Вказані висновки судів є вірними, оскільки заступник прокурора Голосіївського району м. Києва не усунув недоліки заяви в частині визначення кола заінтересованих осіб, оскільки у справі, де прокурор звернувся в інтересах фізичної особи, надання цій же особі одночасно процесуального статусу заінтересованої особи не відповідає вимогам ч. 4 ст. 235 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва відхилити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.М. Колодійчук
Судді: В.С. Висоцька
О.В.Кафідова
О.В.Умнова
І.М. Фаловська