Ухвала
іменем україни
10 травня 2016 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 07 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, посилаючись на те, що згідно з рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2011 року з ОСОБА_3 на її користь стягнуто аліменти на утримання доньок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі Ѕ частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 27 липня 2011 року та до досягнення дітьми повноліття. Позивач вказувала, що з 01 січня 2014 року по
17 лютого 2014 року та з 14 травня 2014 року по 12 березня 2015 року
ОСОБА_3 не працював та не сплачував аліменти, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів. На підставі вищевказаного, позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 51 097 грн 65 коп. за вищевказаний період.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від
03 лютого 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 51 097 грн 65 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 07 квітня 2016 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2016 року змінено, стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 8 341 грн 18 коп.
В решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру аліментів та в решті залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд правильно виходив із того, що оскільки з вини відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів, то відповідно до вимог ст. 196 СК України з нього має бути стягнута неустойка (пеня).
Визначаючи розмір неустойки, апеляційний суд правильно застосував до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 16 грудня 2015 року № 6-2696цс15, та прийшов до правильного висновку, що пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Такі висновки суду відповідають нормам матеріального і процесуального закону, а також встановленим обставинам справи.
З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішення апеляційного суду. Викладені заявником обставини не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставин щодо порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи апеляційним судом не вбачається.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,-
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Т.Л. Ізмайлова