Ухвала
іменем україни
10 травня 2016 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від
15 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від
16 березня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 12 жовтня
2007 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № Z012/110/684, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 390 тис. грн, строком до 11 жовтня 2017 року, зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 12 жовтня 2007 року між сторонами був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартири АДРЕСА_2
Крім того, 27 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № Z012/110/301, згідно з умовами якого ОСОБА_3 отримав споживчий кредит у розмірі
35 тис. дол. США, строком до 26 червня 2015 року, зі сплатою 14,75 % річних за користуванням коштами. На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 08 липня 2009 року між банком та відповідачами було укладено договір іпотеки, предметом якого стали квартири АДРЕСА_1.
Позивач вказував, що ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами не виконує, внаслідок чого станом на 01 лютого 2015 року у нього виникла заборгованість за кредитним договором
№ Z012/110/684 у розмірі 637 521 грн 11 коп. та за кредитним договором
№ Z012/110/301 у розмірі 60 062,38 дол. США.
На підставі вищевказаного позивач просив позов задовольнити та в рахунок повернення заборгованості за вищевказаними договорами, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1 шляхом їх продажу на прилюдних торгах.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 жовтня
2015 року позов ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» задоволено.
В рахунок погашення заборгованості в сумі 637 521 грн 11 коп. за кредитним договором від 12 жовтня 2007 року № Z012/110/684 та в сумі 60 062,38 дол. США за кредитним договором від 27 червня 2008 року
№ Z012/110/301 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 65,1 кв. м, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду 07 березня 2003 за № 43671, яке зареєстровано в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації 26 травня 2004 року за реєстраційним № 1223138, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах зі встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В рахунок погашення заборгованості у сумі 637 521 грн 11 коп. за кредитним договором від 12 жовтня 2007 року № Z012/110/684 та в сумі 60 062,38 дол. США за кредитним договором від 27 червня 2008 року
№ Z012/110/301 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50,5 кв. м, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. 27 жовтня 2006 року за реєстровим № 16546, який зареєстрований в державному реєстрі правочинів 27 жовтня 2006 року за реєстровим № 1674773 та в комунальному підприємстві «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної рада
26 лютого 2007 року за реєстровим № 8792, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, зі встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночноїдіяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 16 березня
2016 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2015 року змінено, викладено перші речення другого та третього абзаців у наступній редакції: «У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 12 жовтня 2007 року № Z012/110/684 у сумі 637 521 грн 11 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 382 882 грн 98 коп.; заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 241 525 грн
18 коп.; заборгованості за пенею, нарахованою на тіло кредиту, в сумі 6 768 грн 51 коп.; заборгованості за пенею, нарахованою на відсотки за користування кредитом, в сумі 6 344 грн 44 коп. та погашення заборгованості за кредитним договором від 27 червня 2008 року № Z012/110/301у сумі 58 401,78 дол. США і 26 831 грн 64 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі
33 589,08 дол. США; заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 24 812,70 дол. США; заборгованості за пенею, нарахованою на тіло кредиту, в сумі 16 220 грн 01 коп.; заборгованості за пенею, нарахованою на відсотки за користування кредитом, у сумі 10 611 грн 63 коп. звернути стягнення на предмети іпотеки:»
У решті рішення залишено без змін.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, яка подана з пропущенням установленого ст. 325 ЦПК України процесуального строку.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від
15 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від
16 березня 2016 року.
Відповідно до вимог статті 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, він підлягає поновленню.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах
ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, застосувавши до спірних правовідносин ст. ст. 526, 611, 1050, 1054 ЦК України та ст. ст. 1, 12, 17, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», дійшов до правильного висновку про те, що позов підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_3 не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд правильно виходив з роз'яснень, які надані судам у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», оскільки резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті
215 ЦПК України.
Такі висновки суду відповідають нормам матеріального і процесуального закону, а також встановленим обставинам справи.
З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності даних судових рішень. Викладені заявником обставини не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставин щодо порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій не вбачається.
Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,-
Поновити ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, строк на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 16 березня 2016 року.
Відмовити ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Т.Л. Ізмайлова