ухвала
іменем україни
25 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В.,
Парінової І.К., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Мегабанк», приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, служба у справах дітей Хмельницької міської ради, про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності, за касаційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_6, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 17 грудня 2015 року,
У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (далі - ПАТ «Мегабанк»), приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - ПП «СП «Юстиція»), відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області (далі - відділ примусового виконання судових рішень УДВС ГУЮ у Хмельницькій області),обґрунтовуючи вимоги тим, що 13 січня 2012 року Київським районним судом м. Харкова було видано виконавчі листи про солідарне стягнення з неї та товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбрус» (далі - ТОВ «Ельбрус») на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованості за кредитними договорами, договором застави рухомого майна, договором іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки. В порядку примусового виконання вказаного судового рішення відділ ДВС звернув стягнення на належні їй житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1. ПП «СП «Юстиція» призначило прилюдні торги з реалізації вказаного майна на 21 жовтня 2013 року, проте вони не відбулися через відсутність покупців, у зв'язку з чим ПАТ «Мегабанк придбало предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. 23 грудня 2013 року на підставі акта відділу ДВС про реалізацію предмета іпотеки від 28 листопада 2013 року нотаріус видав ПАТ «Мегабанк» свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Позивач зазначала, що державний виконавець і торговельна організація порушили процедуру підготовки та проведення прилюдних торгів, зокрема на момент продажу предмета іпотеки в житловому будинку проживав малолітній ОСОБА_7, натомість державний виконавець виставив житловий будинок на прилюдні торги без відповідного дозволу органу опіки та піклування. Під час організації прилюдних торгів ПП «СП «Юстиція» не опублікувало у двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про їх проведення, не повідомило іпотекодавця та іншого іпотекодержателя ОСОБА_4 про час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна, виставило лот на прилюдні торги за відсутності покупців. Посилаючись на те, що реалізація майна, що є предметом іпотеки відбулася з порушенням вимог чинного законодавства, ОСОБА_3 просила визнати недійсними проведені 21 жовтня 2013 року ПП «СП «Юстиція» прилюдні торги з реалізації житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 473,1 кв. м, житловою площею 158,6 кв. м, і земельної ділянки за вказаною адресою площею 0,1000 га, призначеної для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; недійсним визнати свідоцтво про придбання ПАТ «Мегабанк» нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 23 грудня 2013 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. (реєстраційний № 2629).
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2015 року в позові відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 17 грудня 2015 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2015 року скасовано в частині відмови в позові ОСОБА_3 до ПП «СП «Юстиція», відділу примусового виконання судових рішень УДВС ГУЮ у Хмельницькій області та провадження у справі в цій частині вимог закрито. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_6, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 12 вересня 2008 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № ГД-07/2008-з1, згідно з умовами якого ОСОБА_3 передала в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_1 в рахунок забезпечення зобов'язань ТОВ «Ельбрус» за генеральним договором на здійснення кредитних операцій від 12 вересня 2008 року.
Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Слобожанська перспектива» від 15 березня 2010 року задоволено позов ПАТ «Мегабанк» до ТОВ «Ельбрус» та ОСОБА_3. Стягнуто солідарно з ТОВ «Ельбрус» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитними договорами. Стягнуто з ТОВ «Ельбрус» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за договором застави рухомого майна від 15 вересня 2008 року № ГД-07/2008-з2. В рахунок задоволення вимог ПАТ «Мегабанк» за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 06-ВЛЮ/2008 станом на 10 лютого 2010 року у розмірі 347 250 грн та за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 05-НЛЮ/2008 станом на 10 лютого 2010 року у розмірі 3 658 704 грн 40 коп. звернуто стягнення на предмети забезпечувального обтяження, переданими у заставу за договором застави рухомого майна від 15вересня 2008 року № ГД-07/2008-з2, а саме: товари в обігу, шпалери на суму 1 500 300 грн, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом укладання ПАТ «Мегабанк» договору купівлі-продажу від імені ТОВ «Ельбрус» з іншими особами. Для здійснення позивачем продажу предметів забезпечувального обтяження зобов'язано ТОВ «Ельбрус» передати у володіння ПАТ «Мегабанк» предмети забезпечувального обтяження, а також надати ПАТ «Мегабанк» усі права продавця для реалізації права продажу предметів забезпечувального обтяження будь-якій особі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за договором іпотеки від 12 вересня 2008 року № ГД-07/2008-з1 станом на 10 лютого 2010 року у розмірі 686 941 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ «Ельбрус» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мегабанк» витрати зі сплати третейського збору у розмірі 5,00 грн та витрати на листування третейського суду у розмірі 22,00 грн. Зобов'язано ПАТ «Мегабанк» рішення від 15 березня 2010 року надіслати відповідачам.
Ухвалами Київського районного суду міста Харкова від 17 травня та 19 жовтня 2010 року задоволено заяву ПАТ «Мегабанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 15 березня 2010року про солідарне стягнення з ТОВ «Ельбрус» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «МЕГАБАНК» заборгованості за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 06-ВЛЮ/200 в розмірі 347 250 грн за кредитним договором від 12 вересня 2008 року № 05-НЛЮ2008 в розмірі 3 658 704 грн 40 коп. за договором застави рухомого майна від 15 вересня 2008 року № ГД-072008-з2 у розмірі 225 045 грн за договором іпотеки від 12 вересня 2008 року № ГД-07/2008-ЗІ у розмірі 686 941 грн та звернення стягнення на предмет іпотеки.
На підставі вказаних судових рішень 13 січня 2012 року Київським районним судом м. Харкова було видано виконавчі листи № 6-247/10/09 та № 6-384/10/10.
28 листопада 2013 року, в результаті вчинення виконавчих дій, об'єкти нерухомого майна, які є предметом іпотеки, розташовані по АДРЕСА_1, належні позивачу, передано у власність ПАТ «Мегабанк» в рахунок погашення заборгованості у розмірі 2 291 593 грн, відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку», про що державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки.
23 грудня 2013 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу видано свідоцтво на право власності банку на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що прилюдні торги з продажу житлового будинку та земельної ділянки не відбулися через відсутність покупців, унаслідок чого ПАТ «Мегабанк» правомірно набув права власності на предмет іпотеки шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, отже правові підстави для визнання прилюдних торгів і свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсними відсутні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до ПП «СП «Юстиція» та відділу примусового виконання судових рішень УДВС ГУЮ у Хмельницькій області та закриваючи провадження у цій частині, апеляційний суд виходив із того, що відділ ДВС не є юридичною особою, до якої може бути заявлено вимоги, а ПП «СП «Юстиція» було припинено за рішенням засновників без правонаступництва.
Колегія суддів вважає, що такі висновки апеляційного суду є правильним, ґрунтуються на нормах матеріального права та узгоджується із нормами процесуального права.
Так, згідно зі ст. 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.
Організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій заінтересованій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.
Аналогічна вимога про письмове повідомлення організатором торгів державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна, передбачена також п 3.11 Тимчасового положення.
Так, згідно з п. 3.11 спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Отже, під час розгляду питання про дотримання при проведенні торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення слід установити, чи було письмово повідомлено, зокрема боржника, про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.
При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені.
Отже, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року у справі № 6-813цс15.
Судом достовірно встановлено, що на порушення вказаних положень закону ОСОБА_3 не була повідомлена про призначення та проведення спірних прилюдних торгів, оскільки повідомлення направлялися їй за адресою, за якою вона не проживає, про що було відомо державному виконавцю та спеціалізованій організації.
За положеннями ст. 257, ч. 1 ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, листом державного виконавця від 02 грудня 2013 року позивача було повідомлено про проведення торгів, проте з позовом про оскарження результатів торгів позивач звернулася до суду лише 29 квітня 2014 року.
Про застосування наслідків пропуску позивачем без поважних причин строку позовної давності представник відповідача заявив у суді першої інстанції до винесення ним рішення.
З огляду на зазначене, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що при проведенні спірних прилюдних торгів допущено порушення, які є підставою для визнання їх недійсними, проте позивачем пропущено передбачений ст. 48 Закону України «Про іпотеку» строк позовної давності, про що було заявлено стороною у спорі до ухвалення рішення. При цьому, клопотання про поновлення строку ОСОБА_3 не заявляла, вважаючи, що нею дотримано строк звернення до суду.
Колегія суддів також погоджується із висновком апеляційного суду щодо закриття провадження у справі в частині вимог до ПП «СП «Юстиція».
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи ПП «СП «Юстиція» припинено як юридичну особу у липні 2014 року, що підтверджується витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осбі та фізичних осіб - підприємців. Правонаступники у ПП «СП «Юстиція» відсутні. (а. с. 24, т. 2).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Наведені в касаційній скарзі доводи є необґрунтованими, стосуються переоцінки доказів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, правильність висновків суду першої інстанції у нескасованій судом апеляційної інстанції його частині та апеляційного суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2015 року у нескасованій апеляційним судом його частині та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 17 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Дем'яносов
Судді: А.О. Леванчук
А.В.Маляренко
І.К. Парінова
О.В. Ступак