іменем україни
23 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Маляренка А.В.,Леванчука А.О.,Ступак О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2015 року,
У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі − ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду із вказаним позовом, на обґрунтування якого зазначило, що 09 січня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11106186000, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав кошти в сумі 45 300 доларів США, які відповідач зобов'язався повертати щомісячно у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 05 січня 2018 року зі сплатою 12,3% річних. Додатковою угодою від 05 травня 2008 року № 2 до кредитного договору було збільшено суму наданого кредиту до 77 750 доларів США та збільшено розмір відсоткової ставки до 14 % річних, встановлено новий графік погашення кредиту. Додатковою угодою від 18 вересня 2009 року № 3 змінено строк сплати відсотків та графік погашення кредиту.
У забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника укладені договори поруки від 09 січня 2007 року з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за якими вони поручилися відповідати перед банком за взяті позичальником зобов'язання в повному обсязі. Всупереч умовам кредитного договору позичальник не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та відсоткам з лютого 2012 року. Позивач направив відповідачам вимоги від 30 грудня 2013 року про усунення порушень умов кредитного договору та сплату заборгованості за договором, однак відповідачі вимогу не виконали. Станом на 03 лютого 2014 року заборгованість за кредитним договором складає 59 897,78 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 478 762 грн 95 коп., з яких 45 472,31 доларів США заборгованість за кредитом, в тому числі 15572,43 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, що еквівалентно 363 460 грн 17 коп., 12 006,10 доларів США прострочена заборгованість за відсотками, що еквівалентно 95 965 грн 24 коп., 1 543,10 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, що еквівалентно 12 334 грн, 876,21 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками, що еквівалентно 7 003 грн 54 коп.
Просило стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зазначену суму заборгованості.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2014 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом 45 472,31 доларів США, що еквівалентно 363 460 грн 17 коп., 12 006,10 доларів США прострочена заборгованість за відсотками, що еквівалентно 95 965 грн 24 коп., а всього 57 478,47 доларів США, що еквівалентно 459 425 грн 41 коп., а також пеню в сумі 19 337 грн 54 коп. Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2015 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2014 року змінено в частині стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором № 11106186000 у розмірі 57 478 доларів США 47 центів, що еквівалентно 459 425 грн 41 коп., в тому числі заборгованість за кредитом 45 472,31 долари США, що еквівалентно 363 460 грн 17 коп., простроченої заборгованості по процентам 12 006,16 доларів США, що еквівалентно 95 965 грн 24 коп., а також пеню в сумі 19 337 грн 54 коп.
Стягнути на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором № 11106186000 у розмірі 57 478,47 доларів США, що еквівалентно 459 425 грн 41 коп., в тому числі заборгованість за кредитом 45 472,31 долари США, що еквівалентно 363 460 грн 17 коп., простроченої заборгованості по процентам 12 006,16 доларів США, що еквівалентно 95 965 грн 24 коп., а також пеню в сумі 19 337 грн 54 коп.
В частині стягнення судового збору рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з поручителів, оскільки закон, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого.
У справі, яка розглядається, предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 07 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
А.В.Маляренко
А.О.Леванчук
О.В.Ступак