Ухвала
25 травня 2016 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22 лютого 2016 року щодо нього,
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про перевірку судових рішень щодо нього у касаційному порядку.
Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 427 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Також ст. 438 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Одночасно у скарзі ОСОБА_4 зазначає про порушення вимог кримінального процесуального закону органами досудового розслідування, не погоджується із оцінкою судом доказів, наявних у матеріалах провадження, посилається на їх суперечливість, недостовірність показань потерпілих, стверджує про неповноту та однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
Проте неповнота та однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження відповідно до ст. 438 КПК України не є підставою для скасування чи зміни судових рішень судом касаційної інстанції.
При цьому, за змістом скарги ОСОБА_4 хоча і посилається на порушення вимог кримінального процесуального закону, порушення його права на захист, однак не зазначає чітких та належних аргументів на підтвердження цього та не зазначає про наявність таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли б бути безумовними підставами для скасування судових рішень щодо нього судом касаційної інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України,
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 12 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22 лютого 2016 року щодо нього залишити без руху та надати для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3