ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 травня 2016 року м. Київ № 826/7842/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянський К.М., ознайомившись із поданням та доданими до нього матеріалами в адміністративній справі
за поданням
Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві
до
товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТЕХ»
про
стягнення заборгованості,
23.05.2016 о 16 год. 00 хв. Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - заявник) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТЕХ» (далі - відповідач, ТОВ «УКРГАЗТЕХ»), в якому просить суд стягнути з ТОВ «УКРГАЗТЕХ» суму заборгованості у розмірі 57 162 470,14 грн. з усіх наявних відкритих рахунків у банках обслуговуючих такого платника податків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2016 подання залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків подання.
Позивачу було запропоновано усунути недоліки подання шляхом надання до суду доказів направлення примірника подання та доданих до нього документів на адресу відповідача, а також доказів сплати судового збору.
24.05.2016 від заявника надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на відсутність достатньої кількості асигнувань з Державного бюджету України.
Дослідивши наявні в матеріалах позовної заяви докази, оцінивши обставини, якими обґрунтовується заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів відсутності у нього можливості сплатити судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір».
Також, суд звертає увагу позивача, що пунктом 4 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, в якій пільги щодо сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору) на контролюючі органи не розповсюджується.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про судовий збір» передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, законодавцем не встановлено підстав для надання пільг щодо сплати судового збору державних органів, у випадку посилання таких органів на відсутність видатків та коштів на рахунках. Суд не вправі підміняти органи законодавчої влади та вводити додаткові підстави для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положення даної норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантією принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від його сплати чи відстрочення сплати, а також зменшення розміру судових витрат.
Оскільки, Закон України «Про судовий збір» в чинній редакції, положень щодо надання пільг суб'єктам владних повноважень щодо сплати судового збору не містить, а обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, суд приходить до висновку, що клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач не позбавлений можливості звертатись до відповідних органів із клопотанням про додаткове фінансування на оплату судового збору.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.10.2015 № К/800/41415/15, від 06.11.2015 № К/800/43652/15 та 25.11.2015 № К/800/46125/15.
Керуючись положеннями статей 88, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.М. Кобилянський