20.05.16р. Справа № 904/645/16
Суддя Рудь І.А., розглянувши заяву № 5181-4016 від 29.04.2016р. Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 12.04.2016р. по справі № 904/645/16:
за позовом Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат " Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області
до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 3 425 502 грн. 21 коп.
Представники:
від позивача (стягувача): ОСОБА_1, дов. № 09-18/4864 від 10.05.16р.;
від відповідача (заявника): ОСОБА_2, дов. №434-4016 від 11.10.11р.
Рішенням господарського суду від 12.04.2016р. у справі № 904/645/16 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 999 027 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 141 558 грн. 94 коп. 3% річних, 642 457 грн. 82 коп. пені та 51 382 грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
На виконання зазначеного рішення господарським судом 29.04.2016р. видано наказ.
05.05.2016р. на адресу господарського суду надійшла заява від 29.04.2016р. № 5181-4016 Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 12.04.2016р. у справі № 904/645/16 на чотири місяці рівними частками згідно наданого заявником графіку.
Заява вмотивована тим, що підприємство заявника знаходиться у скрутному фінансовому становищі через інфляційні процеси в економіці держави та складну ситуацію у промисловій сфері, зокрема, металургії, наслідками якого є падіння виробництва, вимушений простій на дому працівників підприємства, фінансові збитки тощо. Вважає, що примусове виконання вказаного судового рішення призведе до повної зупинки підприємства, яке є самим великим працюючим підприємством у м. Нікополі, на якому працює понад 5 871 працівників. Перелічені обставини вважає такими, що ускладнюють виконання судового рішення у даній справі й роблять неможливим його своєчасне виконання. Водночас, вказує на проведення заходів щодо стабілізації власної господарської діяльності, зокрема нарощування обсягу виробництва у квітні 2016р.
Позивач проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення заперечував. У відзиві на заяву зазначив, що наведені заявником підстави є необґрунтованими та не підтверджуються доказами, які б свідчили про фактичне існування будь-яких обставин, що ускладнювали б або робили неможливим виконання рішення відповідачем. Зокрема, зазначає про наявність доходів від реалізації продукції та коштів на рахунках підприємства заявника, що підтверджується офіційно опублікованою на сайті http://smida.gov.ua фінансовою звітністю відповідача за 2015р. Одночасно, звертає увагу суду на скрутне фінансове становище позивача, викликане проведенням на території м. Маріуполя (місця знаходження та реєстрації позивача) антитерористичної операції, через що ускладнилось ведення господарської діяльності підприємства та логістика поставок, знизились обсяги виробництва та ціни реалізації металопродукції тощо. Вважає, що надання розстрочки негативно вплине на фінансовий стан підприємства позивача. Просив в задоволенні заяви відмовити у повному обсязі. Крім того, зазначив про зміну найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат " Азовсталь" на Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат " Азовсталь".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що заява відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 115 ГПК України рішення суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України та виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п.7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 зазначеної постанови розтлумачив приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, заявником надано наступні докази на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення: звіт про фінансові результати (звіт про сукупний доход) за 215 рік, з якого вбачається, що ПАТ „Нікопольський завод феросплавів” є збитковим підприємством; копії наказів голови правління ПАТ НЗФ про організацію роботи підприємства з травня 2015р. по січень 2016р., які підтверджують факт вимушеного простою на дому окремих працівників заводу; копію довідки головного бухгалтера ПАТ „Нікопольський завод феросплавів” від 18.05.2016р. № 5953-4016, згідно якої поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги складає 1 727 996 000 грн., інші поточні зобов'язання підприємства відповідача - 629 497 000 грн. тощо.
Крім того, суд враховує, що станом на час прийняття рішення у справі № 904/645/16 боржником сплачено основну заборгованість за поставлений товар, а нараховані позивачем пеня, 3% річних та інфляційні втрати є лише штрафними санкціями та збитками, що понесені позивачем через несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може.
За встановлених обставин, враховуючи майновий стан сторін та стан розрахунків між сторонами, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви докази та заперечення стягувача, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання рішення суду терміном на два місяці з травня по червень 2016р. зі сплатою заборгованості у загальній сумі 2 834 426 грн. 92 коп. щомісячно рівними частинами в розмірі 1 417 213 грн. 46 коп.
Одночасно, позивачем до відзиву на заяву відповідача додані документи на підтвердження зміни найменування стягувача з Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат " Азовсталь" на Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат " Азовсталь" та докази на підтвердження державної реєстрації змін в установчих документах, у зв'язку із чим позивач підлягає заміні з урахуванням зміни його найменування.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Замінити Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат " Азовсталь" на Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат " Азовсталь", у зв'язку зі зміною найменування.
Заяву Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" задовольнити частково
Розстрочити виконання рішення господарського суду від 12.04.2016р. у справі № 904/645/16 на два місяці шляхом сплати заборгованості в сумі 2 834 426 грн. 92 коп. щомісячно рівними частинами, згідно наступного графіку: 1 417 213 грн. 46 коп. - до 31.05.2016р., 1 417 213 грн. 46 коп. - до 30.06.2016р.
Суддя ОСОБА_3