ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.05.2016Справа №910/6706/16
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
до про Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України стягнення заборгованості у розмірі 63 722 грн. 11 коп.
Представники:
від Позивача: Чорноморець Я.А. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: Комиляй Ю.В. (представник за Довіреністю);
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 63 722 грн. 11 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 25.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (Орендодавець) та Українським науково - дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (Орендар) було укладено Договір оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар взяв у строкове платне користування обладнання АТС ЄС-11 на 459 портів, один кондиціонер та цифрові телефони у кількості 24 одиниці (далі - майно), яке буде розташоване на площах орендаря за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 3, для облаштування та підключення УВАТС. Перелік майна, що надається в оренду зазначається в Додатку 1 до Договору. Як зазначає Позивач, Договір було автоматично продовжено на той самий строк (до 30.08.2017 року), що підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року у справі №910/12013/15, проте Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів у період з 01.09.2014 р. по 01.01.2016 р. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 45 702 грн. 72 коп. перед Позивачем. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України 3% річних у розмірі 1 128 грн. 55 коп., інфляційні у розмірі 7 420 грн. 97 коп. та пеню у розмірі 8 636 грн. 57 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.04.2016 року порушено провадження у справі № 910/6706/16, судове засідання призначено на 27.04.2016 року.
26.04.2016 року через загальний відділ діловодства суд (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.04.2016 року.
26.04.2016 року через загальний відділ діловодства суд (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.04.2016 року та відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
27.04.2016 року в судове засідання з'явились представники сторін. В судовому засіданні представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.04.2016 року.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача:
- надати докази на підтвердження надсилання на адресу Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України актів про надані послуги, податкових накладних та рахунків на оплату відповідно до п. 3.4. Договору №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року;
- надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 року відкладено розгляд справи на 18.05.2016 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.
11.05.2016 року через загальний відділ діловодства суд (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.
В судовому засіданні 18 травня 2016 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 18 травня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.07.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (Орендодавець) та Українським науково - дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (Орендар) було укладено Договір оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар взяв у строкове платне користування обладнання АТС ЄС-11 на 459 портів, один кондиціонер та цифрові телефони у кількості 24 одиниці (далі - майно), яке буде розташоване на площах орендаря за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 3, для облаштування та підключення УВАТС. Перелік майна, що надається в оренду зазначається в Додатку 1 до Договору.
Відповідно до п.2.1 Договору передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання - передачі майна.
Згідно з п. 2.3 Договору майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати закінчення терміну дії Договору (якщо не укладено новий договір або додаткову угоду до цього договору щодо його продовження) за Актом передачі-приймання, звіреним з Актом приймання-передачі майна, зазначеним у п.2.1 Договору.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата встановлюється орендодавцем на підставі його внутрішніх актів та перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Орендна плата за перший місяць оренди становить 2 380,35 грн., ПДВ (20%) 476,07 грн. всього розмір орендної плати за перший місяць становить 2 856,42 грн.( п.3.2 Договору)
Відповідно до п. 3.4 Договору орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з розрахунком та податковою накладною надає його орендарю.
У п.3.5 Договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.
Згідно з п. 3.8 Договору у разі закінчення строку дії цього Договору чи його дострокового розірвання орендна плата за останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання Акта передачі-приймання майна та підлягає оплаті протягом 20 календарних днів.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.
У разі невиконання умов щодо страхування орендованого майна Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (п.8.3 Договору)
Цей Договір укладено на період з 01.09.2011 до 30.08.2014. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії Договору здійснити остаточні розрахунки за ним. (п.12.1 Договору)
Додатковими угодами до Договору оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року сторони вносили зміни до умов розрахунків за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду обладнання АТС ЄС-11 на 459 портів, один кондиціонер та цифрові телефони у кількості 24 одиниці, яке буде розташоване на площах орендаря за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 3, для облаштування та підключення УВАТС, що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 01.09.2011 року.
31.12.2015 року Орендар повернув, а Орендодавець в свою чергу прийняв з оренди майно - обладнання АТС ЄС-11 на 459 портів, один кондиціонер та цифрові телефони у кількості 24 одиниці, яке буде розташоване на площах орендаря за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 3, для облаштування та підключення УВАТС, що підтверджується Актом передачі - приймання майна від 31.12.2015 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів у період з 01.09.2014 р. по 01.01.2016 р. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 45 702 грн. 72 коп. перед Позивачем. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України 3% річних у розмірі 1 128 грн. 55 коп., інфляційні у розмірі 7 420 грн. 97 коп. та пеню у розмірі 8 636 грн. 57 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду обладнання АТС ЄС-11 на 459 портів, один кондиціонер та цифрові телефони у кількості 24 одиниці, яке буде розташоване на площах орендаря за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 3, для облаштування та підключення УВАТС, що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 01.09.2011 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Цей Договір укладено на період з 01.09.2011 р. до 30.08.2014 р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії Договору здійснити остаточні розрахунки за ним. (п.12.1 Договору)
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року у справі №910/12013/15 встановлено, що вказаний Договір оренди рухомого майна вважається пролонгованим в силу закону, оскільки ст. 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, судове рішення у справі № 910/12013/15 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт продовження дії Договору оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року на тих самих умовах та на той самий термін підтверджено постановою суду апеляційної інстанції у справі №910/12013/15, яка набрало законної сили. За таких підстав, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача щодо закінчення терміну дії договору оренди 30.08.2014 року.
Крім того, на виконання умов Договору оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року Орендодавець у період з 01.09.2014 р. по 31.12.2015 р. виставив Відповідачу рахунки на оплату, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення, списками рекомендованої кореспонденції, які залишились несплаченими Відповідачем.
Судом встановлено, що 31.12.2015 року Орендар повернув, а Орендодавець в свою чергу прийняв з оренди майно - обладнання АТС ЄС-11 на 459 портів, один кондиціонер та цифрові телефони у кількості 24 одиниці, яке буде розташоване на площах орендаря за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 3, для облаштування та підключення УВАТС, що підтверджується Актом передачі - приймання майна від 31.12.2015 року,який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Таким чином, заборгованість Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України перед Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» за Договором оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2015 р. становить 45 702 грн. 72 коп., що також підтверджується розрахунком заборгованості по орендній платі, наданим Позивачем.
Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» по орендній платі у розмірі 45 702 грн. 72 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 45 702 грн. 72 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період прострочки з 28.10.2014 р. по 08.04.2016 р. у розмірі 1 128 грн. 55 коп. та інфляційні у розмірі 7 420 грн. 97 коп.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати по орендній платі за загальний період прострочки з 28.10.2014 р. по 08.04.2016 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача підлягає 3% річних у розмірі 1 128 грн. 55 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 28.10.2014 р. по 08.04.2016 р.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за період з 28.10.2014 р. по 08.04.2016 р. у розмірі 7 420 грн. 97 коп. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до вимог статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості виходити самостійно за межі заявлених позовних вимог.
Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню по орендній платі за загальний період прострочки з 08.04.2015 р. по 08.04.2016 р. у розмірі 8 636 грн. 57 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за період з 08.04.2015 р. по 08.05.2016 р. у розмірі 8 636 грн. 57 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 8 636 грн. 57 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 08.04.2015 року по 08.04.2016 року.
Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача пеню за невиконання умов договору щодо страхування майна у розмірі 833 грн. 30 коп.
У разі невиконання умов щодо страхування орендованого майна Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (п.8.3 Договору)
Суд зазначає, що Відповідачем не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення страхування орендованого майна відповідно до умов Договору оренди рухомого майна товариства №25-27/1320-15 від 25.07.2011 року.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору в частині страхування майна, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за період з 08.04.2015 р. по 08.10.2015 р. у розмірі 833 грн. 30 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, з Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 45 702 грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 1 128 грн. 55 коп., інфляційні у розмірі 7 420 грн. 97 коп., пеня у розмірі 8 636 грн. 57 коп. та пеня у розмірі 833 грн. 30 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (03113, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ВАСИЛЕНКА, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 20001993) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м.Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, Ідентифікаційний код юридичної особи 21560766) в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01033, м. Київ, вул. Антоновича, 40, Ідентифікаційний код юридичної особи 01189910) заборгованість у розмірі 45 702 (сорок п'ять тисяч сімсот дві) грн. 72 (сімдесят дві) коп., 3% річних у розмірі 1 128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп., інфляційні у розмірі 7 420 (сім тисяч чотириста двадцять) грн. 97 (дев'яносто сім) коп., пеню у розмірі 8 636 (вісім тисяч шістсот тридцять шість) грн. 57 (п'ятдесят сім) коп., пеню у розмірі 833 (вісімсот тридцять три) грн. 30 (тридцять) коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 травня 2016 року.
Суддя О.В. Чинчин