ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.05.2016Справа №910/3642/16
За позовомКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Київ «Хрещатик»
Простягнення 37 244,92 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача: Тесленко Т.В. - за довіреністю;
від відповідача: Єщенко І.О. - за довіреністю.
Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Хрещатик» про стягнення 37 244,92 грн.
Ухвалою від 03.03.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.04.2016 р.
11.04.2016 р. від ОСОБА_3 через відділ діловодства суду надійшла заява про залучення останньої до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
12.04.2016 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.
12.04.2016 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про залучення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Департаменту комунальної власності міста Києва до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
У судовому засіданні 12.04.2016 р. було оголошено перерву до 26.04.2016 р.
Судове засідання 26.04.2016 р. не відбулося.
Наступне судове засідання було призначено на 28.04.2016 р.
Ухвалою від 28.04.2016 р. відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб, продовжено строк розгляду справи відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.05.2016 р.
Ухвалою від 17.05.2016 р. відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні заяви про залучення останньої до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судовому засіданні було оголошено перерву до 19.05.2016 р.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні висловив усні заперечення про ти позову.
У судовому засіданні 19.05.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При розгляді матеріалів справи встановлено, наступне.
0.03.2008 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено Договір № 4557 оренди нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар, на визначений в п. 5.1. строк, приймає в орендне користування квартиру № 137 у буд. № 10 на вул. Борщагівській з характеристикою, викладеною у п. 1.2., оплатою визначеною у розділі 2.
Зазначений будинок на підставі п. 1 Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2419 від 12.11.2001 р. використовується як будинок маневреного фонду.
Згідно з п. 1.2. Договору, житлова площа - 39, 60 м.кв., загальна площа 59,60 м.кв.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього Договору.
В силу п. 2.2. Договору, на підставі рішення Київради від 28.09.2006 р. № 18/75 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 р. № 262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд», Договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує орендар в сумі 11, 00 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі, що складає 655, 60 грн., у т.ч. ПДВ 109, 26 грн.
Відповідно до п. 2.3. Договору орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця.
Умовами п. п. 2.5., 2.6. Договору передбачено, що орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю починаючи з моменту підписання сторонами цього Договору по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.
Пунктом 5.1. Договору визначений строк його дії: з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р.
При цьому, цей Договір може бути продовжений за згодою орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору від орендаря надійшло письмове повідомлення з проханням пролонгації Договору (п. 5.2. Договору).
На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування квартиру № 137 у будинку № 10 на вул. Борщагівській, для тимчасового проживання родини ОСОБА_3 у складі 3 осіб, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.01.2008 р., підписаним представниками сторін без зауважень і заперечень та скріпленим печатками обох підприємств.
Додатковою угодою № 1 від 24.06.2008 р. до Договору сторони визначили, що вартість користування приміщенням (квартира № 137 у будинку на вул. Борщагівській, 10) за цією Додатковою угодою за період січень - червень 2008 р. становить 3 933, 60 грн., враховуючи ПДВ 20 % 655, 60 грн. за рахунок бюджетних коштів, виділених Печерському району м. Києва на 2008 рік.
Всі інші умови вищезазначеного Договору, не змінені цією угодою, залишаються чинними у попередній редакції. Сторони домовилися, що умови даної угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли з 24.06.2008 р. (п. 2. Додаткової угоди № 1 від 24.06.2008 р.).
03.07.2008 р. сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору, якою продовжили строк дії Договору на строк з 01.07.2008 р. по 31.08.2008 р.
Також, Додатковою угодою № 4 від 22.10.2008 р. до Договору сторони продовжили строк його дії з 01.09.2008 р. по 31.10.2008 р.
Згідно з укладеною між сторонами Додатковою угодою № 5 від 28.10.2008 р. до Договору, вартість користування приміщенням (квартира № 137 у будинку на вул. Борщагівській, 10) за цією Додатковою угодою за період січень-жовтень 2008 р.р. становить 6 556, 00 грн., враховуючи ПДВ 20% 1 096, 66 грн. за рахунок бюджетних коштів, виділених Печерському району м. Києва на 2008 рік.
Пунктом 2 означеної Додаткової угоди передбачено, що всі інші умови Договору, не змінені цією угодою, залишаються чинними у попередній редакції. Сторони домовилися, що умови даної угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01.01.2008 р.
В подальшому між сторонами укладались Додаткові угоди № 6 від 04.12.2008 р., № 7 від 24.03.2009 р., № 8 від 15.07.2009 р., якими продовжувався строк дії Договору.
Так, Додатковою угодою № 8 від 15.07.2009 р. було продовжено строк дії Договору по 31.07.2009 р.
Згідно з п. 3.2.5. Договору, після закінчення строку дії договору, або у разі його розірвання у порядку, визначеному п. 5.5., орендар зобов'язаний звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення покладається на орендаря. Акт приймання-передачі приміщення підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками.
Проте, після закінчення строку дії договору відповідачем орендоване приміщення не звільнено, акт приймання-передачі приміщення не підписано, отже відповідач продовжує безпідставно користуватись приміщенням, не сплачуючи при цьому орендну плату за нього.
З огляду на те, що відповідач так і не оплатив в повному обсязі орендну плату за час фактичного користування майном позивачу, останній вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів та просив стягнути з відповідача заборгованість за фактичне користування житловим приміщенням в сумі 10 276,22 грн. за період з 01.07.2013 р. по 31.12.2015 р.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обов'язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України).
Оскільки орендоване майно є комунальним, то на спірні правовідносини поширюється також дія спеціального закону, а саме Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Підставою припинення договору оренди є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Пунктом 5.1. Договору визначено, що строк дії договору: з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р.
При цьому, цей строк може бути продовжений за згодою орендодавця, якщо не менш ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації Договору (п. 5.2. Договору).
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2011 р. у справі № 16/452 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» про стягнення заборгованості встановлено факт, що після закінчення терміну дії договору (31.07.2009 р.) позивач на адресу відповідача надіслав заяву від 03.08.2009 року № 044/24-3132 про припинення дії договору оренди з 01.08.2009 року з вимогою звільнити орендоване приміщення у 20-ти денний термін та передати його за актом прийому-передачі позивачеві.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 3.2.5. Договору, орендар зобов'язаний після закінчення строку дії договору, або в разі його (договору) розірвання у порядку, визначеному п. 5.5. договору, звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення покладається на орендаря. Акт приймання-передачі приміщення підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками.
В матеріалах справи відсутній акту прийому-передачі об'єкту оренди, за яким відповідач повертав би позивачеві орендоване приміщення, тому господарський суд вважає, що відповідачем не було повернуто об'єкт оренди в порядку та на умовах встановлених Договором, а також передбачених законодавством України.
Пунктом 2.6. Договору передбачено, що орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.
Відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.
Пунктом 2.6. Договору передбачено, що орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в даному випадку нарахування позивачем орендної плати за час фактичного користування відповідачем об'єкту оренди є правомірним.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження повернення позивачеві об'єкту оренди після припинення дії Договору та відсутності основного боргу в зазначеному вище розмірі, у зв'язку з чим відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді в сумі 10 276,22 грн., має бути стягнутий з нього в судовому порядку.
Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 23 601,60 грн. неустойки за період з 01.07.2014 р. по 31.12.2015 р., слід зазначити наступне.
Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у разі невиконання орендарем обов'язку, визначеного п. 3.2.5. Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення.
Аналогічні положення закріплені в ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якою передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
При цьому, передбачена п. 6.4. Договору неустойка нараховується орендодавцем протягом усього строку прострочення виконання зобов'язання без будь-яких обмежень строків її нарахування.
Згідно з п. 5.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення,
Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).
Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок неустойки і встановлено, що він є вірним.
Крім того, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо повернення орендованого майна, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Київ «Хрещатик» (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 28/19; код ЄДРПОУ 35534430) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34; код ЄДРПОУ 31454734) 10 276 (десять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 22 коп. основного боргу, 23 601 (двадцять три тисячі шістсот одну) грн. 60 коп. неустойки, 3 123 (три тисячі сто двадцять три) грн. 80 коп. інфляційних, 243 (двісті сорок три) грн. 30 коп. річних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.05.2016 р.
Суддя І.О. Домнічева