ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19 травня 2016 р. Справа № 909/1336/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства "Вигодське лісове господарство", вул. Д.Галицького, 40, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 85278,12 грн.
за участю:
від позивача: Жаб'як С.Й. - начальник відділу правової і кадрової роботи, (довіреність №б/н від 01.04.16);
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність №2329 від 28.12.15).
Державне підприємство "Вигодське лісове господарство" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 85278,12 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов"язання по оплаті отриманої продукції згідно договору від 04.01.10 №1.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.15 у справі № 909/1336/15, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.16, позовні вимоги Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 85278,12 грн. - задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" - 60678,42 грн. основного боргу, 23118,48 грн. інфляційних втрат, 1476,23 грн. - 3% річних та 1279,09 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.16 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.15 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Суд касаційної інстанції, скеровуючи справу на новий розгляд, вказав на необхідність з'ясувати причини пропущення позивачем строку позовної давності та їх поважність, у залежності від чого і підлягає вирішенню спір.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 29.04.16 справу №909/1336/15 скеровано на новий розгляд судді Максимів Т.В.
Ухвалою від 05.05.16 дану справу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.05.16.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві. Вважає причини пропуску строку для звернення за захистом порушеного права до суду поважними, оскільки на підприємстві відбулася зміна керівника.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, подав додаткові пояснення по суті спору вх.№ 6951/16 від 19.0516 та підтримав подане 29.12.15 за вх.№20496 клопотання, яким просив суд відмовити в позові у зв"язку із спливом позовної давності. Вважає, що судом не повинні братися до уваги пояснення представника відповідача щодо того, що причина пропуску є поважною, оскільки новопризначеному керівнику підприємства позивача стало відомо про порушення права Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" лише з моменту його призначення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Предметом спору є стягнення заборгованості за поставлений у 2010-2011 роках товар.
04.01.10 між позивачем- постачальником та відповідачем- покупцем укладено договір №1 (далі- договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався відвантажити покупцю лісопродукцію на загальну суму 126 343,20 грн.
Продукція, визначена у договорі повинна бути поставлена покупцю з моменту підписання і до закінчення терміну дії договору (пункт 2 Договору).
Дія договору встановлена до 31.12.10 і може бути продовжена шляхом обміну рекомендованими листами (пункт 7 Договору).
На виконання умов вказаного договору, позивач передав відповідачу лісопродукцію на загальну суму 76448,85 грн., що підтверджується товаро - транспортними накладними за березень 2010 року та за грудень 2011 року, оригінали яких долучено до матеріалів справи.
Строк виконання відповідачем обов'язку з оплати одержаного товару умовами договору не встановлений.
В порушення взятих на себе зобов"язань відповідачем одержаний товар оплачено частково в сумі 15770,43 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 26.12.2014 № 38 про сплату заборгованості у розмірі 60678,42 грн. за одержаний товар, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Керуючись ст.625 ЦК України на суму заборгованості позивачем за період з 07.01.15 по 31.10.15 нараховано 3% річних в сумі 1481,22 грн. та втрати від інфляції в сумі 23118,48 грн.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено приписами частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 925/1332/13 та від 30.09.2014 у справі № 927/1232/13).
Поставка товару мала місце у березні 2010 року та у грудні 2011 року, відповідно у відповідача виник обов'язок щодо оплати одержаного товару не пізніше наступного дня після його прийняття.
Згідно із статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність установлюється відповідно до статті 257 ЦК України тривалістю у три роки.
За змістом статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частинами третьою, четвертою, п'ятою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Згідно з приписами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
29.12.15 відповідач звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності та в судовому засіданні 19.05.16 її підтримав. Представник позивача пояснив, що строк позовної давності пропущено із поважної причини - у зв"язку із зміною керівника товариства, якому стало відомо про порушення права Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" лише з моменту його призначення.
Суд вважає, що причина пропуску строку позовної давності не є поважною, а строк позовної давності за заявленими вимогами сплив, оскільки строк виконання грошового зобов'язання у спірних правовідносинах визначається за правилами статті 692 ЦК України, тобто оплата товару пов'язана з моментом його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, через те що іншого строку оплати сторони не визначили.
Виходячи із викладеного у задоволенні позову слід відмовити. Судові витрати залишити за позивачем.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до 124 Конституції України, ст.256, 257, 261, 266, 267 526, 530, 625, 629, 692 ЦК України, керуючись ст.49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 85278,12 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.05.16
Суддя Максимів Т. В.