ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.05.2016Справа №910/5529/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Танталсгруп»
простягнення 19 078,56 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Парфенова О.М.
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора» (надалі - ТОВ «Сандора») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танталсгруп» (надалі - ТОВ «Танталсгруп») про стягнення 19 078,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №35-00 від 13.08.2013 р. позивач поставив товар, а відповідач зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 19 078,56 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.04.2016 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2016 р. розгляд справи відкладався на 18.05.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.
Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 52, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21886511 від 21.04.2016 р., матеріалами справи та вказано в позові.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 25.04.2016 р. та 18.05.2016 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
13.08.2013 р. між ТОВ «Сандора» (постачальник) та ТОВ «Танталсгруп» (покупець) був укладений договір поставки №35-00 (надалі - «Договір»), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов'язується протягом строку дії цього договору передавати покупцю у власність, а покупець - приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої, продукти харчування, молочні продукти, продукти дитячого харчування та ін. (продукція).
Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент продукції вказуються в накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення покупця.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що сума договору визначається як сума всіх партій продукції, поставлених протягом строку договору.
Згідно з п. 3.2 Договору сторони домовились, що покупець зобов'язаний здійснити оплату продукції постачальнику шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення в касу підприємства в наступний строк:
- за продукцію не віднесену до категорії молочної - протягом 1 дня з дати відвантаження, вказаної в наданій (рахунку-фактурі);
- за молочну продукцію - протягом 1 дня з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку-фактурі).
На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 19 138,44 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами у період з 19.03.2014 р. по 10.04.2014 р.
Відповідачем частково було повернуто позивачу поставлений товар на суму 59,88 грн., що підтверджується накладними на повернення, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 19 078,56 грн.
Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Матеріалами справи (видатковими накладними, підписаними сторонами у період з 19.03.2014 р. по 10.04.2014 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на суму 19 138,44 грн.
Відповідачем частково було повернуто позивачу поставлений товар на суму 59,88 грн., що підтверджується накладними на повернення, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за поставлений товар становить 19 078,56 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Сандора» про стягнення з ТОВ «Танталсгруп» заборгованості у розмірі 19 078,56 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд.
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танталсгруп» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 52; ідентифікаційний код 38620485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» (57262, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Миколаївське; ідентифікаційний код 22430008) заборгованість у розмірі 19 078 (дев'ятнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.05.2016 р.
Суддя В.П. Босий