ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.05.2016Справа № 910/3566/16
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТіЕлСі Логістік"
про стягнення 70 200, 00 грн.
за участю представників:
від позивача:Рибченко О.Г.- представник договір № 12 від 08.02.2016 р.
від відповідача:не з'явився
До господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТіЕлСі Логістік" (далі - ТОВ "ТіЕлСі Логістік") про стягнення 70 200, 00 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору від 06.11.2014 р. в частині своєчасної оплати наданих транспортно-експедиційних послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
У позові ФОП ОСОБА_1 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТіЕлСі Логістік" вартість наданих послуг в сумі 70 200, 00 грн.
У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у минулому судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість не підтверджена належними доказами, оскільки позивачем не було надано всіх документів, передбачених п. 4.3 договору, а також не здійснено досудове врегулювання спору. Просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 02.07.2014 між ТОВ «Штраус Україна» (вантажоотримувач) та ТОВ «ТіЕлСі Логістик» (експедитор) був укладений договір транспортного експедирування, відповідно до якого експедитор зобов'язується організувати для вантажоотримувача перевезення вантажів з Російської Федерації в Україну.
На виконання вказаного договору 06.11.2014 р. між ТОВ «ТіЕлСі Логістік» (експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) був укладений договір, відповідно до якого експедитор, діючи від імені та за рахунок замовника, залучає третю сторону - перевізника для доставки вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні. Перевізник доставляє заявлені вантажі, а експедитор оплачує послуги перевізника із коштів замовника на узгоджених умовах договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору експедитор надає перевізнику оригінал або факсимільну копію контракт-заявки на здійснення міжнародного перевезення вантажу в довільній формі із вказівкою наступної інформації: маршрут; найменування вантажу; вага і об'єм вантажу (на один автомобіль); митне оформлення; кількість автомобілів; дата та час завантаження; термін доставки; адреса завантаження; фірма відправник; контактна особа при завантаженні і його телефон; адреса відвантаження; контактна особа при відвантаженні і його телефон; найменування кордонного переходу; вартість послуг в грн.; умови оплати; додаткові умови.
За умовами п. 2.2 договору експедитор зобов'язаний надати контракт-заявку перевізникові не менше, ніж чим за 48 год. до дати завантаження.
Згідно з п. 3.1 договору перевізник зобов'язаний забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного для здійснення міжнародних перевезень, що відповідає вимогам контракт-заявки, а також в узгоджені сторонами терміни.
Перевізник також зобов'язується нести всі ризики, пов'язані з перевезенням вантажу перед вантажовідправником (вантажоодержувачем) та третіми особами; доставити довірений вантаж до місця розвантаження в зазначені в заявці терміни; доставити довірений вантаж в пункт призначення і видати його співробітникові вантажоодержувача, вказаному в товарно-транспортній накладній (CMR) (п.п. 3.4, 3.7, 3.8 договору).
Згідно з п. 4.3 договору експедитор зобов'язується проводити оплату в національній валюті перевізникові, протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку, акту виконаних робіт з відображенням вартості послуг до кордону з Україною та по території України відповідно до довідки CMR, копії свідоцтва єдиного податку, витягами з кведами завірені печаткою, контракт-заявки, договору, довідки про транспортні витрати (якщо інше не обумовлено контракт-заявкою). Вартість послуг перевізника вказана в підтвердженій контракт-заявці.
Вантаж вважається доставленим за наявності друку інспектора митниці в CMR накладній і Carnet-TIR, а також печаті вантажоодержувача в CMR накладній (п. 7.4 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і є дійсним до 31.12.2015 р.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі погоджених з відповідачем контракт-заявок № 061 від 26.03.2015 р., № 067 від 02.04.2015 р., № 070 від 06.04.2015 р., № 071 від 09.04.2015 р. позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 70 200,00 грн., що підтверджується CMR накладними від 30.03.2015 р., № 11094 від 07.04.2015 р., від 10.04.2015 р., від 16.04.2015 р. з відповідною відміткою митного органу, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000146 від 02.04.2015 р., № ОУ-0000155 від 10.04.2015 р., № ОУ-0000165 від 14.04.2015 р., № № ОУ-0000174 від 22.04.2015 р., а також виставленими позивачем рахунками-фактури № СФ-0000146 від 02.04.2015 р., № СФ-0000147 від 02.04.2015 р., № СФ-0000155 від 10.04.2015 р., № СФ-0000156 від 10.04.2015 р., № СФ-0000165 від 14.04.2015 р., № СФ-0000166 від 14.04.2015 р., № СФ-0000174 від 22.04.2015 р., № СФ-0000175 від 22.04.2015 р.
Разом з тим, відповідач у порушення умов договору взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг згідно з договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 70 200,00 грн.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі ст. 629 ЦК України.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 70 200,00 грн. підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що факт надання позивачем послуг не підтверджено належними доказами, суд відхиляє та зазначає, що у матеріалах справи містяться акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000146 від 02.04.2015 р., № № ОУ-0000155 від 10.04.2015 р., № ОУ-0000165 від 14.04.2015 р., № № ОУ-0000174 від 22.04.2015 р., які підписані сторонами без зауважень. При цьому з указаних актів вбачається, що, їх підписуючи, відповідач не має претензій до позивача, а у судовому засіданні відповідач не спростовував факт надання таких транспортно-експедиційних послуг. Також посилання відповідача на ненадання позивачем йому переліку документів, передбачених п. 4.3 договору, не спростовуть встановлених судом обставин щодо надання ФОП ОСОБА_1 послуг за договором від 06.11.2014 р. та настання строку їх оплати.
Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Стаття 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" зобов'язує клієнта у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта у цілях виконання договору транспортного експедирування.
Отже, виходячи з умов договору та імперативних приписів закону про виконання зобов'язання належним чином і заборони односторонньої відмови від його виконання, господарський суд прийшов до висновку, що позивач має право на отримання плати за надані послуги, а відповідач зобов'язаний сплатити вартість зазначених послуг.
Також суд відхиляє доводи відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 порядку врегулювання спору у досудовому порядку та зазначає, що право на судовий захист не може бути поставлене законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Обрання певного засобу правового захисту, зокрема і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує (рішення Конституційного cуду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р.).
Посилання відповідача на наявність спору між сторонами в частині неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 контракт-заявки по договору від 06.11.2014 р., що знаходився у провадженні господарського суду Київської області (справа № 911/5263/15), суд до уваги не приймає та зазначає, що цей спір стосується іншої контракт-заявки - № 065 від 10.04.2015 р., яка не є підставою виникнення зобов'язання відповідача на суму 70 200,00 грн. (контракт-заявки № 061 від 26.03.2015 р., № 067 від 02.04.2015 р., № 070 від 06.04.2015 р., № 071 від 09.04.2015 р.).
З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені обставини у справі та наведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 70 200, 00 грн. за договором від 06.11.2014 р. підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, які складаються із судового збору та вартості адвокатських послуг, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору та витрати за надані адвокатські послуги покладаються на відповідача.
Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. відшкодування витрат за надання адвокатських послуг здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У даному випадку при визначенні розміру адвокатських послуг, що заявлені до відшкодування позивачем, суд враховує наявність договору про надання правової допомоги від 08.02.2016 р., укладеного між адвокатом Рибченко О.Г. та ФОП ОСОБА_1, доручення за вказаним договором наданого адвокату Рибченко О.Г., витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, ордеру на надання правової допомоги КВ № 071086 від 08.02.2016 р., квитанції про оплату правової допомоги № 4 від 14.03.2016 р., згідно яких сторони погодили об'єм правової допомоги та її вартість у сумі 7 500,00 грн. Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг на вказану суму.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 44, 32-35, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТіЕлСі Логістік" про стягнення 70 200, 00 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТіЕлСі Логістік" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1-Б, офіс 302, ідентифікаційний код 39218904) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у сумі 70 200 (сімдесят тисяч двісті) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. та витрати за надані послуги адвоката у розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 травня 2016 року.
Повний текст рішення підписаний 23 травня 2016 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.