номер провадження справи 34/31/16
16.05.2016 Справа № 908/983/16
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.
За участю представників: від позивача - не з'явився; від відповідача - не з'явився.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/983/16,
за позовом: Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НВО “ПІВДЕНЕНЕРГО ГРУП” (69121, АДРЕСА_1);
про стягнення суми.
Сутність спору:
Державне підприємство “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю НВО “ПІВДЕНЕНЕРГО ГРУП” 20475,00 грн. заборгованості за договором № 152 від 09.11.2015 р., з яких: 17500,00 грн. - суми основного боргу, 2975,00 грн. - пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2016 р., позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/983/16, присвоєно номер провадження 34/31/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.04.2016 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2016 р., розгляд справи № 908/983/16 відкладено до 16.05.16 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання взятих зобов'язань за договором № 152 від 09.11.2015 р. та згідно рахунку - фактури № 120 від 19.11.2015р. позивач здійснив 100 % передоплату товару у розмірі 17 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 736 від 28.12.2015 р. Пунктом 5.1. договору № 152 від 09.11.2015 р. визначено, що постачальник зобов'язаний відвантажити покупцеві товар протягом 15 - ти календарних днів з дня отримання 100% передоплати від вартості договору. Станом на 19.02.2016 р. відповідачем взяті зобов'язання не виконані, товар за найменуванням, кількістю та ціною, визначеними в Специфікації № 1, відповідачем не відвантажено, позивачем не отримано. В зв'язку з цим, відповідачу була направлена претензія від 19.02.2016р. вих. № 15-06/73 з вимогою терміново здійснити відвантаження товару та сплатити пеню за порушення строків відвантаження товару. За порушення зобов'язань за договором № 152 від 09.11.2015 р. відповідачеві нараховано 2975 грн. пені. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але від нього 29.04.2016 р. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача на підставі матеріалів, наявних у справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялась на адресу відповідача, що вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69121, АДРЕСА_1; що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
09 листопада 2015р. між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) та ТОВ НВО «ПІВДЕНЕНЕРГО ГРУП» (постачальник) укладено Договір № 152.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору № 152 відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу «Запасні частини для високовольтних розподільчих пристроїв» (розрядник РВМГ - 150М) за найменуванням, кількістю та ціною, визначеними в Специфікації № 1 до Договору, покупець прийняти і оплатити такий товар (далі - товар).
Відповідно до п.п. 3.1., 4.2. вартість Договору № 152, відповідно до Специфікації № 1, становить 17 500 грн., покупець здійснює передоплату у розмірі 100% вартості договору.
Відповідачу була направлена претензія від 19.02.2016 р. вих. № 15-06/73 з вимогою терміново здійснити відвантаження товару та сплатити пеню за порушення строків відвантаження товару. Однак, станом на 10 квітня 2016 р. ТОВ НВО «ПІВДЕНЕНЕРГО ГРУП» претензійні вимоги не викопані.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників учасників процесу, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором купівлі-продажу.
Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
На виконання взятих зобов'язань за Договором № 152 та згідно рахунку - фактури № 120 від 19.11.2015 р. позивач здійснив 100% передоплату товару у розмірі 17500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 736 від 28.12.2015 р.
Пунктом 5.1. Договору № 152 визначено, що постачальник зобов'язаний відвантажити покупцеві товар протягом 15-ти календарних днів з дня отримання 100% передоплати від вартості договору.
За змістом підпункту 6.3.1. Договору № 152 постачальник взяв на себе зобов'язання забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Доказів поставки спірної продукції відповідачем не надано.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 17500 грн. попередньої оплати є обґрунтованими.
Згідно п. 8.2. Договору № 152 за кожний день прострочення виконання зобов'язань винна сторона повинна сплатити штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 231 Господарського кодексу України, від обсягу невиконаних зобов'язань.
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.»
Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/908/2012 від 13.07.2012 р. «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» зазначається, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 р. № 06/5026/1052/2011).
28.12.2015 р. позивач перерахував відповідачу за товар 17500 грн.
Згідно п. 8.4. статті 8 Закону України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
Відповідно до п. 4 Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 16.08.2006 р. № 320 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 р. за № 1035/12909, міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати трьох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Таким чином, кінцевим терміном зарахування коштів на рахунок відповідача є 30.12.2015 р. (28.12.15 р. - день ініціювання переказу включно згідно штампу банку про прийняття до виконання платіжного документа, що міститься на платіжному дорученні № 736 від 28.12.2015 р.).
Відповідно зобов'язання з поставки товару прострочено з 15.01.16 р. (15 днів за Пунктом 5.1. Договору № 152, починаючи з 31.12.15 р.)
Позивачем заявлено пеню за період: з 01.01.2016 р. по 09.04.2016 р. і штраф на суму 2975 грн. (7500x0,1%х100+ 17500х7%=2975 грн.).
Виходячи з строку порушення зобов'язання відповідачем, пеня підлягає нарахуванню за період: з 15.01.16 р. по 09.04.16 р. та складає 1505 грн., штраф позивачем розраховано вірно.
З огляду на викладене вище, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВО "ПІВДЕНЕНЕРГО ГРУП" (69121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 36246953) на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 14309787) 17500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) грн. основного боргу, 1505 (одна тисяча п'ятсот п'ять) грн. пені, 1 225 (одна тисяча двісті двадцять п'ять) грн. 00 коп. штрафу, 1361 (одна тисяча триста шістдесят одна) грн. 51 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.05.2016 р.
Суддя А.О. Науменко