Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "23" травня 2016 р. Справа № 906/45/16
За заявою Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради (смт. Городниця, Новоград - Волинський район, Житомирська область)
про визнання банкрутом
Суддя Костриця О.О.
18.05.2016 відділом діловодної служби Господарського суду Житомирської області була зареєстрована заява голови ліквідаційної комісії Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради (смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область) від 04.05.2016 про порушення справи про визнання банкрутом Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка згідно відмітки поштового відділення була направлена до суду 16.05.2016.
Згідно ч.4 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.2 ст.41 ГПК України), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі це є підставою для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Водночас, згідно приписів абз.2 ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
З огляду на викладене, необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання боржником ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України.
Зокрема, статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію; учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Крім загальних правил щодо порядку припинення юридичних осіб, передбачених статтею 105 Цивільного кодексу України, цей Кодекс встановлює і спеціальні правила порядку ліквідації юридичної особи, які спрямовані на забезпечення прав та інтересів кредиторів.
Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
Частина 7 ст. 111 Цивільного кодексу України визначає, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
На етапі затвердження проміжного ліквідаційного балансу з'ясовуються питання про достатність чи недостатність в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, у разі достатності яких ліквідаційною комісією здійснюється продаж майна юридичної особи.
За недостатньої вартості майна ліквідаційна комісія має діяти відповідно до правил статті 110 Цивільного кодексу України, яка приписує в цьому випадку здійснювати ліквідацію в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Слід зазначити, що тільки після виявлення всіх кредиторів та оцінки вартості наявного майна боржника у повному обсязі, у встановленому законодавством порядку, у тому числі, з урахуванням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також можливе звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи згідно з вимогами ст. 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу та оцінка вартості наявного майна боржника, тощо.
Слід зазначити, що зазначені вище норми законодавства вимагають від заявника подати докази здійснення вказаних заходів на момент звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
Як зазначалося вище, відповідно до ст. 111 Цивільного кодексу України, проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Судом встановлено, що головою ліквідаційної комісії до заяви про порушення справи про банкрутство Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради додано ліквідаційний баланс підприємства станом на 31.03.2016, з відміткою про його затвердження селищним головою ОСОБА_1, водночас доказів прийняття Городницькою селищною радою Новоград-Волинського району (органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи) рішення про затвердження вказаного ліквідаційного балансу до заяви не додано.
До того ж, ліквідаційний баланс, в порушення вимоги ч. 1 ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не підписаний головним бухгалтером боржника, при цьому, докази, що дана посадова особа звільнена (при наявності даної обставини) до заяви не додані.
Щодо розрахункових рахунків боржника відкритих у банківських установах слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
До заяви про порушення справи про банкрутство в обов'язковому порядку додаються відповідні відомості щодо банківських рахунків боржника.
В заяві про порушення провадження у справі про банкрутство зазначено про те, що довідками з банківських установ підтверджується відсутність коштів на розрахункових рахунках боржника.
При цьому, відповідно до довідки ПАТ КБ"ПриватБанк" №08.7.0.0/1506261324102 від 26.06.2015 від 26.06.2015, довідки Новоград-Волинського ТВБВ ПАТ "Державний ощадний банк України" №765/33 від 26.06.2015 року, довідки ОСОБА_2 Аваль" від 26.06.2015 на рахунках відкритих боржником обліковуються кошти.
Отже, на момент формування проміжного ліквідаційного балансу від 31.03.2016 ліквідаційній комісії було відомо про наявність коштів на рахунках боржника, однак, головою ліквідаційної комісії не було включено наявні активи до проміжного ліквідаційного балансу підприємства.
Матеріали заяви також не містять доказів здійснення заходів щодо підтвердження відсутності зареєстрованого за ним рухомого майна, земельних ділянок або інших активів. Зокрема, боржником не надано доказів надсилання відповідних запитів до органів, що здійснюють облік зареєстрованих прав власності на вказане майно, та отриманих відповідей від Відділу управління превентивної діяльності ГУ НП в Житомирській області, Управління Держгеокадастру, Інспекції Держтехнагляду, станом на 31.03.2016 (день формування ліквідаційного балансу боржника).
До того ж, слід звернути увагу, що прийняття рішення про звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України та дотримання процедури формування проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження.
З матеріалів поданої заяви убачається, що рішення про звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради було прийняте Городницькою селищною радою Новоград-Волинського району Житомирської області 24.12.2015 року, тоді як, ліквідаційний баланс Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради сформовано лише 31.03.2016, тобто через три місяці після прийняття рішення про звернення до суду.
З огляду на зазначене, рішення про звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради прийнято ще до закінчення формування проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження.
Таким чином, зазначене вище свідчить про те, що активи та пасиви боржника не можуть в цілому відображати майновий стан підприємства станом на 31.03.2016 року, тому не можна зробити висновок про фінансове становище боржника за станом на звітну дату.
Згідно абз.3 ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо заява не відповідає змісту вимог, визначених у цьому Законі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради (смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область) про порушення справи про банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не відповідає вимогам, зазначеним у цьому Законі, а тому підлягає поверненню без розгляду.
Згідно ч.4 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду суд виносить ухвалу.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення, як це передбачено ч.3 ст.63 ГПК України.
Керуючись ст.63 ГПК, абз.3 ч.1 ст.15, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд
Повернути без розгляду заяву Комунального водоканалізаційного підприємства Городницької селищної ради (смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область) про порушення провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи.
Додаток на 116 аркушах, в тому числі платіжне доручення №4 від 01.12.2015; квитанція від 13.05.2016 року.
Суддя Костриця О.О.
1-в наряд;
2- Комунальному водоканалізаційному підприємству Городницької селищної ради (реком. з повід.)